Мі́сячне зате́мнення — астрономічне явище, яке відбувається, коли Земля перебуває між Сонцем і Місяцем, і Місяць потрапляє в тінь чи напівтінь Землі[1].
Класифікація
Для розуміння різниці між повним і частковим затемненням Місяця слід розуміти поняття повної тіні та напівтіні.
Тінь — геометричне місце точок, в яких Сонце повністю закривається Землею (тобто, його зовсім не видно).
Напівтінь — геометричне місце точок, в яких лише частина Сонця закрита, а іншу частину видно.
Розташування небесних тіл під час затемнення. A — Сонце; B — Земля; C — Місяць; D — Напівтінь; E — Повна тінь
Повне затемнення
Відбувається, якщо Місяць потрапляє у тінь Землі повністю, сонячне проміння упродовж певного часу взагалі не потрапляє безпосередньо до його поверхні. Під час такого затемнення поверхня Місяця стає темно-червоною, але Місяць не зникає повністю. Темно-червоне забарвлення зумовлене слабким світлом, яке розсіюється крізь атмосферу Землі. Природа цього явища подібна до природи заграви, завдяки якій небо є червоним деякий час після заходу і до сходу Сонця. Для оцінки яскравості Місяця під час затемнення використовується шкала Данжона[2]:
Оцінка
Опис
0
Дуже темне затемнення. Місяць в середині повної фази є майже невидимим.
1
Темне затемнення. Колір Місяця сірий або коричневий. Деталі поверхні важко розрізнити.
2
Затеменення темно-червоного або іржавого кольору. Центральна частина тіні дуже темна, а її зовнішній край відносно яскравий.
3
Цегляно-червоне затемнення. Тінь зазвичай має яскравий або жовтий обідок.
4
Дуже яскраве мідно-червоне або оранжеве затемнення. Тінь має синюватий, дуже яскравий обідок.
Часткове затемнення
Настає, коли у тінь потрапляє лише частина Місяця. При такому типі затемнення, навіть в максимальній фазі, частина Місяця лишається в півтіні, і освітлюється прямими сонячними променями.
Півтіньове затемнення
Якщо Місяць заходить тільки до напівтіні Землі, затемнення називають півтіньовим. Такі затемнення малопомітні й їх фіксують лише за допомогою приладів[1]. Півтіньові затемнення також бувають повними, якщо весь Місяць потрапляє в напівтінь Землі, і частковими, якщо лише частина його потрапляє туди.
Тривалість і частота затемнень
Тривалість повного затемнення Місяця може бути різною, найбільше — 1 година 40 хвилин. Поширена думка, що затемнення Сонця відбуваються рідше, ніж затемнення Місяця, не відповідає дійсності. Протягом року відбувається не менше двох затемнень Сонця, а за певних умов — п'ять[3]. Натомість протягом року може відбутись не більше трьох затемнень Місяця, але може статися так, що не відбудеться й жодного (навіть часткового)[1].
Між 1207 роком до н. е. і 2162 роком нашої ери, тобто впродовж 3369 років, має статися 8000 сонячних затемнень і 5200 затемнень Місяця[4]. Таким чином, на 3 сонячних затемнення припадає 2 місячних.
Однак у будь-якому визначеному місці на Землі затемнення Місяця спостерігаються частіше, ніж затемнення Сонця. Справа в тому, що затемнення Сонця можна спостерігати лише у вузькій смузі на поверхні планети (шириною до 300 км для повних затемнень). У певній місцевості повні сонячні затемнення спостерігаються приблизно раз на 300 років, а часткові — десь раз на 30 років[3]. Натомість затемнення Місяця видно майже з усієї нічної півкулі Землі, де Місяць перебуває над горизонтом.
В історії української журналістики траплялись випадки неправдивих повідомлень про майбутні затемнення. Так, 27 травня 2018 повідомлення про Місячне затемнення, що нібито мало відбутися цього дня надрукували Факти (ICTV)[5], gazeta.ua[6], «Сегодня»[7], Еспресо TV[8], «Обозреватель»[9] та інші.
↑Th. v. Oppolzer (Theodor) (1887). Canon der Finsternisse. Wien: aus der Kaiserlich-Königlichen Hof-und Staatsdruckerei, in Commission bei K. Gerold. Процитовано 13 січня 2013.(нім.)
