PROFILPELAJAR.COM

село Пшеничники
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Черкаський район
Тер. громада	Бобрицька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71080070160086819
Облікова картка	Пшеничники
Основні дані
Перша згадка	XVIII століття
Населення	175 осіб (2007)
Площа	2,37 км²
Густота населення	74 осіб/км²
Поштовий індекс	19011
Телефонний код	+380 4736
Географічні дані
Географічні координати	49°51′57″ пн. ш. 31°21′46″ сх. д. / 49.86583° пн. ш. 31.36278° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	163 м
Відстань до; обласного центру	64 (фізична) км
Відстань до; районного центру	18 км
Найближча залізнична станція	Ляплава
Відстань до; залізничної станції	16 (фізична) км
Місцева влада
Адреса ради	с. Бобриця
Карта
	Пшеничники
	Пшеничники
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Пшеничники.

Пшени́чники — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Бобрицькій сільській громаді. Населення села становить 175 осіб (2007; 399 осіб в 1972).

Історія

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Пшеничківської волості Канівського повіту Київської губернії, мешкало 1009 осіб, налічувалось 128 дворових господарств, існували православна церква, школа, лікарня, постоялий будинок і лавка^[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1132 осіб (564 чоловічої статі та 568 — жіночої), з яких 1126 — православної віри^[3].

1917 року селяни спалили панський маєток, вбили економа, знищили пам'ятник царю, панську землю розділили.

В роки німецько-радянської війни у ній брали участь 129 жителів села, з них 68 нагороджено бойовими орденами та медалями. На честь загиблих воїнів односельчани спорудили пам'ятник.

На 1972 рік в селі була розміщена центральна садиба колгоспу «Більшовик», за яким було закріплено 2,1 тисячі га землі, в тому числі 1,3 тисячі га орної. Основний виробничий напрям господарства — вирощування зернових культур та цукрового буряку. Набуло розвитку також і м'ясо-молочне скотарство. 18 колгоспників було нагороджено орденами та медалями, а пастухів П. Б. Лук'яненка та П. П. Власенка — орденами Леніна.

Тоді в селі були середня школа, де навчалось 244 учня, клуб на 250 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 12,5 тисяч примірників, пошта, медпункт 2 магазини.