PROFILPELAJAR.COM

Чина нутова

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Евдикоти
Підклас:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Бобовоцвіті (Fabales)
Родина:	Бобові (Fabaceae)
Підродина:	Метеликові (Faboideae)
Триба:	Fabeae
Рід:	Чина (Lathyrus)
Вид:	Чина нутова

Біноміальна назва

Lathyrus cicera
L., 1753

Синоніми

Lathyrus aegaeus Davidov

Посилання

Вікісховище:	Lathyrus cicera
Віківиди:	Lathyrus cicera
EOL:	639909
IPNI:	501638-1
ITIS:	25841
МСОП:	174708
NCBI:	3856
The Plant List:	ild-7747

Чи́на ну́това^[1]^[2], або горо́шок ну́товий^[2] (Lathyrus cicera) — однорічна рослина родини бобових.

Опис

Однорічна рослина 20-30 см заввишки. Стебла гіллясті від основи, голі, висхідні, майже прямостоячі, чіпляються вусиками, дворебристі, двокрилаті. Крила вузькі. Прилистки великі, напівстрілоподібні, 10-13 мм завдовжки, такої ж довжини, як черешки або трохи довше. Листки складаються з 1 пари досить великих листочків, довгастої або ланцетної форми, 3-10 см завдовжки, 2-5 мм завширшки, з трьома — п'ятьма помітними жилками. Черешок листа вузько-крилатий, 10-15 мм завдовжки. Листкова вісь закінчується гіллястим вусиком.

Квітконоси довше черешка, з дрібними шилоподібними приквітками, одно- двоквіткові. Чашечка дзвоникова, її частки ланцетні, загострені, в 2-3 рази довше трубки. Квітки близько 8-10 мм завдовжки, цегляно-червоного кольору. Прапор обернено-яйцеподібної форми, до основи звужений, з виїмкою з темно-червоними жилками, на короткому нігтику. Крила коротше прапора, з вушком при основі, на короткому нігтику. Човник округлий по нижньому краю, блідо-червоний. Плоди — сидячі, довгасті, крилаті боби 19-20 мм завдовжки, близько 5-6 мм завширшки, з опуклою жилкою на верхньому шві, з 3-5 насінинами. Насінини кулясті, до 5 мм завширшки, дещо кутасті, темно-бурі, гладкі, плямисті. Цвіте у квітні-травні, плодоносить у травні-червні.

Екологія

Росте на трав'янистих схилах, серед чагарників. По краях полів і як бур'ян в посівах.

Поширення

Африка
- Макаронезія: Португалія — Мадейра; Іспанія — Канарські острови
- Північна Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко; Туніс
Азія
Європа
- Середня Європа: Швейцарія
- Східна Європа: Україна (вкл. Крим)
- Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; колишня Югославія; Греція (вкл. Крит); Італія (вкл. Сардинія, Сицилія); Румунія
- Південно-Західна Європа: Франція (вкл. Корсика); Португалія; Іспанія (вкл. Балеарські острови)

Використання та господарське значення

Добра кормова рослина, зелена маса — охоче поїдається вівцями і великою рогатою худобою. Чина нутова вивчалась в Йорданському генетичному центрі як кормова культура. Культивується, виведені сорти.

Хімічний склад

У плодах чини нутової знайдені такі жирні кислоти (у %):

у траві знайдені (у %):

пальмітинова 21,40;
пальмітолеїнова 1,53;
стеаринова 7,69;
олеїнова 3,57;
лінольова 14,74;
ліноленова 32,13;
арахінова 3,21;
ерукова 13,60.

Трава чини нутової містить також 6 флавоноїдних сполук та 3 фенолкарбонові кислоти.

Примітки

↑ Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
↑ ^а ^б Lathyrus cicera // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

Див. також

Список видів роду Чина

Література

Гроссгейм А. А. Флора Кавказа. — Баку: Изд. Азерб. филиала Акад.наук СССР, 1952. — Т.5. — С. 379.
Флора СССР. Т.13. 1948 / Под ред. Б. К. Шишкина, Е. Г. Боброва. М.; Л.: Изд-во АН СССР. С.524-525.
Черепанов С. К. 1995. Сосудистые растения России и сопредельных государств. СПб.: Мир и семья. 990 с.
Hickman, J. C. 1993. The Jepson Manual: Higher Plants of California 1-1400. University of California Press, Berkeley. (англ.)
Marticorena, C. & M. Quezada. 1985. Catálogo de la Flora Vascular de Chile. Gayana, Bot. 42: 1-157. (ісп.)
Munz, P. A. 1968. Suppl. Calif. Fl. 1-224. University of California Press, Berkeley. (англ.)
Nasir, E. & S. I. Ali (eds). 1980–2005. Fl. Pakistan Univ. of Karachi, Karachi. (англ.)
Zuloaga, F. O., O. Morrone, M. J. Belgrano, C. Marticorena & E. Marchesi. (eds.) 2008. Catálogo de las plantas vasculares del Cono Sur. Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 107(1-3): i-xcvi, 1-3348. (ісп.)
Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
Ali, S. I. & S. M. H. Jafri, eds. 1976-. Flora of Libya. (англ.)
Allkin, R. et al. 1986. Names and synonyms of species and subspecies in the Vicieae: issue 3. In: Bisby, F. A. et al., Vicieae Database Project 7:11. (англ.)
Beetle, A. A. 1970. Recommended plant names. Univ. Wyoming Agr. Exp. Sta. Res. J. 31. (англ.)
Davis, P. H., ed. 1965–1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. (англ.)
Demilly, D. et al. 2001. Liste alphabétique des principales espèces de plantes cultivées et de mauvaises herbes. Noms latins et noms français, ed. 7. (фр.)
Encke, F. et al. 1984. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 13. Auflage. (нім.)
Eriksson, O. et al. 1979. Flora of Macaronesia: checklist of vascular plants, ed. 2. (англ.)
Holm, L. et al. 1979. A geographical atlas of world weeds. (англ.)
Izquierdo Z., I. et al., eds. 2004. Lista de especies silvestres de Canarias: hongos, plantas y animales terrestres. (ісп.)
Jahandiez, E. & R. Maire. 1931–1941. Catalogue des plantes du Maroc. (ісп.)
Kartesz, J. T. 1994. A synonymized checklist of the vascular flora of the United States, Canada, and Greenland. (англ.)
Kingsbury, J. M. 1964. Poisonous plants of the United States and Canada. (англ.)
Mansfeld, R. 1959. Die Kulturpflanze, Beiheft 2. (нім.)
Mouterde, P. 1966-. Nouvelle flore du Liban et de la Syrie. (фр.)
Nasir, E. & S. I. Ali, eds. 1970-. Flora of [West] Pakistan. (англ.)
Pignatti, S. 1982. Flora d'Italia. (італ.)
Pottier-Alapetite, G. 1979–1981. Flore de la Tunisie: Angiospermes-Dicotyledones. (англ.)
Quézel, P. & S. Santa. 1962–1963. Nouvelle flore de l'Algerie. (фр.)
Rechinger, K. H., ed. 1963-. Flora iranica. (англ.)
Rehm, S. 1994. Multilingual dictionary of agronomic plants. (англ.)
Smythies, B. E. 1984–1986. Flora of Spain and the Balearic Islands: checklist of vascular plants. Englera 3:1-882. (англ.)
Täckholm, V. 1974. Students' flora of Egypt, ed. 2. (англ.)
Townsend, C. C. & E. Guest. 1966-. Flora of Iraq. (англ.)
Tutin, T. G. et al., eds. 1964–1980. Flora europaea. (англ.)