Плід — довгий вузький біб, циліндричної форми, опушений, вузький і довгий.
Насіння — дрібні жовті чи зелені, інколи в цяточку зерна.
Збирають боби, коли вони стають щільними і з хрускотом ламаються. Маш — культура тропічного й субтропічного клімату, тож потребує високої температури повітря. В основному вирощують маш у країнах Південно-східної Азії, а також у південних сухих районах Європи, США.
Значення та використання
Боби машу містять цінну дієтичну клітковину, вітаміни групи В, мінерали (калій, кальцій, натрій, магній, залізо, фосфор), близько 24 % білка. Особливо поширені серед вегетаріанців і прихильників здорового харчування.
Маш широко використовують у корейській, китайській, японській, індійській, тайській та в'єтнамській кухнях, його їдять цілим і подрібненим, а також пророщують. Машхурда — суп із машу і рису, є однією зі страв узбецької кухні.
В Азії з крохмалю бобів мунг роблять прозору локшину і вживають для желювання.
Сирий пророслий маш дещо нагадує зелений горошок, варений має м'який трав'яний смак з ніжним горіховим ароматом. Індійські йоги зерна машу відносять до легкої їжі, корисної для людей розумової праці і тих, хто медитує.