PROFILPELAJAR.COM

Місяць у культурі — використання образу природного супутника планети Земля в культурі. Люди з самого початку своєї появи спостерігають за Місяцем — єдиним природним супутником Землі, який завдяки своєму розміру так само добре видно на небі, як і Сонце. Втім, на відміну від Сонця, Місяць іноді можна спостерігати і вдень. Значення Місяця для людства і Землі вкрай важливе. Учені довели, що Місяць впливає на психіку людини (лунатизм) і тварин, рослинність, врожайність, припливи і відпливи, погоду. Однак про вплив Місяця люди здогадувалися ще з давніх-давен, зокрема, вони спочатку пов'язували з ним місяці як відтинки часу, на які поділяється рік. Недарма в українській мові назви Місяць як природного супутника Землі і місяць як відтинок часу ті самі, тобто однокореневі (скажімо, у російській мові Місяць має іншу назву — Луна). Зважаючи на всі ці факти, образ Місяця не міг не залишити свій вагомий відбиток у культурі. Слід сказати, що значення Місяця для культури, а разом з нею і мистецтва надзвичайно велике. Про це свідчать численні випадки використання образу цього небесного тіла в міфології усіх народів світу, фольклорі, художній літературі, музичному й образотворчому мистецтві, кіно, комп'ютерних іграх тощо. Місяць є символом кохання, романтичності, таємничості.

Місяць у міфології й фольклорі

Та обставина, що Місяць добре видимий саме вночі, себто доби, коли, за повір'ям стародавніх людей, активізується нечиста сила, і те, що для первісної й стародавньої людини вигляд Місяця був дещо таємничим, породжувало чимало ілюзій, міфів і легенд. Так, у Давній Індії Місяць називали володарем планет. У грецькій міфології була богиня Місяця — Селена (дав.-гр. Selene, selas — сяйво, блиск), дочка Гіперіона й Тейї, сестра Геліоса та Еос^[1]. У Біблії в Книзі Буття описується як Бог створив небо і землю, а згодом все інше, зокрема Сонце і Місяць, які в Біблії постають великими світилами: «І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі» (Буття 1:16)^[2].

Місяць у художній літературі

Образ Місяця неодноразово надихав до написання творів багатьох відомих поетів і письменників. Наприклад:

Подорож на Місяць — новела давньогрецького письменника Лукіана^[3].
Із Землі на Місяць (фр. De la Terre à la Lune, 1865 р.) — науково-фантастичний роман французького письменника Жуля Верна;
Обкладинка англомовного видання роману Жуля Верна «Із Землі на Місяць»
Навколо Місяця (фр. Autour de la Lune, 1870 р.) — науково-фантастичний роман Жуля Верна. Цей твір продовжує роман «Із Землі на Місяць»;
Перші люди на Місяці (англ. The First Men in the Moon, 1901 р.) — науково-фантастичний роман британського письменника Герберта Веллса;
Місячний камінь (англ. The Moonstone, 1868 р.) — роман англійського письменника Вілкі Коллінза^[4];
Незнайко на Місяці (рос. Незнайка на Луне, 1964–1965) — роман-казка Миколи Носова із серії про пригоди Незнайка.

Місяць у музичному мистецтві

Образ Місяця надихав і надихає музикантів, композиторів. Скажімо, всесвітньовідомою є «Місячна соната» (нім. Mondscheinsonate) Бетховена. Образ Місяця часто постає в народних піснях, зокрема в українських. Наприклад, в українській народній пісні «Чом ти не прийшов?» є такі рядки:

Чом ти не прийшов,

Як місяць зійшов?

Я тебе чекала.

Чи коня не мав,

Чи стежки не знав,

Мати не пускала?

Місяць в образотворчому мистецтві

Тераформований Місяць (вигляд з Землі) в уявленні сучасного художника

Місяць як один з найбільших небесних об'єктів на небі, а також його таємничість і романтичність не могли не надихати до творчості художників. Саме тому Місяць фігурує на багатьох картинах, створених видатними митцями. Існує, зокрема, безліч ілюстрацій до художніх творів, у яких події пов'язані з природним супутником Землі.

Галерея

Місяць у кінематографії

Місяць багато разів ставав предметом екранізації в документальних, художніх і мультиплікаційних фільмам. Наприклад, найбільш відомі з них:

1902 — «Подорож на Місяць» (фр. «Le Voyage Dans La Lune», Франція) — вважають першим науково-фантастичним фільмом в історії кінематографії. Фільм німий.
1958 — «З Землі на Місяць» (англ. «From the Earth to the Moon», США).
1964 — «Перші люди на місяці» (англ. «The First Men in the Moon», США).
1968 — «2001: Космічна одіссея» (англ. «2001: A Space Odyssey», США).
1995 — «Аполлон-13» (англ. «Apollo 13», США).
1999 — «Остін Паверс: Шпигун, який мене спокусив» (англ. «Austin Powers: The Spy Who Shagged Me», США).
2011 — «Трансформери: Темний бік Місяця» (англ. Transformers 3: Dark of the Moon) — фантастичний фільм, США.
2011 — «Аполлон 18» (англ. «Apollo 18») — псевдодокументальній фільм жахів, США.

Місяць у загальній культурі

Місяць як символ зображено на багатьох прапорах і гербах. Особливо це стосується прапорів мусульманських країн. На їхніх прапорах зображено півмісяць. Наприклад: Алжир Лівія Туреччина Туніс Пакистан та ін.

У хімії й алхімії Місяць — символ срібла. Це зумовлено тим, що Місяць має сріблястий колір.
Для позначення Місяця як в астрономічній, так і астрологічній літературі використовують два символи: 1) перша чверть ; 2) остання чверть
Місяць зображено на багатьох поштових марках різних країн світу. Причому, як правило, разом з тими чи іншими космічними апаратами чи станціями, що брали чи беруть участь у дослідженні природного супутника Землі.

Див. також

Примітки

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 7 лютого 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січня 2013. Процитовано 6 лютого 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Український переклад цієї новели є в збірці Дамоклів меч: Антична новела. — К.: Дніпро, 1984. — с. 285 (Вершини світового письменства, т. 49)
↑ Український переклад: Коллінз, Уїлкі Твори в двох томах. Т. 2. — К.: Дніпро, 1989. — с. 461.