Наступ царських військ було призначено остаточно на 18 червня 1917 року. Окремій армії відводилася пасивна роль. 11-та і 7-ма армії завдавали головного удару на Львів: перша в обхід з півночі — на Зборів — Золочів, друга фронтально — на Бережани. 8-й армії належало вести в долині Дністра допоміжну операцію на Галич і страхувати весь наступ від ворожої загрози з Карпат.
На світанку спекотного 18 червня під грім артилерії армії Південно-Західного фронту перейшли в свій останній наступ.
В 11-й армії генерал Ерделі І. Г., розгорнувши на пасивній ділянці 1-й Туркестанський, 7-й кінний, 32-й армійський, 5-й Сибірський і 17-й армійські корпуси, атакував лівим флангом: 6-й корпус ударом біля містечка Конюхів прорвав фронт 25-го австро-угорського корпусу на стику 2-ї австро-угорської та Південної німецької армій. 6-й армійський корпус був у складі п'яти дивізій (4-ї, 16-ї, 151-ї, 155-ї і 2-ї Фінляндської), але вся тяжкість операцій лягла на дві дивізії, особливо на 4-ту. Було взято 5000 полонених і 10 гармат.
Весь день ішов бій; наступного дня генерал Ерделі завдав удару корпусом генерала Селівачова по 9-му австро-угорському корпусу біля Зборова. У корпус Селівачова входили 4-та і 6-та Фінляндські стрілецькі, 82-га піхотні дивізії і Чехословацька бригада полковника Троянова. 4-та Фінляндська дивізія завдала удару по 32-й угорській та 223-й німецькій піхотній дивізіях, а чехо-словаки — по 19-й австро-угорській дивізії, яка в значній мірі складалася з чехів. Фінляндські стрільці захопили тактично вигідну позицію — сильно укріплену гору Могила, що вважалася ворогом неприступною. Особливо відзначився 13-й Фінляндський стрілецький полк полковника Папчинського, який взяв 1500 полонених . А чехословацька бригада взяла 6000 полонених і 15 гармат, втративши 150 убитими і 1000 пораненими з 5000, які були у строю. Введення в справу чехословацьких частин потряс австро-угорське командування, і війська 9-го австро-угорського корпусу були вночі ж виведені в резерв і змінені 51-м німецьким корпусом.
Зборівська перемога 19 червня 1917 року була хрещенням молодої чехословацької армії. Але успіх не міг бути розвинений — тому перешкоджала відсутність кінноти і розвал піхоти. Резерви мітингували і виносили резолюції про недовіру міністрам-капіталістам і мир без анексій і контрибуцій… Наступ 11-ї армії завмер — на третій день вона вела тільки вогневий бій. Трофеї 11-ї армії за Зборівську битву з 18 по 22 червня склали 300 офіцерів, 18 500 нижніх чинів полоненими, 31 гармату і 33 кулемети.
Бережанський бій
Командувач 7-ю армією генерал Белькович згрупував чотири ударних корпуси — 12-й армійський, 7-й Сибірський, 34-й і 22-й — в кулак на правому фланзі, а лівофланговий 3-й Кавказький корпус розтягнув на пасивній ділянці. Війська рушили вперед, оволодівши двома, а то й трьома укріпленими смугами. Центр армії Ботмера — 25-й резервний і 27-й резервний німецькі корпуси — відтіснили в цій битві при Бережанах, але контратаки німецько-османських військ в ніч на 19-те і вдень 19 червня повернули все на попередні позиції. Це вже не були колишні росіяни, згадував про ці бої генерал Еріх Людендорф.
За німецькими даними, їх втрати за добу бою під Бережанами склали 328 офіцерів і 12 218 вояків нижчих рангів із 35 000 задіяних, а втрати росіян приблизно 40 000 осіб, з яких одними убитими 13 000.
За даними росіян всі втрати Південно-Західного фронту (11-та армія біля Зборова, 7-ма армія біля Бережан і 8-ма армія біля Галича) склали за червневий наступ 1222 офіцери і 37 500 нижніх чинів убитими і пораненими. У 8 дивізіях генерала Бельковича в бій 18 червня пішло понад 50 000 багнетів, втрати склали 15 000. 7-ма армія взяла 23 офіцери і 198 нижніх чинів полоненими. Німці втратили 5454 особи, з них 1982 полонених (22 відсотки), а турки — з 2526 чоловік тільки 191 полоненого (8 %, доказ підготовки османського війська).
Генерал Гутор сподівався ще облаштувати армії і відновити наприкінці червня зірваний наступ: посилив 11-ту армію 25-м корпусом з Волині і з Румунського фронту і передав в 7-му армію гвардію. Допоміжний наступ 8-ї армії в загальному напрямку на Рогатин мав полегшити ведення операції.
Командувачі арміями і командири корпусів не приховували своїх побоювань. Вони знали, що 18 червня атакували тільки ті, хто ще хотів ризикувати життям, що найкращі з них загинули, що величезне каламутне море військ в будь-який момент готове вийти з покори і фронт тримається лише тонким ланцюжком частин, що залишилися вірними обов'язку.
8-й армії Ставка і штаб фронту вказували вести допоміжний удар в північно-західному напрямку на Рогатин, в правий фланг Південної німецької армії, що повинно було полегшити головну атаку 7-ї армії з фронту. Але Корнілов відкинув докази Брусілова і Гутора. Він вгадав слабке місце ворожого фронту в Галичині та Буковині і вирішив наступати не на північний захід до Рогатина, а прямо на захід — на Галич і Калуш, завдавши удару по III австро-угорській армії в долині Бистриці.
Правофлангову ударну групу 8-ї армії склали 11 дивізій 33-го, 12-го і 16-го армійських корпусів, розгорнутих проти III австро-угорської армії Терстянського між Дністром і Прутом. 8 дивізій 11-го, 23-го і 18-го корпусів займали пасивну ділянку в Буковинських Карпатах проти 7-ї армії Кевеша. Ведення головної атаки було покладено на центральний з ударних корпусів — 12-го генерала Черемисова, доведеного до 6 дивізій і розгорнутого вздовж Бистриці. Ліворуч 16-й корпус повинен був демонструвати удар на Богородчани, а на правому фланзі ударної групи і всієї армії Заамурський XXXIII корпус був націлений на Галич.
У 33-му армійському корпусі — 2-га і 4-та Заамурські дивізії, в 12-му корпусі 11-та, 19-та, 56-та, 117-та, 164-та піхотні і 1-ша Заамурські дивізії, в XVI корпусі — 41-ша, 47-ма, 160-та піхотні, 7-ма і 9-та кавалерійські дивізії. У німців — 26-й корпус на фронті 33-го і 12-го корпусів і 13-й корпус на фронті ХАЛ корпусу. Протидіюча Корнілову 3-тя австро-угорська армія генерала Терстянского налічувала 61 / 2 піхотних і 1 кавалерійську дивізію у своїх 26-му і 13-му армійських корпусах. У Кевеша було 11 піхотних і 31-ша кавалерійських дивізії.
23 і 24 червня XVI корпус скував тринадцятий австро-угорський корпус і відвернув увагу Терстянського на південь. А 25-го під грім 300 гармат кинувся в бій XII корпус. Фронт III армії австрійців було прорвано ударом під Ямницею (у австрійців битва при Ранковій Горі). Відзначились старі полки 11-ї і 19-ї дивізій і отримав бойове хрещення новий полк — корніловський ударний.
Захоплення долини р. Бистриці
26-й австро-угорський корпус (група Ходфі) був пошматований і перестав існувати. Уся долина Бистриці була в руках росіян. У боях 26 червня були розбиті німецькі підкріплення і відкинутий тринадцятий корпус. Південна німецька армія спішно загнула свій правий фланг, що повис у повітрі після загибелі 26-го корпусу.
Всією 8-ю армією за день 25 червня взято в полон 131 офіцер, 7000 нижніх чинів і 48 гармат. 15-та австро-угорська піхотна дивізія була зовсім знищена, вивівши з 7700 бійців тільки 800 і втративши всі 43 гармати. 26-й австро-угорський корпус був розформований, і його залишки влиті в 40-й німецький резервний корпус генерала Ліцмана.
Вихід на р. Лімницю і захоплення Галича та Калуша
27 червня Корнілов увігнав ударний клин XII корпусу ще глибше — до Лімниці, а на правому фланзі 8-ї армії заамурці швидким ударом взяли Галич. При взятті Галича частинами 1-ї і 4-ї Заамурської дивізій захоплено 2000 полонених і 26 гармат. Терстянський і Ходфі були усунуті від командування, і на Лімницю Леопольд Баварський направив старого Ліцмана, який уже врятував цісарсько-королівські армії рік тому під Кошевом.
На світанку 28 червня 164-та піхотна дивізія, прикриваючись садами, без пострілу прослизнула в Калуш. Німецькі війська, захоплені зненацька, відійшли за Лімницю, знищивши переправи. При нападі на Калуш 164-ї піхотної дивізії взято понад 1000 полонених і 13 гармат.
29 і 30 червня генерал Корнілов рівняв за передовими частинами свій XVI корпус. Але відсутність кінноти, сильний розлив Лімниці перешкодили розвитку Калуського наступу.
Перегрупування протиборчих сторін
Директивою 28 червня генерал Гутор наказав довіреним йому арміям Південно-Західного фронту відновити наступ не пізніше 30-го числа. Окремій армії давалося, як і раніше, пасивне завдання, 11-й армії вказувалося наступати на Золочів, 7-й армії — сковувати ворога фронтально, а 8-й армії вдарити правим флангом на Рогатин і Жидачів. Двостороннім охопленням 11-й і 8-й армій належало затиснути в кліщі Південну німецьку армію. Одночасно Ставка наказала Північному фронту наступати 5 липня. Західному — 3-го, а Румунському — 9 липня.
Однак демократичні основи устрою армії взяли своє. Доводилося витрачати час на розмови з комітетами і вмовляння мітингувальників і не бажаючих наступати військ. Наступ Північного фронту було відкладено на 10-те, Західного — на 9-те, Румунського — на 11 липня. На Південно-Західному фронті його відкладали з дня на день, поки їм не було завдано контрудару…
З трибуни парламенту військовий міністр Франції Пенлеве заявив, що французька армія на літо і осінь не має наміру робити будь-яких серйозних наступальних операцій. Німецьке командування як би запрошувалося до перекидання військ з Французького фронту на російський. І воно цим запрошенням не забуло скористатися. 17 червня з Франції були спрямовані на Схід 7 добірних дивізій гвардії 3-го і 10-го армійських корпусів. Управління цих корпусів залишилися у Франції, війська увійшли до складу двадцять третього резервного, 51-го і Бескидського корпусів Золочівського загону.
Ці війська прибули в Галичину після того, як наступ російських 11-ї і 7-ї армій захлинувся. Дві дивізії були одразу ж послані виручати 3-ю армію на Лімницю, а решта попрямували під Зборів, де утворили на правому фланзі 2-ї австро-угорської армії Золочівський загін генерала Вінклера. Прибулий до Золочева в 2-гу австро-угорську армію Головнокомандуючий Східним фронтом принц Леопольд Баварський наказав Золочівському загону перейти в контрнаступ в загальному напрямку на Тернопіль з метою повернути втрачене 18-го і 19 червня. Для цього Золочівський загін був доведений до 12 піхотних дивізій (11 німецьких) і націлений на лівий фланг російської 11-ї армії, тоді як інші сили II-ї армії австрійців — 7 піхотних і 1-2 кавалерійських дивізії — повинні були утримувати правофлангові корпуси генерала Ерделі.
Російська 11-та армія розгорнула справа наліво 1-й Туркестанський, 7-й кінний, 32-й армійський, 5-й Сибірський, 25-й, 17-й, 19-й, й-й Гвардійський і 5-й армійський корпуси. 14-й корпус зосереджувався в резерві. 7-ма армія отримала 6-й корпус, ліворуч від якого розгорнулися 12-й, 7-й Сибірський і 22-й, а 34-й був виведений в резерв.
Перегрупування російських армій ще не встигло закінчитися, як на світанку 6 липня Золочівський загін генерала Вінклера перейшов у стрімкий наступ, підготовлений коротким, але нищівним вогнем 600 гармат і 180 мінометів. Удар припав біля Перепільників по 25-й армійському корпусу, що не виявив ніякої стійкості. Розпропагандована 6-та гренадерська дивізія збунтувалася, і весь корпус натовпом ринув з фронту.
6-та гренадерська дивізія була перейменована — її полки іменувалися піхотними. Один з них — 607-й Млинівський — був затаврований Ставкою як такий, що втік першим. З усієї дивізії вдалося зібрати близько 200 чоловік. 25-й корпус залишив в руках у ворога 85 офіцерів, 2900 нижніх чинів полоненими і 10 гармат. Німці, за власним їх визнанням, були приголомшені таким успіхом. Атака на сусідній праворуч V Сибірський корпус була відбита 6-ю Сибірською стрілецькою дивізією, і німці надалі сибіряків не чіпали, перенісши удар південніше.
Відхід 25-го корпусу потягнув за собою і 17-й. Прорив нестримно ширився і поглиблювався. Генерал Ерделі кинув 7 липня в контрнаступ 19-й корпус, але він був відбитий і втягнутий в загальний вир. Слідом за ним відійшов і I Гвардійський. 5-й армійський корпус, бачачи свій фланг оголеним, відійшов у свою чергу.
Вихід німців на р. Золоту Липу, захоплення Галича і Калуша
8 липня розвалена 11-та армія стихійно продовжувала котитися назад. Правий фланг 7-ї армії, оголений цим відпливом, опинився під ударом, і генерал Белькович став відводити її на Золоту Липу. Поразка 6 липня перетворилася 7-го в розгром 11-ї армії, а 8-го в катастрофу всього фронту … Цього дня генерал Гутор був відставлений зі своєї посади. Генерал Брусілов проявив себе двома заходами: смішним — звернувшись до революційних військ з відозвою не віддавати Тернополя і слушним — призначивши Головнокомандуючим Південно-Західного фронту генерала Корнілова.
На полях, які не можна назвати полями битв, панували суцільний жах, ганьба і сором, яких російська армія не знала з самого початку свого існування, — характеризував Корнілов загальне положення свого фронту. Він наказав 11-й і 7-й арміям відходити на Серет — з Бурканова і Монастириська, посунувши 34-й армійський корпус на заповнення розриву між ними. Одночасно довелося відвести і 8-му армію і віддати без бою Галич і Калуш. 8-ю армією командував ставленик революційної громадськості генерал Черемисов.
Вихід на р. Серет та р. Стрипу
Золочівський загін німців, розвиваючи своє майже нестримне просування, звернув з східного напряму майже під прямим кутом на південь. Косим ударом Вінклер став різати тили росіян, їхньої 7-ї армії… Завдяки зміні напрямку на південь 25-й і 17-й армійські корпуси змогли відірватися від супротивника і вийти з-під удару. На щастя для росіян, у німців не виявилося кавалерії. Свою Баварську кавалерійську дивізію вони зопалу відправили під Галич стримувати Корнілова, а в Золочівському загоні на 12 дивізій піхоти виявилося всього одна бригада лейб-гусарів. Пам'ятаючи Попеляни (1917 р.), де їх громили приморські драгуни, ці 8 гусарських ескадронів діяли нерішуче.
У наступ перейшла вся група військ Бем Ермоллі. Вінклер, громлячи 11-ту армію, брав 7-му армію у фланг і в тил. Ботмер з Південною німецькою натискав на 7-му армію з фронту. III австро-угорська армія, якою замість відчуженого Терстянського командував генерал Крітек, обережно йшла за 8-ю армією, ще не наважуючись її переслідувати. Головнокомандуючий на сході принц Леопольд Баварський, який ще не уявляв розмірів російської катастрофи, наказував Бем Ермоллі не зариватися групою Вінклера далі Тернополя. Армії Ботмера кінцевою метою була вказана лінія Серету, причому вона була посилена за рахунок Вінклера.
9 липня 11-та і 7-ма армії докотилися до Серету, але втриматися на цьому рубежі не змогли. У 11-й армії 14-й корпус, що підійшов на її лівий фланг для заповнення пролому, став мітингувати і змішався з потоком утікачів. Генерал Зайончковський згадує про один ганебний епізод, коли 24 батальйони зі складу цього корпусу втікали від 3-х рот німців. Ставка хвалила поведінку 194-ї піхотної дивізії. 2-га Фінляндська і 126-та піхотна дивізії відмовилися битися. Тоді офіцери цих дивізій — 300 чоловік — пішли одні на 10 000 супротивників. Ніхто з них не повернувся …
У 7-й армії генерал Белькович направив 34-й корпус на праве крило, щоб заповнити розрив, але Вінклер випередив його, безповоротно вигравши його правий фланг. Одночасно 32-й корпус — ще півроку тому краса російської зброї — самовільно пішов з фронту. Правий фланг 8-ї армії — 3-й Кавказький корпус — був оголений і став відходити. Командувач 8-ю армією генерал Черемисов наказав відступати на меридіан Станиславова і висунув на посилення флангу армії 12-й армійський корпус.
Генерал Брусилов занепав духом, але Корнілов рішучими заходами упорядкував умови відходу. Батальйони смерті відзвалися з фронту і були направлені у тил, де затримували втікаючі частини, ловили дезертирів і розстрілювали на місці бунтарів. Трупи розстріляних залишалися на місці для науки з написом: Зрадники Батьківщини. У Волочиську за одну лише ніч на 11 липня батальйон смерті 11-ї армії затримав 12 000 втікачів. Поголовна втеча з 10-го по 11 липня стала схожою на відступ — правда, поспішний і безладний.
З Північного фронту в Буковину було переведено управління 1-ї армії генерала Ванновського (війська колишньої 1-ї армії були передані в 5-ту). Нова 1-ша армія об'єднала лівофлангові корпуси 8-ї — 11--го, 23-го і 18-го, що залишалися ще на місці в Буковинських Карпатах. У 8-ї армії залишилися 12-й армійський, 3-й Кавказький, 33-й і 16-й армійські корпуси і II кінний корпус. Генерал Ерделі отримав Особливу армію, а її колишній командир генерал Балуєв очолив хаотичний натовп 11-ї армії.
10 липня 11-та армія зібралася на Стрипі. За чотири дні відступу росіяни втратили все те, що було здобуто кров'ю 700 000 офіцерів і солдатів за чотири місяці Брусиловського наступу. Правофлангова, неатакована, група 11-ї армії — 1-й Туркестанський, 7-й кінний, 32-й армійський і 5-й Сибірський корпуси — залишалися ще на волинсько-галицькому рубежі — в районі Бродів. Розгромлений лівофланговий — 25-й, 17-й, 19-й, 1-й Гвардійський, 5-й і 14-й армійські корпуси — розкинулася по дузі від Серету до Стрипи. Далі між долинами цих річок тремтів фронт 7-ї армії: 34-й, 6-й, 12-й, 7-й Сибірський і 22- армійський корпуси, до яких підходив з резерву II Гвардійський корпус.
Тернопільський прорив і вихід на р. Збруч
Вінклер вдарив на Тернополь, але був відбитий 1-м Гвардійським корпусом. Отримавши відсіч, він відразу ж перейшов від наскоку до планомірних дій. Армія Ботмера мала, однак, успіх, перекинувши 34-й корпус і змусивши 7-му армію також відступити, щоб вирівняти лінію фронту.
11 липня в 11-й армії йшли запеклі бої за Тернопіль. 7-ма армія безладно збиралася на Стрипі, 8-ма продовжувала свій відхід з Лімниці, рятуючись від оточення. Збивши 7-му армію, Ботмер виходив на тили 8-ї, погрожуючи перехопити їй шлях до відступу. Слідом за Калушем довелося здати Станиславів. 12 липня було нещасливим днем для росіян. Вінклер розбив 5-й армійський корпус, і гвардія, взята у фланг, повинна була залишити Тернопіль. 7-ма армія здала Бучач і Монастириська. Лінія Стрипи була втрачена …
Слідуючи за відступаючими сусідами, 8-ма армія залишила Надвірну, Коломию та Хотимир, де рівно за рік до того — в липневі дні 1916 року — отримувала перемоги. Увечері 12 липня генерал Корнілов оголосив загальний відступ на державний кордон. Галичина і Буковина знову відійшла Австро-Угорщині. Цього дня перейшла в наступ VII австро-угорська армія Кевеша. Російська 1-ша армія чинила опір, відступаючи — з долини Білого Черемоша в долину молдавського Серету і далі на схід, на Прут — у зв'язку із загальним відходом фронту.
13 і 14 липня були покинуті останні клаптики галицької землі, 15-го російська армія відкотилася за Збруч, який 3 роки тому, в липні 1914 року, перейшла …
Протиборство на Збручі
11-та армія зайняла фронт від Радивилова до Волочиська, 7-ма збиралася в районі Гусятина. 8-ма армія залишила 14 липня Городенку, 15-го її правофлангові корпуси 12-й армійський і 3-й Кавказький — билися біля гирла Збруча з армією Ботмера і вночі відійшли на лівий берег. Лівофлангові — 33-й і 16-й огризнулися біля Заліщиків і Снятина, стримавши армію Крітека в Задністров'ї.
8-ма армія відступала в порядку. У цьому заслуга генерала Корнілова, який керував корпусами 8-ї армії через голову розгубленого і впалого духом Черемисова. Для заповнення розриву між цими двома групами генерал Корнілов наказав направити в центр 8-ї армії кінну групу з п'яти дивізій під командуванням генерала Врангеля. Енергійними заходами Корнілов навів лад у тилу і дав можливість командирам взяти в руки війська. 7-ма армія, що перейшла до генерала Селівачова, розгорнула вздовж Збруча 34-й, 12-й, 7-й Сибірський і 2-й Гвардійський корпуси, позаду яких влаштовувалися 6-й і 22-й. У 8-ї армії Черемисова 12-й армійський і 3-й Кавказький корпусу стояли на Збручі, кіннота Врангеля стримувала ворога в долині Дністра, а 33-й і 16-й відступали в Буковині.
2-га австро-угорська армія з групою Вінклера зупинилися перед фронтом російської 11-ї армії. Південна німецька армія націлювалась на стик 7-ї і 8-ї. 3-тя австро-угорська армія просувалася на Чернівці, витісняючи лівий фланг 8-ї армії. Сп'янілий успіхами, граф Ботмер наполіг на форсуванні Збруча і вторгненні на Поділля з метою глибокого охоплення правого флангу армії Черемисова.
16 липняПівденна німецька армія (Бескидський, 25-й австро-угорський, 25-й і 27-й резервні німецькі корпуси) атакувала по всьому своєму фронту і несподівано отримала рішучу відсіч. На правому фланзі 7-ї армії 34-й і 12-й армійські корпуси відбили Бескидського. 7-й Сибірський і 2-й Гвардійський стримали натиск 25-го австро-угорського корпусу, тоді як на правому фланзі 8-ї армії 12-й армійський і 3-й Кавказький корпуси спружинили удар 25-го і 27-го німецьких.
17 липня Ботмер знову намагався наступати, але Корнілов випередив його: у 7-й армії 34-й і 12-й корпуси зірвали ворожий наступ своїми контратаками, 7-й Сибірський і 2-й Гвардійський корпуси трималися, а в 8-й армії 3-й Кавказький корпус заступив туркам шлях на Кам'янець-Подільський. 18 липня Південна армія натиснула по всьому фронту, здобувши ціною значних втрат ряд місцевих успіхів. Підкріплений фінляндськими стрільцями 12-й корпус стримав порив Бескидського корпусу.
20-та османська піхотна дивізія, що входила до складу 27-го резервного німецького корпусу, присягнулася взяти Кам'янець, що мав для турків величезне значення по війнах, які в 17-му столітті Імперія османів вела з Річчю Посполитою. Турки мріяли помститися за поразку, якої вони зазнали біля стін Кам'янця від Стефана Чарнецького і Яна Собеського, але Аллах і вороги судили інакше.
Наступ видихався, генерал Корнілов наказав загальний контрнаступ (останнє його розпорядження як головнокомандувача Південно-Західним фронтом). 19 липня він був призначений Верховним головнокомандуючим, здавши фронт генералу Балуєву.
19 липня північніше Гусятина 34-й, 12-й і 22-й армійські корпуси армії Селівачова дружною атакою відкинули Бескидський корпус німців і 25-й австро-угорський. Гусятин був повернений, і ворог скинутий в Збруч. У ніч на 23 липня перейшла в наступ і 8-ма армія, яка щойно вивела свій лівий фланг з Буковини. 12-й армійський корпус потіснив 25-й німецький біля Скалата, а 3-й Кавказький біля Вигоди коротким ударом відкинув 27-й. Цим закінчилося восьмиденне протиборство на Збручі.
У той час, як 7-ма армія і правий фланг 8-ї завдали поразки Південній німецької армії на Збручі, лівофлангова група армії Черемисова — 33-й і 16-й корпуси — відступала в Буковині під натиском 3-ї австро-угорської армії генерала Крітека (посиленої 40-м німецьким і 13-м австро-угорським корпусами). Залишивши Заліщики і Снятин, російські війська з 17-го по 20 липня вели на підступах до Чернівців ар'єргардні бої для виграшу часу, і на світанку 21-го столиця Буковини була ними покинута.
Стриманням німців та австрійців на Збручі закінчилася П'ята Галицька битва. Швидкоплинні лаври Зборова і Галича змінилися ганьбою Тернополя, якої російська армія давно не відчувала.
Втрати російської армії
За даними Російської Ставки Верховного командування, втрати в людях армій Південно-Західного фронту за період з 18 червня по 6 липня 1917 р. склали[1]:
مرحبا بكم في بوابة الإنترنت الثقافة الأعلام والتراجم الجغرافيا التاريخ الرياضيات العلوم المجتمع التقانات الفلسفة الأديان فهرس البوابات بوابة مشروع أحدث التغييرات التصنيف الإنترنت هو ش�...
American baseball player (1939–2016) Baseball player Milt PappasPappas in 1973 with the Chicago CubsPitcherBorn: (1939-05-11)May 11, 1939Detroit, Michigan, U.S.Died: April 19, 2016(2016-04-19) (aged 76)Beecher, Illinois, U.S.Batted: RightThrew: RightMLB debutAugust 10, 1957, for the Baltimore OriolesLast MLB appearanceSeptember 18, 1973, for the Chicago CubsMLB statisticsWin–loss record209–164Earned run average3.40Strikeouts1,728 Teams Baltimore Oriole...
Alruna (Old Norse Ǫlrún, Old High German Ailrun, Modern German Alruna, Alraune) is a Germanic female personal name, from Proto Germanic *aliruna (or possibly *agilruna), which is formed from runa secret, rune and a debated prefix that may be ali-, agil-, or alu-. In German, Alruna was also used as a short form of Adelruna, a different name with a first element *athal- noble. In Germanic mythology, Ailrun is the wife of Agilaz, the legendary archer. In the poem Völundarkviða, Ölrun (possi...
Basilika Bunda Belas Kasih salah satu basilika tertua di kota Lima, ibu kota Peru. Ini adalah daftar lengkap Basilika di Peru. Basilika adalah gelar yang diberikan kepada beberapa gereja Katolik. Berdasarkan hukum kanonik tidak ada gereja Katolik yang dapat dihormati dengan gelar basilika kecuali mendapatkan hibah apostolik atau berdasarkan kebiasaan dahulu kala.[1] Gelar ini diberikan kepada gereja-gereja besar yang penting sebagai tempat ziarah atau untuk pengabdian tertentu seperti...
Bundesliga2022-2023 Généralités Sport Football Organisateur(s) Deutscher Fußball-Bund (DFB) Édition 60e Lieu(x) Allemagne Date du 5 août 202227 mai 2023 Participants 18 Matchs joués 306 + 2 barrages Affluence 13 150 886(42 837 par match) Site web officiel Site officiel Hiérarchie Hiérarchie 1re division Niveau inférieur 2. Bundesliga 2022-2023 Palmarès Tenant du titre Bayern Munich Promu(s) en début de saison FC Schalke 04Werder Brême Vainqueur Bayern Munich (33) Deuxième Borus...
Touch with the lips, usually to express love, affection or greeting For other uses, see Kiss (band); Kiss (disambiguation); and Kissing, Bavaria. A man and a woman kissing A kiss is the touch or pressing of one's lips against another person or an object.[1] Cultural connotations of kissing vary widely. Depending on the culture and context, a kiss can express sentiments of love, passion, romance, sexual attraction, sexual activity, sexual arousal, affection, respect, greeting, peace, a...
Grand Prix Sepeda Motor F.I.M. musim 1956 Sebelum: 1955 Sesudah: 1957 Bill Lomas (kiri) and John Surtees (kanan), Juara Dunia 350cc dan 500cc pada tahun 1956. Carlo Ubbiali, Juara Dunia 125cc dan 250cc tahun 1956. Grand Prix Sepeda Motor musim 1956 merupakan edisi kedelapan dari Kejuaraan Dunia Grand Prix Sepeda Motor F.I.M.. Musim ini terdiri dari enam balapan Grand Prix di lima kelas: 500cc, 350cc, 250cc, 125cc, dan Sidecars 500cc. Dimulai pada tanggal 8 Juni, dengan Isle of Man TT dan dia...
Сельское поселение России (МО 2-го уровня)Новотитаровское сельское поселение Флаг[d] Герб 45°14′09″ с. ш. 38°58′16″ в. д.HGЯO Страна Россия Субъект РФ Краснодарский край Район Динской Включает 4 населённых пункта Адм. центр Новотитаровская Глава сельского пос�...
Baudline Baudline Signal AnalyzerTipeperangkat lunak Versi pertamaSeptember 2000GenreAnalisis numerikLisensiTidak bebasBahasaDaftar bahasa ? Karakteristik teknisSistem operasiLinux, FreeBSD, SolarisInformasi tambahanSitus webwww.baudline.com Sunting di Wikidata • Sunting kotak info • L • BBantuan penggunaan templat ini Penjelajah baudline time-frequency adalah sebuah tool analisis sinyal yang dirancang untuk visualisasi ilmiah. Baudline berjalan pada beberapa sistem oper...
Kullihoma GroundsLocation within OklahomaLocation13078 CR 3680, Allen, OK, 74825Coordinates34°42′39.983″N 96°24′21.461″W / 34.71110639°N 96.40596139°W / 34.71110639; -96.40596139Established1936 Stickball tournament at Kullihoma Grounds Kullihoma Grounds consists of 1,500 acres (6,100,000 m2) owned by the Chickasaw Nation, located 10 miles (16 km) east of Ada, Oklahoma. The land was purchased in 1936, and the Chickasaw built replicas of historic tr...
Cretan Turkish ruling dynasty of Tunis For other uses, see Husaynids. Husainid dynastyCountryBeylik of Tunis Kingdom of TunisiaFounded15 July 1705FounderHussein ICurrent headMuhammad XI HabibFinal rulerMuhammad VIII al-AminTitlesBey, King of TunisiaDeposition25 July 1957 The Husainid dynasty or Husaynid dynasty (Arabic: الحسينيون) was a ruling Turkish dynasty of the Beylik of Tunis. The dynasty was of Greek origin from the island of Crete.[1][2][3][4]&...
American protests organized by the LGBT community LGBT Solidarity Rally in front of the Stonewall Inn, February 4, 2017 There were several protests organized by the LGBT community against the policies of United States President Donald Trump and his administration. Protests Pre-inauguration Protect Trans Women Day of Action, Washington, D.C., March 2017 Queer dance party participants outside Ivanka Trump's house in Washington, D.C. In August 2016, gay rights activists and religious leaders pro...
United States historic placeUS Post Office and CourthouseU.S. National Register of Historic Places Show map of MiamiShow map of FloridaShow map of the United StatesLocation300 Northeast First Ave.,Miami, FloridaCoordinates25°46′38″N 80°11′34″W / 25.77722°N 80.19278°W / 25.77722; -80.19278Built1931ArchitectPaist & StewardArchitectural styleMission/Spanish RevivalNRHP reference No.83003518[1]Added to NRHPOctober 14, 1983 The David W...
この項目では、ジャニーズ事務所からデビューした音楽グループについて説明しています。その他の用法については「トキオ」をご覧ください。 TOKIO 安倍晋三首相(当時、中央)と懇談するTOKIOのメンバー(左から、長瀬智也・国分太一・〔安倍晋三〕・城島茂・松岡昌宏。2018年12月28日)。基本情報出身地 日本ジャンル パワー・ポップ[1]ロック[2]活動期�...
2006 German film by Florian Henckel von Donnersmarck For other uses, see The Lives of Others (disambiguation). The Lives of OthersOriginal German-language posterDirected byFlorian Henckel von DonnersmarckWritten byFlorian Henckel von DonnersmarckProduced by Max Wiedemann Quirin Berg Starring Ulrich Mühe Martina Gedeck Sebastian Koch Ulrich Tukur CinematographyHagen BogdanskiEdited byPatricia RommelMusic by Gabriel Yared Stéphane Moucha Productioncompanies Wiedemann & Berg Bayerischer Ru...
American politician This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: William Spong Jr. – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (September 2010) (Learn how and when to remove this message) William B. Spong Jr.17th Dean of William & Mary Law SchoolIn office1976–1985Preceded byJames P. Whyte Jr.Succe...