PROFILPELAJAR.COM

село Терни
	Вид на с. Терни з півдняВид на с. Терни з півдня
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Лубенський район
Тер. громада	Лубенська міська громада
Код КАТОТТГ	UA53040030520024002
Основні дані
Населення	471
Поштовий індекс	37503
Телефонний код	+380 5361
Географічні дані
Географічні координати	49°58′30″ пн. ш. 32°59′10″ сх. д. / 49.97500° пн. ш. 32.98611° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	100 м
Місцева влада
Адреса ради	37570, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Михнівці
Карта
	Терни
	Терни
Мапа
	Терни у Вікісховищі

Терни́ — село в Україні, в Лубенській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 471 осіб (2011 р.). Колишній орган місцевого самоврядування — Михнівська сільська рада.

Географія

Село з півночі межує з районним центром — Лубнами, колишня частина села, так звані Горяни вже включена до території міста. На даний час Терни від Лубен відділяє лише Південна залізниця. На південь від Тернів на відстані близько 2 км розташоване с. В'язівок, на схід, за Сулою — Засулля і Солониця, на захід — Кононівка і Чуднівці.

Село розташоване на правому березі р. Сули і на обох берегах правобережної її притоки — р. Булатець, більш відомої під назвою Вонючка (Лубенські очисні споруди використовують її як стічну канаву, спускаючи в Сулу неочищені стоки з відповідним запахом).

Через село проходить Південна залізниця, зупинний пункт Терни.

Походження назви та мікротопонімія

Назва села походить від заростів терну (Prunus spinosa). Деякі частини села мають власні назви: Дубина, Левада, Горяни. Більшість мікротопонімів описують околиці села — Казенний Сад, Макушин яр, Якушенкове, Язвини, Морозове, Винниця, а також луги і урочища над Сулою: Березова, Підгірнє, Мирцеве, Холоша, Хатка, Захатка, Ковалівське, Крута, Росаднє, Лука, Дворецьке, Захрестя, Смижаль, Лисенкова, Помірки, Бабачева і т. д. В Тернах є два озера (стариці), які частково або повністю пересихають влітку — Криве і Мурне.

Деякі мікротопоніми, записані зі слів старожилів, тепер вже не вживаються, наприклад, Попова Руга, Інститутське, Морозове, Лабойки, Смижаль, Кринка. Місцевість, де розміщені сучасні Горяни В. П. Милорадович згадує як «Тернівську толоку».

Історія села

Найстаріша польська мапа, на якій позначено село Терний над р. Булатец (Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej «Ziemie Ruskie» Rzeczypospolitej^[1]) повстала зна рубежі XVI-XVII-го віків.

За часів Яреми Вишневецького Терни належали лубенському бернардинському монастирю. Католицькі монахи заклали в Тернах сад на 12-ти десятинах^[2]. Після втечі Вишневецького і знищення бернардинського монастиря, Терни за універсалом Б.Хмельницького 1657 р. віддані Мгарській обителі^[3]

В 1721 р. одночасно з відкриттям в Лубнах польової аптеки указом Петра І в Тернах та в Лубнах закладено два «аптечні городи» загальною площею 50 десятин.^[4]

1781 р. Терни згадуються як селище 2-ї Лубенської сотні, у якому налічувалось «30 хат посполитых владельческих, разночинческих и козачих подсуседков», а на 1787 р. було «134 душ казенныхъ людей»^[5]

1880 р. на прохання департаменту землеробства К. М. Скаржинська пожертвувала 30 десятин земельних угідь в с. Терни для побудови сільськогосподарської школи. Навчання в ній розпочалось 1891 р. 1929 р. школа реорганізовується у технікум лікарських і ароматичних рослин, а з 1950 p. — лісовий технікум.^[6]

1903 р. — Милорадович В. П. описує «деревеньку Терны, вязовскаго прихода, населенную 335-ю жителями». Він стверджує також, що «Терны зачалысь зъ Стешенкивъ зъ края села одъ Сулы, зъ ихъ розмножылысь»^[7].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Лубенської міської громади^[8].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Лубенського району(1923-2020), село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району^[9].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530531, розташована у приміщенні клубу.

Результати

зареєстровано 356 виборців, явка 57,87%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 52,22%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 9,36%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 7,88%.^[10] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Фахраддін Мухтаров (самовисування) — 45,15%, за Анастасію Ляшенко (Слуга народу) — 16,50%, за Олексія Баганця (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 5,83%^[11].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 600 осіб, з яких 270 чоловіків та 330 жінок^[12].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 473 особи^[13].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[14]:

Мова	Відсоток
українська	96,39 %
російська	3,61 %

Культові об'єкти

В селі з 2011 р. діє церква св. апостола і євангелиста Івана Богослова (Кременчуцька єпархія УПЦ (МП)). Престольне свято (храм) відзначається 21 травня. Церква міститься в пристосованому приміщенні, раніше тут була початкова школа. Старожили згадують, що в селі була також освячена криниця біля Лисих гір в ур. Кринка (знищена при розширенні полотна Південної залізниці).

Об'єкти соціального і культурного призначення

В селі діє клуб і фельдшерсько-акушерський пункт. При сільському будинку культури діє народний аматорський колектив «Тернівчанка»

Археологічні та історичні пам'ятки

Неподалік села знаходиться урочище Лиса гора з кількома скіфськими курганами — археологічна пам'ятка місцевого значення.

В селі розташована братська могила радянських воїнів. Під час ІІ світової війни жителька с. Терни Бойко Агафія Іванівна знайшла вбитими двох невідомих солдатів в ур. Казенний сад і поховала їх на власному городі. Після війни на місці братської могили встановлено пам'ятник^[d], а на місці городу створено невеличкий парк. Щорічно 9 травня тут відбувається урочистий мітинг і відправляється панахида.