PROFILPELAJAR.COM

село Стукалівка
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Лубенський район
Тер. громада	Гребінківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA53040010400095920
Основні дані
Населення	432
Площа	3,212 км²
Густота населення	134,5 осіб/км²
Поштовий індекс	37451
Телефонний код	+380 5359
Географічні дані
Географічні координати	49°59′14″ пн. ш. 32°25′46″ сх. д. / 49.98722° пн. ш. 32.42944° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	103 м
Водойми	р. Суха Оржиця
Місцева влада
Адреса ради	37451, Полтавська обл., Гребінківський р-н, с. Стукалівка
Карта
	Стукалівка
	Стукалівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стукалівка.

Сту́калівка — село в Україні, в Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 432 осіб. Входить до складу Гребінківської міської громади.

Географія

Село Стукалівка знаходиться на березі річки Суха Оржиця, вище за течією примикає село Михайлівка, нижче за течією на відстані 5 км розташоване село Пилиповичі.

Історія

Іван Борозна 1736 року купив хутір Стукалівку, кимось заснований. Він продовжував володіти хутором, що підтверджується записом генерального підскарбія Якова Марковича в своєму «Щоденникові» 24.10.1738 р.

У 1753 року Слобідкою Стукалівкою (в якій було 9 дворів селянських) володів уже син Івана Борозни бунчуковий товариш Дмитро Борозна (який своїх дітей не мав). В 1764 році при тому ж власникові тут налічувалося 31 хата і 85 душ населення.

Після його смерті слобідка перейшла до його сестри Ганни Іванівни, яка була в шлюбі з Михайлом Івановичем Стороженком, бунчуковим товаришем. Слобідкою Стукалівкою стали володіти Стороженки, Михайло Іванович і Ганна Іванівна.

До скасування української автономії Гетьманщини у 1783 році село входило до складу Яблунівської сотні Лубенського полку.

Після утворення Гребінківського району (1935) Стукалівська сільрада віднесена до Гребінківського району.

В часи Російської імперії село належало до Яблунівської волості Лубенського повіту Полтавської губернії.

У 1919 більшовицька адміністрація утворила Стукалівську сільську раду, яка належала до Лубенського округу, а відтак до Лубенського району. До адміністративно-територіальної реформи 1935 року село належало до Яблунівського району Харківської області.

У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 139 мешканців, серед яких відомі імена 137 людей^[1].

Освіта

Першу школу було відкрито у 1892 р. Це була церковно-парафіяльна школа, першою учителькою якої була Марія Андріївна Базилевська, а законовчителем — священик Олександро-Невської церкви Михайло Андрійович Базилевський.

У 1915 році в селі була двохкомплектна земська школа, у радянський час — початкова школа.

Нині у селі діє середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів з українською мовою навчання^[2].