Більськ у Вікісховищі
Більськ — село в Україні, у Котелевській селищній громаді Полтавського району Полтавської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Більська сільська рада.
Розташоване на правому березі р. Ворскли. Вище за течією на відстані 3 км розташоване село Куземин (Охтирський район), нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Лазьки (Зіньківський район), на протилежному березі — смт Котельва.
Село засноване на місці великого городища скіфської епохи 7—3 століттях до н. е. — Більське городище.
У 14 столітті тут було збудовано фортецю для захисту від золотоординців. 1399 року біля Більська відбулася битва між військами литовського князя Вітовта та хана Темір-Кутлуя[1].
За іншими даними виникло за часів Федіра Бєльського. Опісля його участі у спробі вбити Казимира та втечі до Московії, Бєльськ відійшов до Глинських, від середини XVI ст. до Байбуз. Перша писемна згадка, як прикордонної литовської фортеці, датується 1498-м роком[2]. Опісля Люблінської унії та передачі Київського воєводства під протекцію короні польській почалася експансія її шляхти. Тож на 1594-й рік ці землі вже входили до володінь Вишневецьких.
Значиться на карті Г. де Боплана (1648 рік).
1648—1649 роках перебувало у складі Гадяцького, з кінця 1649 року — Полтавського полку; 1661—1662 — у Котелевській сотні Зіньківського полку, з 1750 року відносилося до Куземинської сотні Гадяцького полку. З 1781 року віднесено до Зіньківського повіту Чернігівського намісництва.
За ревізією 1786 року у Більську — 2 церкви, 270 дворів, у тому числі козаків виборних — 131 двір, підпомічників — 108 дворів.
3 1797 року Більськ перебував у складі Зіньківського повіту Малоросійської, з 1802 року — Полтавської губернії. На 1859 рік — волосний центр, церква, селітряний завод.
У 1901—1902 роках споруджена нова мурована Успенська церква, при ній була бібліотека; діяло 2 водяні млини і кілька вітряків.
Радянська окупація почалась в січні 1918 року.
7 березня 1923 Більськ віднесений до Опішнянського району Полтавської округи. На 1926 рік Більськ — центр сільради, йому підпорядковувалося 6 населених пунктів. Проте внаслідок голодоморів поселення значно занепало. Зокрема під час голодомору 32-33 загинуло принаймні 189 чоловік[3].
Значно меншими були втрати під час німецько-нацистської окупації (6 жовтня 1941 — 18 вересня 1943) страчено 67 односельців, вивезено на примусові роботи до Німеччини 214 осіб[джерело?] та II СВ загалом.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Котелевської селищної громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Котелевського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району[5].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1243 особи, з яких 516 чоловіків та 727 жінок.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1035 осіб.[7] Від початку 2000-х значною мірою поповнено переселенцями з Закарпаття.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
З кінця 19 — початку 20 століття в селі працював фельдшер Василь Павлович Шутка, який багато зробив для відкриття тут земської лікарні, збирав відомості про історію краю, які використовувала Полтавська губернська вчена архівна комісія в своїх виданнях.
Уродженцем Більська є український радянський філософ, член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР Д. Х. Острянин.
У 1960-х роках У Більській середній школі працював учителем і директором школи Іван Ілліч Бабак — ветеран другої світової війни, льотчик-винищувач, Герой Радянського Союзу, автор книги «Зірки на крилах».
Латченко Артур Вікторович (1995—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Археологічні пам'ятки:
Біля села — городище 7—3 ст. до н. е., в урочищах Скоробір, Осняги, Саранчове Поле — кургани скіфського часу. На території села знайдено бронзовий меч 9 століття до н. е. Більське городище вважають залишками скіфського столичного міста Гелон.
Пам'ятники:
Lokasi Pengunjung: 3.141.201.13