Турецька війна за незалежність

Турецька війна за незалежність
Турецькі війська входять до Смірни (9 вересня 1922)
Турецькі війська входять до Смірни (9 вересня 1922)
Турецькі війська входять до Смірни (9 вересня 1922)
Дата: 19 травня 191911 жовтня 1922 (перемир'я) 24 липня 1923 (мир)
Місце: Мала Азія і Фракія
Привід: Розділ Османської імперії:
Результат: Перемога Турецького тимчасового уряду[1]
Сторони
Турецького тимчасового уряду

Османська імперія Велике національне зібрання (1920-23)

Османська імперія Кува-ї Міллійє (1919-20)
РРФСР РРФСР
Італія Італія (таємно)[2][3][4]
Антанта

Грецьке королівство
Франція Франція

Велика Британія Сполучене Королівство

Вірменія Вірменія
Італія Італія (офіційно)
Грузія
США США[9][10][11][12][note 1]


Османська імперія Османська імперія (1919-22)

Командувачі
Османська імперія Мустафа Кемаль Паша
Османська імперія Февзі Паша
Османська імперія Кязим Паша
Османська імперія Алі Фуад Паша
Османська імперія Ісмет Паша
Анастасіос Папулас
Георгіос Каціонестіс
Франція Анрі Гуро
Франція Луї Франше д´Еспере
Велика Британія Джордж Мілн
Велика Британія Сомерсет Артур Галтхорпп
Велика Британія Чарльз Гарингтон Гарингтон
Вірменія Драстамат Канаян
Вірменія Мовсес Сіліков
Георгій Іванович Квінитадзе
США Марк Бристоль
Османська імперія Сюлейман Шефік-паша
Військові сили
Османська імперія травень 1919: 35,000[15]
Жовтень 1920: 86,000[16]
Створення Регулярної Армії;
Серпень 1922: 312,000[17]
80,000 (Грудень 1919)[18]
1922: 200,000[19]-250,000[20][21]
Франція 60,000[22][23]
Вірменія 20,000[24]
Велика Британія 30,000[25]
Османська імперія 7,000 (на піку)[26]
Втрати
Османська імперія 13,000 вбитих[27]
~23,000 померлих від хвороб[28]
35,000 поранених[27]
7,000-22,000 полонених*[29]
19,362 вбитих
18,095 зникли безвісти
48,880 поранених
4,878 померлих по за полем брані
10,000 ув'язнених[30]
Франція ~7,000
Вірменія 1,100+ вбитих[31]
3,000+ полонених[32]
Notes
  1.  Kuva-yi Milliye came under command of the GNA after 4 September 1920.
  2.  The United Kingdom occupied Constantinople but did not engage the Turkish Army directly. However British troops engaged Turkish irregular forces.[33][34][35][36] Moreover British troops occupied some towns in Turkey.[37]
  3.  Italy occupied Constantinople and a part of southwestern Anatolia but never engaged the Turkish Army directly. During its occupation Italian troops protected Turkish civilians, who were living in the areas occupied by the Italian army, from Greek troops and accepted Turkish refugees who had to flee from the regions invaded by the Greek army.[38] In July 1921 Italy began to withdraw its troops from southwestern Anatolia.
  4.  The Ottoman controlled Caliphate Army engaged the Turkish revolutionaries during the Battle of İzmit and the Ottoman government in Constantinople supported other revolts (e.g. Anzavur).
  5.  For further information, see the Red Army invasion of Georgia.
  6.  The United States offered Naval Support to the allies and took part in the bombardments of Samsun and Trabzon.
  7.  *According to the Greek Red Cross from January 4, 1923, 510 officers, 6,012 soldiers and 309 civilians were taken prisoner by the Greek army. The Greek army declared 520 officers, 6,002 soldiers and 2,661 civilians taken as prisoner for the same month. In 1923, during the prisoner exchange there were 329 officers, 6,002 soldiers and 15,740 (according to Greece 11,042) civilian prisoners.[29]
  • Члени Турецького національного руху на Сиваському конгресі, вересень 1919 року

    Туре́цька війна́ за незале́жність (тур. İstiklâl Harbi буквально означає «Війна за незалежність», або тур. Kurtuluş Savaşı буквально означає «визвольна війна»; 19 травня 1919 — 24 липня 1923) — війна яка велася турецькими націоналістами проти Антанти, після поділу країни внаслідок поразки Османської імперії в Першій світовій війні[39][40][41].

    Турецький національний рух (Кува-ї Міллійє) в Анатолії призвів до формування нового Великого національного зібрання (ВНЗ) на чолі з Мустафою Кемалем Ататюрком і його соратниками. Після закінчення турецько-вірменської, франко-турецької, греко-турецької війн, Севрський договір було анульовано і підписано Лозаннський мирний договір в липні 1923 року. Союзники залишили Анатолію та Східну Фракію, Турецька Республіка була проголошена у жовтні 1923 року.

    Створення турецького національного руху призвело до скасування Османської системи міллетів, а реформи Ататюрка створили сучасну світську державу.

    30 жовтня 1918 — травень 1919

    30 жовтня 1918, було підписано Мудросське перемир'я між Османською імперією і Антантою, в результаті чого бойові дії на Близькосхідному театрі воєнних дій Першої світової війни були припинені. Договір надав союзникам права окупувати форти, контролюючи протоки Дарданелли і Босфор, і право окуповувати «у разі заворушень» будь-яку територію в разі загрози безпеці[42][43] Сомерсет Артур Галтхорпп — підписант Мудросського перемир'я з боку Британії заявив: «Антанта не мала наміру демонтувати уряд Османської імперії або окуповувати Константинополь».[44] Тим не менш, демонтаж Османського уряду і розкраювання Османської імперії Антанта розглядала з початку війни.[45]

    13 листопада 1918, французькі війська висадилися у Константинополі, з цього дня розпочалась окупація Константинополя, наступного дня висадилися вояки Великої Британії, Італії і Греції. 14 листопада, об'єднані франко-грецькі війська зайняли місто Узункепрю в Східній Фракії, а також залізницю до залізничної станції Хадімкей поруч з Чаталджа на околиці Константинополя. 1 грудня, британські війська, дислоковані в Сирії окуповали Кіліс. Починаючи з грудня, французькі війська почали послідовно захоплювати османські міста Антак'я, Мерсін, Тарсус, Джейхан, Адана, Османіє й Іслахіє.[46]

    19 січня 1919, відкрилась Паризька мирна конференція, зустріч країн союзників, які встановлювали мирні умови для переможених Центральних держав, у тому числі для Османської імперії[47] Як спеціальний орган Паризької конференції, було створено «Міжсоюзницьку Комісію по мандатам в Туреччині» яка намагалась втілити в життя таємні договори підписані у 1915-17.[48] Серед цілей було створення нової Грецької імперії заснованої на Великій ідеї. Це було обіцяно прем'єр-міністром Великої Британії Девід Ллойд-Джордж Греції.[49] Італія прагнула отримати контроль над південною частиною Анатолії відповідно до Угод Санкт-Жан-де-Мор'єн . Франція зажадала, здійснювати контроль над Хатай, Лівані та Сирії, а також над частиною південно-східної Анатолії згідно з угодою Сайкса-Піко. Франція підписала вірмено-французьку угоду і обіцяла сприяти створенню Вірменської держави в Середземноморському регіоні в обмін на створення Французького Вірменського легіону[50]

    Між тим, союзні країни продовжували захоплювати терени Османської імперії. Британські сили, розташовані в Сирії окупували Мараш, Урфа і Биреджик, в той час як французькі канонерські човни висадили десант у чорноморських портах Зонгулдак і Караденіз Ереглі провідних центрах видобутку вугілля. На Паризькій мирній конференції, конкурували територіальні претензії на Західну Анатолію грецької та італійської делегації. У відповідь на підняття грецького військово-морського прапора у Смірні, італійська делегація залишила конференцію. 30 квітня, Італія відреагувала на можливість грецької окупації Західної Анатолії, відрядженням військового флоту до Смірни як демонстрацією сили проти грецьких зазіхань. Велика кількість італійських військ висадилися в Анталії. За відсутності італійської делегації на переговорах в Паризькій конференції, Великій Британії вдалося схилити Францію і США на користь претензій Греції і в кінцевому рахунку конференція уповноважила висадку грецьких військ на території Анатолії.

    Грецька кампанія у Західній Анатолії почалася 15 травня 1919 року висадкою грецьких військ у Смірні. Грецькі війська також окупували передмістя Смірни, на півдні на 100 км до міста Сьоке на Карабурунському півострові розташованому в ключовому місці, домінуючому над родючою долиною річки Мендерес долині і до Менемен і Торбалі, на північ і північний схід від Смірни.

    Події

    Центром революції була Анатолія. Тут наприкінці 1918 — початку 1919 рр. виник стихійний народний рух проти окупації ряду районів країни державами Антанти (Великою Британією, Францією, Італією), який переріс після окупації Грецією Ізміра 15 травня 1919 р. у визвольну війну.

    Керівним класом революції була анатолійська буржуазія (переважно торгова), зацікавлена у збереженні територіальної цілісності країни і створенні незалежної турецької національної держави. Значну роль зіграли патріотичні кола дрібної буржуазії, інтелігенції, в особливості офіцерство, з-посеред якого висунувся лідер революції Мустафа Кемаль Ататюрк.

    У вересні 1919 р. Сивасський конгрес патріотичних організацій (так званих, Товариств захисту прав) обрав керівний центр революції — Представницький комітет на чолі з Кемалем. Зробивши в кінці 1919 р. своєю резиденцією Анкару, цей комітет став фактично виконувати функції тимчасового уряду Туреччини. Після розгону у березні 1920 р. окупантами парламенту в Стамбулі, скликаного в січні 1920 р. на вимогу кемалістів, прийняв 28 січня декларацію незалежності «Національну обітницю».

    Представницький комітет скликав 23 квітня 1920 р. в Анкарі Великі національні збори Туреччини (ВНЗТ), проголосив себе єдиною законною владою в країні. Султанський уряд у Стамбулі до того часу значною мірою втратив свій вплив. Його спроби придушити національно-визвольний рух своїми силами зазнали невдачі. З середини 1920 р. великі держави розгорнули за допомогою грецької армії відкриту збройну інтервенцію проти уряду в Анкарі. Разом з тим вони почали чинити тиск на султанський уряд, домігшись від нього підписання кабального Севрського мирного договору 1920.

    Створена замість ліквідованих партизанських загонів регулярна армія ВНЗТ на початку 1921 р. затримала просування іноземних військ, а потім завдала їм ряд поразок і до осені 1922 р. повністю звільнила територію Туреччини від іноземних окупантів.

    Підсумки

    На Лозаннській конференції 1922—1923 великі держави змушені були остаточно відмовитися від Севрського договору і визнати незалежність Туреччини. У ході революції і подальших перетворень (ліквідація султанату — у 1922 р., проголошення республіки — у 1923, ліквідація Халіфату — у 1924 та ін.) Туреччина перетворилася на світську республіку.

    Примітки

    1. Chester Neal Tate, Governments of the World: a Global Guide to Citizens' Rights and Responsibilities, Macmillan Reference USA/Thomson Gale, 2006, p. 205.
    2. The Place of the Turkish Independence War in the American Press (1918—1923), Bülent Bilmez [Архівовано 2018-06-02 у Wayback Machine.]: «…the occupation of western Turkey by the Greek armies under the control of the Allied Powers, the discord among them was evident and publicly known. As the Italians were against this occupation from the beginning, and started „secretly“ helping the Kemalists, this conflict among the Allied Powers, and the Italian support for the Kemalists were reported regularly by the American press.» («…Batı Türkiye'nin İtilaf Devletleri'nin kontrolündeki Yunan ordularınca işgal edilmesi(nin yarattığı) ihtilaf aşikardı ve herkesçe biliniyordu. İtalyanlar bu işgale başından beri karşı çıktıklarında ve Kemalistlere „gizlice“ yardım etmeye başladıklarında, İtilaf Devletleri arasındaki bu çatışma ve İtalyanların Kemalistlere verdiği destek, Amerikan basını tarafından düzenli olarak rapor edildi.»)
    3. Mütareke Döneminde Mustafa Kemal Paşa-Kont Sforza Görüşmesi, Mevlüt Çelebi (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 26 травня 2021. [Архівовано 2018-12-22 у Wayback Machine.]
    4. Mustafa Kemal Paşa – Kont Sforza ve İtalya İlişkisi. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 23 серпня 2019.
    5. Western Society for French History. Meeting, Proceedings of the … Annual Meeting of the Western Society for French History (Volume 24), New Mexico State University Press, 1996, p. 206.
    6. Briton Cooper Busch: Mudros to Lausanne: Britain's Frontier in West Asia, 1918—1923, SUNY Press, 1976, ISBN 0-87395-265-0, p. 216.
    7. «British Indian troops attacked by Turks; thirty wounded and British officer captured-- Warships' guns drive enemy back, „ New York Times (June 18, 1920).
    8. Allies occupy Constantinople; seize ministries; Turkish and British Indian soldiers killed in a clash at the War Office, „ New York Times (March 18, 1920).
    9. Jack Sweetman: American Naval History: An Illustrated Chronology of the U.S. Navy and Marine Corps, Volume 3, 1775-Present, Naval Institute Press, 2002, ISBN 1557508674, p. 132.
    10. Smyrna is taken away from Turkey, „ New York Times (May 17, 1919).
    11. 90 casualties in Samsun, „ New York Times (June 12, 1922).
    12. Burning of the French Transport Vinh-Long, 16 December 1922 [Архівовано 18 серпня 2014 у Wayback Machine.], Department of the Navy — Naval Historical Center.
    13. Henry Putney Beers; Robert Greenhalgh Albion; E. J. Leahy; R. H. Bahmer: U.S. Naval Detachment in Turkish Waters, 1919-1924, Office of Records Administration, Administrative Office, Navy Department, 1943.
    14. Hulki Cevizoğlu, 1919'un Şifresi (Gizli ABD İşgalinin Belge ve Fotoğrafları), Ceviz Kabuğu Yayınları, 2007, ISBN 9756613238, pp. 64-65
    15. Ergün Aybars, Türkiye Cumhuriyeti tarihi I, Ege Üniversitesi Basımevi, 1984, pg 319—334 (тур.)
    16. Turkish General Staff, Türk İstiklal Harbinde Batı Cephesi, Edition II, Part 2, Ankara 1999, p. 225
    17. Klaus Kreiser, Christoph K. Neumann: Kleine Geschichte der Türkei, Publishing house Reclam, 2003, ISBN 3-15-010540-4, p. 403. (нім.); (translated from reference: In late August 1922 the Turkish Army numbered 297,794 soldiers and 14,345 officers (=312,139 men))
    18. Arnold J. Toynbee/Kenneth P Kirkwood, Turkey, Benn 1926, p. 92
    19. History of the Campaign of Minor Asia, General Staff of Army, Directorate of Army History, Athens, 1967, p. 140: on June 11 (OC) 6,159 officers, 193,994 soldiers (=200,153 men)
    20. A. A. Pallis: Greece's Anatolian Venture — and After, Taylor & Francis, p. 56 (footnote 5).
    21. When Greek meets Turk; How the Conflict in Asia Minor Is Regarded on the Spot — King Constantine's View, „ T. Walter Williams, New York Times, September 10, 1922.
    22. Isaiah Friedman: British Miscalculations: The Rise of Muslim Nationalism, 1918—1925, Transaction Publishers, 2012, ISBN 1412847109, page 239
    23. Charles à Court Repington: After the War, Simon Publications LLC, 2001, ISBN 1931313733, page 67
    24. Anahide Ter Minassian: La république d'Arménie. 1918—1920 La mémoire du siècle., éditions complexe, Bruxelles 1989 ISBN 2-87027-280-4, pg 220
    25. BRITISH IN TURKEY MAY BE INCREASED, New York Times, 19 June 1920.
    26. Jowett, Philip (20 липня 2015). Armies of the Greek-Turkish War 1919–22. Bloomsbury Publishing. с. 45. Процитовано 17 вересня 2016 — через Google Books.
    27. а б Kate Fleet, Suraiya Faroqhi, Reşat Kasaba: The Cambridge History of Turkey Volume 4, Cambridge University Press, 2008, ISBN 0-521-62096-1, p. 159.
    28. Aybars, 1984, pg 341—348.
    29. а б Ahmet Özdemir, Savaş esirlerinin Milli mücadeledeki yeri [Архівовано 2017-09-18 у Wayback Machine.], Ankara University, Türk İnkılap Tarihi Enstitüsü Atatürk Yolu Dergisi, Edition 2, Number 6, 1990, pg 325—333
    30. Σειρά Μεγάλες Μάχες: Μικρασιατική Καταστροφή (Νο 8), συλλογική εργασία, έκδοση περιοδικού Στρατιωτική Ιστορία, Εκδόσεις Περισκόπιο, Αθήνα, Νοέμβριος 2002, σελίδα 64 (гр.)
    31. Pars Tuğlacı: Tarih boyunca Batı Ermenileri, Pars Yayın, 2004, ISBN 975-7423-06-8, p. 794.
    32. Christopher J. Walker, Armenia: The Survival of a Nation, Croom Helm, 1980, p. 310.
    33. British to defend Ismid-Black Sea line [Архівовано 10 січня 2014 у Wayback Machine.]New York Times, July 19, 1920.
    34. «Greeks enter Brussa; Turkish raids go on [Архівовано 10 січня 2014 у Wayback Machine.]New York Times, July 11, 1920.
    35. «Turk Nationalists capture Beicos [Архівовано 10 січня 2014 у Wayback Machine.]New York Times, 7 July 1920.
    36. «Allies occupy Constantinople; seize ministries [Архівовано 4 грудня 2013 у Wayback Machine.]», New York Times, 18 March 1920.
    37. «British to fight rebels in Turkey [Архівовано 10 січня 2014 у Wayback Machine.]New York Times, 1 May 1920.
    38. Mevlüt Çelebi: Millî Mücadele'de İtalyan İşgalleri (English: Italian occupations during the National Struggle) [Архівовано 6 вересня 2013 у Wayback Machine.], Journal of Atatürk Research Center, issue 26.
    39. Turkey, Mustafa Kemal and the Turkish War of Independence, 1919–23. Encyclopædia Britannica. 2007. Процитовано 29 жовтня 2007.
    40. Turkish War of Independence. Microsoft Encarta Online Encyclopedia 2007. 2007. Архів оригіналу за 15 травня 2008. Процитовано 29 жовтня 2007. [Архівовано 2008-05-15 у Wayback Machine.]
    41. Turkey, Section: Occupation and War of Independence. History.com Encyclopedia. 2007. Архів оригіналу за 24 жовтня 2007. Процитовано 29 жовтня 2007.
    42. Mango, Atatürk, chap. 10: Figures on a ruined landscape, pp. 157–85.
    43. Erickson, Ordered To Die, chap. 1.
    44. Nur Bilge Criss, Istanbul under Allied Occupation 1918—1923, p. 1
    45. Paul C. Helmreich, From Paris to Sèvres: The Partition of the Ottoman Empire at the Peace Conference of 1919—1920, Ohio Univiversity Press, 1974 ISBN 0-8142-0170-9
    46. «The Armenian Legion and Its Destruction of the Armenian Community in Cilicia», Stanford J. Shaw, http://www.armenian-history.com/books/Armenian_legion_Cilicia.pdf
    47. Kaufman, Will; Macpherson, Heidi Slettedahl (2007). Britain and the Americas: Culture, Politics, and History. ABC-CLIO. с. 696. ISBN 1-85109-431-8.
    48. The activities of commission is reported in Henry Churchill King, Charles Richard Crane (King-Crane Commission), «Report of American Section of Inter-allied Commission of Mandates in Turkey» published by American Section in 1919.
    49. Erickson, Ordered To Die", chap. 8, extended story at the Cost section.
    50. Richard G. Hovannisian, Armenia on the Road to Independence, 1967.
    1. US ships which operated in Turkish waters between 1918 and 1924 include:[13][14]
      .

    Read other articles:

    Kristalina GeorgievaКристалина Георгиева Direktur Pelaksana Dana Moneter InternasionalPetahanaMulai menjabat 1 Oktober 2019WakilDavid Lipton PendahuluChristine LagardeDavid Lipton (Sementara)PenggantiPetahanaPresiden Grup Bank Dunia SementaraMasa jabatan1 Februari 2019 – 8 April 2019 PendahuluJim Yong KimPenggantiDavid MalpassKepala Eksekutif Grup Bank DuniaMasa jabatan2 Januari 2017 – 1 Oktober 2019Sedang cuti: 2 Agustus 2019 – 1 Oktober 2019Pre...

     

    Jalak bali Leucopsar rothschildi Status konservasiTerancam kritisIUCN22710912 TaksonomiKerajaanAnimaliaFilumChordataKelasAvesOrdoPasseriformesFamiliSturnidaeGenusLeucopsarSpesiesLeucopsar rothschildi Stresem., 1912 Tipe taksonomiLeucopsar DistribusiEndemikPulau Bali lbs Jalak Bali (Leucopsar rothschildi) adalah sejenis burung pengicau berukuran sedang, dengan panjang lebih kurang 25 cm,[1] dari suku Sturnidae. Ia turut dikenali sebagai Curik Ketimbang Jalak.[2] Jalak Bali...

     

    Sunweb Development 2017GénéralitésÉquipe Development Team dsm-firmenich PostNLCode UCI DSUStatut Équipe continentalePays  AllemagneSport Cyclisme sur routeEffectif 12Sunweb Development 2018modifier - modifier le code - modifier Wikidata La saison 2017 de l'équipe cycliste Sunweb Development est la première de cette équipe. Préparation de la saison 2017 Sponsors et financement de l'équipe Cette section est vide, insuffisamment détaillée ou incomplète. Votre aide est la bienve...

    Piala Champions Eropa 1986–87The Praterstadion in Vienna hosted the final.Informasi turnamenJadwalpenyelenggaraan17 September 1986 – 27 Mei 1987Jumlahtim peserta31Hasil turnamenJuara Porto (gelar ke-1)Tempat kedua Bayern MünchenStatistik turnamenJumlahpertandingan57Jumlah gol163 (2,86 per pertandingan)Pencetak golterbanyak Borislav Cvetković (7 gol)← 1985–86 1987–88 → Piala Champions Eropa 1986-87 adalah musim ke-32 turnamen klub sepak bola tertinggi di Eropa. Turna...

     

    Tilatang KamangKecamatanPeta lokasi Kecamatan Tilatang KamangNegara IndonesiaProvinsiSumatera BaratKabupatenAgamPemerintahan • CamatSyahrul Hamidi, S.H.[1]Populasi • Total40.901[2] jiwaKode pos26152Kode Kemendagri13.06.09 Kode BPS1307090 Luas105,90 km²Nagari/kelurahan3 Nagari Tilatang Kamang adalah sebuah kecamatan di Kabupaten Agam, Sumatera Barat, Indonesia. Kecamatan ini mempunyai luas 105,90 km².[3] Dalam Perang Padri daerah ini ...

     

    Voce principale: Unione Sportiva Antonio Toma Maglie. U.S. A. Toma MaglieStagione 1950-1951Sport calcio Squadra Toma Maglie Allenatore Ugo Starace Presidente Sante Cezza Serie C10º Maggiori presenzeCampionato: Giorgino (36) Miglior marcatoreCampionato: Conti (8) Dini (8) 1949-50 1951-52 Si invita a seguire il modello di voce Questa voce raccoglie le informazioni riguardanti l'Unione Sportiva Antonio Toma Maglie nelle competizioni ufficiali della stagione 1950-1951. Indice 1 Organig...

    B

      此條目介紹的是拉丁字母中的第2个字母。关于其他用法,请见「B (消歧义)」。   提示:此条目页的主题不是希腊字母Β、西里尔字母В、Б、Ъ、Ь或德语字母ẞ、ß。 BB b(见下)用法書寫系統拉丁字母英文字母ISO基本拉丁字母(英语:ISO basic Latin alphabet)类型全音素文字相关所属語言拉丁语读音方法 [b][p][ɓ](适应变体)Unicode编码U+0042, U+0062字母顺位2数值 2歷史發...

     

    Chemical compound RipazepamIdentifiers IUPAC name 1-ethyl-3-methyl-8-phenyl-4,6-dihydropyrazolo[4,3-e][1,4]diazepin-5-one CAS Number26308-28-1 YPubChem CID33474ChemSpider30896 NUNII92000WH9C9KEGGC19518 YChEBICHEBI:82529ChEMBLChEMBL159298 NCompTox Dashboard (EPA)DTXSID1021245 Chemical and physical dataFormulaC15H16N4OMolar mass268.320 g·mol−13D model (JSmol)Interactive image SMILES CCN1C2=C(C(=N1)C)NC(=O)CN=C2C3=CC=CC=C3 InChI InChI=1S/C15H16N4O/c1-3-19-15-13(10(2)1...

     

    Dessin du macuahuitl détruit en 1884 lors de l'incendie de la Real Armería de Madrid (illustration publiée dans La Armería Real ou collection des principales pièces de la Galerie d'Armes Anciennes de Madrid, d'Achille Jubinal, en 1846)[1]. Un macuahuitl[2] (mot nahuatl dérivé de « maitl », signifiant « main », et « cuahuitl », signifiant « bâton »[3], et qui est à l'origine de son synonyme espagnol « macana ») est une arme b...

    Peabody Energy, Inc.JenisTerbukaKode emitenNYSE: BTUIndustriLogam dan tambangDidirikan1883 (1883) (Chicago, Illinois, A.S.)KantorpusatSt. Louis, Missouri, A.S.TokohkunciGlenn L. Kellow, Presiden dan CEO[1] Gregory H. Boyce, Ketua EksekutifPendapatan US$ 6,79 miliar[2]Laba operasi US$ (135,1) juta[2]Laba bersih US$ (777,3) juta[2]Total aset US$ 13,19 miliar[2]Total ekuitas US$ 2,72 miliar[2]Karyawanskt. 8.300[3]Situs webwww.peabodyen...

     

    Cet article est une ébauche concernant un cours d’eau et la république démocratique du Congo. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Ambe Caractéristiques Bassin collecteur Congo Cours Confluence Lwalaba (Congo) · Coordonnées 1° 55′ 20″ S, 25° 46′ 06″ E Géographie Pays traversés République démocratique du Congo modifier  L’Ambe est une rivière ...

     

    Fully automated transit systemThis article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Automated guideway transit – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (January 2024) (Learn how and when to remove this message)Port Island Line AGT, Kobe, Japan (the world's first mass transit AGT) Automated track-bound traffic...

    Nighttime programming block on Nickelodeon This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Nick at Nite – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (July...

     

    Pogliano Milanesecomune Pogliano Milanese – Veduta LocalizzazioneStato Italia Regione Lombardia Città metropolitana Milano AmministrazioneSindacoCarmine Lavanga (centro-destra) dal 26-5-2019 TerritorioCoordinate45°32′12.07″N 8°59′25.13″E45°32′12.07″N, 8°59′25.13″E (Pogliano Milanese) Altitudine164 m s.l.m. Superficie4,78 km² Abitanti8 390[1] (30-4-2023) Densità1 755,23 ab./km² FrazioniBettolino Comuni confin...

     

    This article contains uncommon Unicode characters. Without proper rendering support, you may see question marks, boxes, or other symbols instead of the intended characters. Dead Southwestern Tai language of Northeast India Ahom𑜒𑜑𑜪𑜨The word Ahom in Ahom scriptNative toIndiaRegionAssamEthnicityAhom peopleExtinct18th or 19th century AD[1]used in religious chants and literary materialsLanguage familyKra–Dai TaiSouthwestern (Thai)NorthwesternAhomWriting systemAhom s...

    Finding Mr. DestinySutradaraJang Yoo-jeongProduserMin Jin-sooMin Kyu-dongDitulis olehLee Kyung-uiBerdasarkanFinding Kim Jong-wook (musikal)PemeranIm Soo-jungGong YooPenata musikPark Ji-woongSinematograferLee Hyung-dukPenyuntingKim Hyeong-juDistributorCJ EntertainmentTanggal rilis 9 Desember 2010 (2010-12-09) Durasi112 menitNegaraKorea SelatanBahasaKoreaPendapatankotor$7,444,073[1] Finding Mr. Destiny (Hangul: 김종욱 찾기; RR: Kim Jong-uk chat-gi&#...

     

    Class of 205 French electric locomotives SNCF Class BB 22200British Rail Class 2222394 at Antibes station (2006)Type and originPower typeElectricBuilderAlstomBuild date1976–1986Total produced205SpecificationsConfiguration:​ • AARB-B • UICB′B′Gauge1,435 mm (4 ft 8+1⁄2 in)Length17.48 m (57 ft 4 in)Loco weight90 tonnes (89 long tons; 99 short tons)Electric system/sCatenary25 kV 50 Hz AC1500 V DCCurrent pickup(s)Pantogr...

     

    Greta ThunbergThunberg, 2020Lahir3 Januari 2003 (umur 21)Stockholm, SwediaPekerjaanPelajar sekaligus aktivisTahun aktif2018–sekarangGerakan politikUnjuk rasa para pelajar terhadap perubahan iklimKerabatMalena Ernman (ibu)Svante Thunberg (bapak)Olof Thunberg (kakek) Penghargaan(2020) Human Act Award (en) (11 Desember 2019) Tokoh Tahun Ini Time(10 Oktober 2019) Honorary doctor of the University of Mons (en) (21 Juli 2019) Prix Liberté (en) (12 Juli 2019) Fellow of the Royal Scotti...

    1951 1958 Élections législatives de 1956 en Guadeloupe le 2 janvier 1956 Type d’élection Élection législative Postes à élire 3 députés modifier - modifier le code - voir Wikidata  Les élections législatives de 1956 en Guadeloupe sont des élections françaises qui ont eu lieu le 2 janvier 1956 dans le département de la Guadeloupe dans le cadre des élections législatives françaises de 1956, sous la IVe République. Ce sont les dernières élections législative...

     

    Upper house of the USSR legislature Not to be confused with Soviet of Nationalities (Supreme Soviet of Russia). For other uses, see Council of Nationalities. This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Soviet of Nationalities – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (December 2020) (Learn how and wh...