Першою професійною командою став «Атлетіко», з яким підписав контракт 1972 року. За «матрасників» так і не зіграв жодного матчу, відправившись 1973 року в оренду до клубу «Бургос». Після річного перебування у складі команди став повноцінним гравцем «Бургоса», підписавши з ними контракт.
Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Реал Мадрид», до складу якого приєднався 1977 року. Його партнерами по команді були такі зірки іспанського футболу, як Карлос Алонсо Гонсалес, Вісенте дель Боске та Хосе Антоніо Камачо. Відіграв за королівський клуб наступні десять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі мадридського «Реала», був основним гравцем атакувальної ланки команди. За цей час п'ять разів виборював титул чемпіона Іспанії та двічі ставав володарем Кубка УЄФА.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Малага», за команду якого виступав протягом 1987—1989 років. Проте 1991 року зіграв ще кілька матчів на аматорському рівні за свою рідно команду «Фуенхірола».
Виступи за збірну
1976 року дебютував у складі національної збірної Іспанії у матчі проти Югославії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 34 матчі, забивши 8 голів.
За час виступів за «Реал Мадрид» став улюбленцем вболівальників за безкопромісність на футбольному полі та вольові якості, завдяки яким Хуаніто нерідко змінював хід матчів на користь своєї команди. Неодноразово мав проблеми через нестриманість та хуліганські вчинки під час матчів.
Після передчасної смерті Хуаніто ультрас «Реала» започаткували традицію на сьомій хвилині кожної домашньої гри вшановувати пам'ять колишнього гравця команди скандуванням Illa illa illa, Juanito maravilla[1].