Полгарська культура — археологічна культура мідної добу у Центральній Європі та в українському Закарпатті.

В енеоліті України є найменш репрезентативною за кількістю знайдених пам'яток.

Датується V — початком IV тис. до Р. Х. Полгарські вироби на трипільських поселеннях синхронізують Полгарську культуру з середнім та частково пізнім Трипіллям (фази В та С-І).

Угорське Потисся, Східна Словаччина, Північно-Західна Румунія та українське Закарпатті.

Сформована носіями тиської культури, культури Тордош, дяківського етапу культури мальованої кераміки, буковогірської культури та групи Сельмег.

На теренах Закарпаття виділено три періоди:

• ранній (Берегово-Дрисинський),
• середній (Чичаринсько-Чесголом-Оборинський),
• пізній (тисаполгарський, бодрогкерестурський та лежнянський компоненти).

Поселення на низовинних місцевостях.

Землянки та напівземлянки з глинобитними печами. Конструкція стін каркасно-стовпова: плетений із лози каркас, обмащуваний глиною.

Ґрунтові могильники влаштовували поблизу поселень. Ховали у скорченому на боці стані.

На пізньому етапі з'являються трупоспалення. Багатий супровід небіжчиків з посудом, знаряддями праці, мідними та золотими прикрасами.

Серед виробів переважає керамічний посуд.

Кухонний і столовий посуд ліплений та декорований численними вушками. Частина раннього столового посуду була мальованою. Серед дрібних виробів із глини — ложки, прясла, важки, антропоморфні жіночі фігурки.

З металевих речей відомі мідні сокири й долота, прикраси з міді та золота.

Представлені шліфованими сокирами, теслами, долотами.

Також присутні вироби з кременю та обсидіану.

• Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар, В. В. Отрощенко, К. Бунятян, Р. В. Терпиловський; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0.
• Полгарська культура