PROFILPELAJAR.COM

	Східна Фракія
Країна	Туреччина
Адміністративна одиниця	Мармара
Розташовується на водоймі	Чорне море, Егейське море, Мармурове море, Чорноморські протоки
Площа	23 764 км²
	Східна Фракія у Вікісховищі

41°09′13″ пн. ш. 27°22′00″ сх. д. / 41.15361111° пн. ш. 27.36666667° сх. д. / 41.15361111; 27.36666667

Східна Фракія (Тракія^[1]) або Одринська Фракія (Тракія) (тур. Doğu Trakya — Доуу Трак'я, грец. Ανατολική Θράκη — Анатолікі тракі, болг. Източна Тракия) — східна частина великої історико-культурної області Фракія, що за Бухарестським мирним договором 1913 року залишилася у складі Османської імперії. Пізніше вказане становище було порушене Грецією у 1919—1922 роках (див. Севрський мирний договір), і остаточно передана вже новій Турецькій республіці (див. Лозаннський мирний договір (1923)). Західна Фракія відійшла до Греції, а Північна, відома як Румелія, стала частиною Болгарії. На початок ХХІ сторіччя Східна Фракія становить єдине європейське володіння Туреччини, яке складає приблизно 5 % площі держави. На території Східної Фракії розташовані такі турецькі іли: Киркларелі (центр Киркларелі або Лозенград), Текірдаг (центр Текірдаг або Родосто) і Едірне (центр Едірне або Одрин (Адріанополь)), а також європейські частини вілайєтів Стамбул та Чанаккале, включаючи острів Гекчеада (раніше Імброс).

Провінція	Площа (км²)	Населення (2000, перепис)^[2]	Щільність населення (на км²)
Райони раніше у складі вілайєта Едірне:
Едірне	6241	402 606	64,5
Киркларелі	6550	328 461	50,1
Текірдаг	6218	623 591	95,2
Усього	19 009	1 354 658	71,2
Стамбул (Європейська частина)		6 541 593
Чанаккале (Європейська частина)		65 030
Усього	23 764	7 920 015

Населення

Етнографічна карта Східної та Західної Фракії 1912 рік.

Населення Східної Фракії, як і Фракії в цілому, у період Середньовіччя було греко-слов'янським, хоча з кінця VII сторіччя грецький вплив у регіоні поступово ставав слабшим. За таких умов слов'яни почали переважати майже в усіх внутрішніх районах області та складати значну частку населення міст, зокрема Одрина (Адріанополя).

Вже після Четвертого хрестового походу 1204 року болгари стають основною етнічною групою регіону. Після нашестя у Фракію в XIV—XV сторіччях турків-османів на етнічний склад населення області нашаровувався тюркський елемент, що дедалі більше зростав за рахунок асиміляції місцевих греків та частково болгар. Сьогодні населення Східної Фракії репрезентоване майже виключно турками. У регіоні також наявна незначна циганська громада. При цьому тюрко-мусульманські меншини зберігаються і в сусідніх районах Болгарії та Греції.