Вігна китайська

Вігна китайська
Коров'ячий горох у книзі Франциско Мануель Бланко «Flora de Filipinas».
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Vigna
Вид:
Вігна китайська (V. unguiculata)
Біноміальна назва
Vigna unguiculata
(L.) Walp., 1842
Синоніми
  • Dolichos biflorus L.
  • Dolichos catiang L.
  • Dolichos catjang Burm.f. nom. illeg.
  • Dolichos catjang L.
  • Dolichos hastifolius Schnizl.
  • Dolichos lubia Forssk.
  • Dolichos melanophthalamus DC.
  • Dolichos monachalis Brot.
  • Dolichos obliquifolius Schnizl.
  • Dolichos sesquipedalis L.
  • Dolichos sinensis Forssk. nom. illeg.
  • Dolichos sinensis L.
  • Dolichos sphaerospermus (L.) DC.
  • Dolichos tranquebaricus Jacq.
  • Dolichos unguiculata L.
  • Dolichos unguiculatus Thunb.
  • Liebrechtsia scabra De Wild.
  • Phaseolus cylindricus L.
  • Phaseolus sphaerospermus L.
  • Phaseolus unguiculatus (L.) Piper
  • Scytalis hispida E.Mey.
  • Scytalis protracta E.Mey.
  • Scytalis tenuis E.Mey.
  • Vigna alba (G.Don) Baker f.
  • Vigna angustifoliolata Verdc.
  • Vigna baoulensis A.Chev.
  • Vigna catjang (Burm.f.) Walp.
  • Vigna coerulea Baker
  • Vigna dekindtiana Harms
  • Vigna hispida (E.Mey.) Walp.
  • Vigna huillensis Baker
  • Vigna malosana Baker
  • Vigna protracta (E.Mey.) Walp.
  • Vigna pubescens R.Wilczek
  • Vigna rhomboidea Burtt Davy
  • Vigna scabra (De Wild.) T.Durand & H.Durand
  • Vigna scabrida Burtt Davy
  • Vigna sesquipedalis (L.) F. Agcaoili nom. illeg.
  • Vigna sesquipedalis (L.) Fruwirth
  • Vigna sinensis (L.) Endl. ex Hassk. nom. illeg.
  • Vigna sinensis (L.) Savi ex Hausskn.
  • Vigna tenuis (E.Mey.) F.Dietr.
  • Vigna triloba var. stenophylla Harv.

Вігна китайська[1], маш китайський[1], також коров'ячий горох, довгі боби (Vigna unguiculata, Vigna unguiculata subsp. sesquipedalis, Vigna unguiculata unguiculata, Vigna unguiculata subsp. cylindrica) — сільськогосподарська рослина родини бобові (Fabaceae). У південних регіонах України відома під назвою «лагута»[2].

Будова

Рослина має численні сорти, які дуже різняться за морфологічними ознаками. Вігна китайська однорічна витка рослина, кущової або напівкущової форми. Виткі сорти виростають до 5 м у висоту. Плоди вузькі видовжені (до 1 м) боби світлого кольору з невеликим насінням всередині.

Стручки вігни на розкладці у Сингапурі
Торговці стручками вігни у Сенегалі

Поширення та середовище існування

Згідно з археологічними дослідженнями коров'ячий горох походить з Західної Африки. Приблизно у 2300 роках до н. е. коров'ячий горох потрапив у Південно-східну Азію. Перші письмові згадки датуються 300 р. до н. е.. В Америку потрапив разом з рабами у XVII—XIX ст.[3]

Практичне використання

Їсти можна горошини, зелені молоді боби і листки. Слугує важливим джерелом поживних речовин серед бідних верств населення у країнах Азії. Зелені молоді боби сортів Vigna unguiculata subsp. sesquipedalis їдять сирими, або смажать. Надзвичайно популярний овоч у Таїланді, де його часто подають на стіл окремо від інших страв безкоштовно за замовченням.

Виробництво коров'ячого гороху

У світі виробляють 2.27 мільйонів тонн з яких Нігерія виробляє 850000 тонн (2002 р).[4]

Поживність

Згідно з інформацією USDA у листках коров'ячого гороху міститься найвища кількість білків серед усіх овочів. Харчова цінність на 100 g:

  • Калорії (кал) 115
  • Ліпіди 0,5 g
  • Насичені жирні кислоти 0,1 g
  • Поліненасичені жирні кислоти 0,2 g
  • Мононенасичені жирні кислоти 0 g
  • Холестерин 0 mg
  • Натрій 4 mg
  • Калій 278 mg
  • Вуглеводи 21 g
  • Харчові волокна 7 g
  • Цукор 3,3 g
  • Білки 8 g
  • Вітамін A 15 IU
  • Вітамін C 0,4 mg
  • Кальцій 24 mg
  • Залізо 2,5 mg
  • Вітамін D 0 IU
  • Вітамін B6 0,1 mg
  • Вітамін B12 0 µg
  • Магній 53 mg
Вігна


Див.також

Примітки

  1. ↑ а б Vigna unguiculata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ↑ СТАДНІЧУК, Н. О. Вігна китайська – цікава і цінна культура (українська) . Архів оригіналу за 24.03.2022. Процитовано 17.05.2022.
  3. ↑ PERRINO, P., LAGHETTI, G., SPAGNOLETTI ZEULI, P. L. & MONTI, L.M. (1993) Diversification of cowpea in the Mediterranean and other centres of cultivation. Genetic resources and crop evolution, 40, 121—132.
  4. ↑ Agbogidi, O. M., Egho, E.O. Evaluation of eight varieties of cowpea (Vigna unguiculata (L.) Walp) in Asaba agro-ecological environment, Delta State, Nigeria // European Journal of Sustainable Development (2012), 1, 2, 303—314 ISSN 2239-5938 — [1] [Архівовано 26 вересня 2015 у Wayback Machine.]

Джерела


Це незавершена стаття про бобові.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.