PROFILPELAJAR.COM

	Корнилівська волость
Центр	Корнилівка
Площа	17 107 (1886)
Населення	11 111 осіб (1886)
Густота	59.4 осіб / км²

Корнилівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у селі Корнилівка.

Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 10 сільських громад. Населення — 11111 осіб (5410 чоловічої статі та 5701 — жіночої), 1488 дворових господарств^[1].

Земля волості
	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	8278	5570
Приватної власності	8410	3338
Іншої власності	419	248
Загалом	17107	9156

Основні поселення волості:

Корнилівка — колишнє власницьке село, 1169 осіб, 162 двори, православна церква, школа, постоялий будинок. За 4 версти — Корсунський Свято-Онуфріївський монастир з 2 православними церквами та цегельним заводом.
Бровахи — колишнє власницьке село, 1196 осіб, 194 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
Бровахівська Буда — колишнє власницьке село, 396 осіб, 68 дворів, школа, постоялий будинок.
Гарбузин — колишнє власницьке село при річці Рось, 985 осіб, 143 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
Гноєнки — колишнє власницьке село при струмкові, 547 осіб, 83 двори, школа, постоялий будинок.
Кичинці — колишнє власницьке село, 1011 осіб, 149 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
Набутів — колишнє власницьке село при річці Рось, 537 осіб, 79 дворів, лікарня, постоялий будинок, бурякоцукровий завод.
Нетеребка — колишнє власницьке село при річці Рось, 1027 осіб, 147 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка.
Сахнівка — колишнє власницьке село при річці Рось, 2022 осіб, 299 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 лавки.
Сотники — колишнє власницьке село при струмкові Кам'янка, 1425 осіб, 164 двори, православна церква, школа, лавка.

Старшинами волості були:

1909—1912 роках — Василь Потапович Кришун^[2],^[3],^[4];
1913—1915 роках — Євдоким Миколайович Гордієнко^[5],^[6].

Джерела

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання

↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.