PROFILPELAJAR.COM

	Шендерівська волость
Центр	Шендерівка
Площа	20 288 (1886)
Населення	12 917 осіб (1886)
Густота	58.3 осіб / км²
Наступники	Шендерівський район

Шендерівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у містечку Шендерівка.

Станом на 1886 рік складалася з 15 поселень, 12 сільських громад. Населення — 12917 осіб (6604 чоловічої статі та 6313 — жіночої), 1735 дворових господарств^[1].

Земля волості
	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	8433	6323
Приватної власності	11355	5553
Іншої власності	500	374
Загалом	20288	12250

Основні поселення волості:

Шендерівка — колишнє власницьке містечко при річці Боровиця за 55 версти від повітового міста, 2609 осіб, 397 дворів, 2 постоялих будинки, 7 лавок, винокурний завод.
Комарівка — колишнє власницьке село при річці Боровиця, 619 осіб, 121 двір, православна церква, школа, постоялий будинок.
Сидорівка — колишнє власницьке село при річці Субота, 1099 осіб, 156 дворів, православна церква, школа, лікарня, постоялий будинок, бурякоцукровий завод.
Стеблівська Миколаївка — колишнє власницьке село при річці Рось, 553 особи, 111 дворів, постоялий будинок, водяний млин.
Стеблів — колишнє власницьке містечко при річці Рось, 2267 осіб, 435 дворів, православна церква, католицька каплиця, 2 єврейських молитовних будинки, школа, 4 постоялих двори, 6 постоялих будинків, 24 лавки, 2 вітряних млина, крупорушка, бурякоцукровий і рафінадний заводи, суконна фабрика.
Хильки — колишнє власницьке село при урочищі Кириченковім, 340 осіб, 71 двір, православна церква, постоялий будинок.
Хирівка — колишнє власницьке село при річці Хоробра, 340 осіб, 71 двір, православна церква, постоялий будинок.
Яблунівка — колишнє власницьке село при річці Рось, 395 осіб, 68 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млина.

Старшинами волості були:

1909—1915 роках — Марко Павлович Єфименко^[2],^[3],^[4],^[5],^[6].

Джерела

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання

↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.