Біб
Вуглецевий слід	1,4 кілограм еквівалента вуглекислого газу на кілограм[1] і 0,8 кілограм еквівалента вуглекислого газу на кілограм[2]
Водний слід	4055 кубічний метр на тонну[3] і 5053 кубічний метр на тонну[4]
Виробляється з	бобові
Біб у Вікісховищі

Біб — тип плоду рослин, одногніздий, утворений одним плодолистком, розкривається від вершка до основи по черевному і спинному швах. Насінин кілька або багато, прикріплені вздовж черевного шва. Характерний для рослин роду бобових.

Часто боби неправильно називають стручками. Стручок — це сухий розкривний плід, утворений двома плодолистками, розкривається по двох стулках (наприклад у зубниці бульбистої).

Боби є геліотропними рослинами, їх листя вдень повертається за сонцем, а вночі скручується і «спить» у складеному стані.

Боби є однією з найдавніших рослин, що культивуються людьми. Біб звичайний, що також називається кінським, в своєму дикому вигляді має розмір з малий ніготь, і збирався в Афганістані і передгір'ях Гімалаїв^[5]. В покращеному культивованому вигляді в порівнянні з природними різновидами, боби вирощувалися в Таїланді ще на початку сьомого тисячоліття до н. е., ще до появи кераміки^[6]. Також вони знайдені в місцях захоронення померлих в стародавньому Єгипті. Лише у другому тисячолітті до нашої ери культивовані великі зернові боби почали з'являтися у Егейській, Іберійській та трансальпійській Європі^[7]. У Іліаді (8 століття до н. е.) є згадка про боби і нут, що кидають на молотницю^[8].

• Біб кінський
• Боби

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.