Лагос Èkó
Герб Лагоса Прапор Лаґоса
Острів Лаґос. Вид з острова Вікторія. Civic Tower Площа Тінубу Швидкісна дорога Леккі–Епе Національний театр Нігерії Міст, що сполучає райони Леккі та Ікої Соборна церква Христа
Основні дані
6°27′00″ пн. ш. 3°24′00″ сх. д. / 6.45000° пн. ш. 3.40000° сх. д. / 6.45000; 3.40000
Країна	Нігерія
Регіон	Лагос
Столиця для	Нігерія, Південна Нігерія, Нігерія, First Nigerian Republicd і Нігерія
Засновано	1472
Площа	999,58[2] км²
Населення	16 060 303[1]
· густота	16 067 осіб/км²
Висота НРМ	34 м
Офіційна мова	англійська
Назва мешканців	англ. Lagosian, фр. Lagotien[3] і фр. Lagotienne[3]
Міста-побратими	Брюссель, Бухарест, Фукуока, Ріо-де-Жанейро, Олімпія
Часовий пояс	UTC+1
GeoNames	2332459
OSM	↑3718182 ·R (Лагос)
Міська влада
Мер міста	Babajide Sanwo-Olud[4] і Rilwan Akiolud
Вебсайт	lagosstate.gov.ng
Мапа
Лагос Лагос (Нігерія)
Лагос у Вікісховищі

Лагос (англ. Lagos, йоруба Èkó) — колишня столиця і найбільше місто Нігерії.

Населення міста становить 16 млн осіб (230 000 в 1950). Лагос є найбільшим містом в Африці за цим показником. Приблизна кількість населення агломерації складає 21 млн осіб.

Спочатку Лагос був невеликим поселенням племені йоруба, за час європейської колонізації і незалежності став найважливішим комерційним центром Нігерії.

Лагос був столицею Нігерії до 12 грудня 1991, потім столиця перемістилася до Абуджі.

Колись Лагос був військовим табором членів Бенінського царства, які називали його Еко^[5][6]. Йоруба досі називають місто Еко, що означає «ферма» або «табір». Лагос — назва, що була дана поселенню португальцями і португальською означає «озера». Нині район Лагосу заселений більш високим відсотком Аворі, які мігрували в область з районів вздовж річки Огун. Протягом всієї історії він був домом для цілого ряду ворогуючих етнічних груп, які оселилися в цьому районі^[7].

1472 року португалець Секвейра висадився тут і назвав цю територію Лагос, що означає «озера». Іншим поясненням назви є те, що Лагос був названий за назвою Лагуш — морського міста в Португалії, яке у той час було головним центром португальських експедицій уздовж африканського узбережжя і чия власна назва походить від латинського слова Lacobriga.

У 1704—1851 Лагос був центром работоргівлі. У 1841 Оба Акітое зійшов на трон в Лагосі і заборонив работоргівлю. Работорговці влаштували бунт і усунули короля, поставивши на трон його брата Оба Касоко, Оба Акітое повернувся з вигнання з англійцями, які допомогли йому повернутися на трон 1851 року і заборонити работоргівлю.

Отримала ця територія новий імпульс після утворення тут британської колонії Лагос 1861 року. Це мало подвійний ефект остаточного придушення работоргівлі і встановлення британського контролю над пальмовою та іншою торгівлею^[8]. Решта території сучасної Нігерії була захоплена 1887 року, і, коли в 1914 році було створено Колонію і Протекторат Нігерія, Лагос був проголошений його столицею.

Поряд з мігрантами з усієї Нігерії та інших західноафриканських країн сюди поверталися колишні раби відомі як креоли, які йшли з Фрітауну, Сьєрра-Леоне, Бразилії і Вест-Індії в Лагос. Креольські робітники мали перевагу в західній освіті і мали ширші погляди на світ, тому вони стали основою африканських колоніальних співробітників британської адміністрації. Креоли сприяли модернізації Лагосу і їх знання португальської архітектури все ще можна побачити в архітектурі на Лагос-Айленд^[6].

У Лагосі спостерігалося швидке зростання протягом 1960-х і 1970-х років в результаті економічного буму в Нігерії аж до нігерійської громадянської війни, яку інакше називають Біафрською війною. Лагос був столицею Нігерії з 1914 до 1991 року. Місто було позбавлений свого статусу, коли в спеціально побудованому місті Абуджа був створений Федеральний столичний регіон. 14 листопада 1991, Президія та інші урядові органи, нарешті, переїхали в нове місто, столицю Абуджа. Тим не менше, більшість органів уряду залишалися в Лагосі, доки в Абуджі тривало будівництво.

• Ашпіра (1600—1630)
• Оба Адо (1630—1669)
• Оба Габаро (1669—1704)
• Оба Акінсумоїн (1704—1749)
• Елету Кекере (1749)
• Олугун Кутере (1749—1775)
• Оба Адель Айосан (1775—1780 & 1832—1834)
• Оба Ешілокун (1780—1819)
• Оба Ідеву Оюларі (1819—1832)
• Оба Олуволе (1836—1841)
• Оба Акінтое (1841—1845 & 1851—1853)
• Оба Косоку (1845—1851)
• Оба Досунму (1853—1885)
• Оба Оєкан I^[en] Oba Oyekan I (1885—1900)
• Оба Ешуґбаї Елеко^[en] (1901—1925 & 1932)
• Оба Ібікуне Акітое^[en] (1925—1928)
• Оба Санусі Олусі^[en] (1928—1931)
• Оба Фалолу Досунму^[en] (1932—1949)
• Оба Аденіджі Аделе^[en] (1949—1964)
• Оба Адеїнка Оєкан^[en] (1965—2003)
• Оба Рілван Акійолу^[en] Oba (2003–)

Географічні координати Лагоса: 6°27' пн. ш. 3°23' сх. д. Часовий пояс — UTC+1. Загальна площа — 999,6 км².

Місто розташоване на південному-заході Нігерії на островах та на узбережжі затоки Бенін (частина Гвінейської затоки) Атлантичного океану. Місто розташоване на відстані близько 70 км від кордону з Беніном.

Велика частина населення живе на материку, і більшість індустрії знаходиться теж тут. Лагос славиться своєю музикою і нічним життям, що колись зосереджувалися в районах навколо Яба та Сурулере. В останні роки всі нічні клуби переїхали на острови, що робить їх, зокрема, острів Вікторія, головною принадою нічного життя.

Деякі річки, такі як Бадаґрі-Крік, течуть паралельно узбережжю на деякій відстані перед тим, як виходять через піщані коси в море. Два найбільших міських острови Лагоса в Лагоській затоці — Лагос-Айленд і острів Вікторія. Ці острови відокремлені від материка основним каналом, через який лагуна витікає в Атлантичний океан, утворюючи Лагоську гавань. Острови відокремлені один від одного потоками різної величини і пов'язані з материком мостами. Невеликі відгалуження деяких потоків, однак, були засипані піском і забудовані.

Лагос-Айленд містить центральний діловий район. Цей район характеризується висотними будівлями. Острів також містить багато найбільших оптових ринків міста (наприклад, популярні ринки Ідумота і Балогун). Тут також знаходяться Національний музей Нігерії, Центральна мечеть, Меморіальний зал Гловера, Кафедральний собор Христа та Палац Оба. Тут також знаходиться Площа Тінубу, що має історичне значення, оскільки тут в 1914 році відбулася Церемонія об'єднання, яка об'єднала Північний та Південний Протекторати, створивши Нігерію.

Клімат екваторіальний, Середня температура найхолоднішого місяця (серпня) 25 °C, найтеплішого (березня) 28 °C. Є два сезони дощів, з яких сильніший проходить з квітня по липень, а слабший — в жовтні і листопаді. Опадів понад 1800 мм на рік. Існує відносно короткий сухий сезон в серпні і вересні і триваліший сухий сезон з грудня по березень. Основний сухий сезон супроводжується вітрами Харматан з пустелі Сахара, які у період з грудня до початку лютого можуть бути дуже сильними^[9].

З точки зору адміністрації Лагос не є муніципалітетом, і тому не має загальної міської адміністрації. Муніципалітет Лагос, який охоплює острів Лагос, Ікею та острів Вікторія, а також деякі материкові території, керувався Лагоською міською радою, але вона була розпущена в 1976 році і розділена на кілька місцевих самоврядних територій (МСТ) (в першу чергу МСТ острова Лагос, материкову МСТ Лагосу і МСТ Еті-Оса). Материкова МСТ, з іншого боку, складається з кількох окремих міст і населених пунктів, таких як Мушин, Ікея і Аґеґе. На хвилі нігерійського нафтового буму 1970-х років Лагос пережив демографічний вибух, швидке економічне зростання і явну міграцію сільського населення. Це призвело до швидкого розвитку міст та селищ, що лежали на околиці міста, формуючи таким чином Великий Лагос, метрополію, якою він є і сьогодні.

1866 року місто налічувало 25000 жителів і займало перше місце серед порівняно невеликих міст. 1901 року було 40 000 мешканців Лагоса, 1911 — 74 000; a в 1965 населення вже сягнуло 665 000 жителів на площі 70 км². Найшвидше зростання міста відбулось відразу ж після шестидесятих років і набуття незалежності Нігерією (14 % на рік). За переписом населення в 1991 була цифра сягала 5,3 млн, Лагоська Державна водна корпорація, вирахувала, що зі споживання води населенням у 1990 році заробила до 7,9 млн дол США. Уряд федеральної землі в штаті Лагос, вказує, що на 1 липня 2009 року місто налічувало 15 500 000 жителів. 2014 року Лагос із 21 млн жителів став найбільшим містом Африки і 7-м у світі.

У Лагосі закінчуються три Транс-Африканські магістралі: шосе Дакар-Лагос і Транс-Західне Африканське Прибережне шосе (TAH 7, з Дакара і Нуакшота), шосе Алжир-Лагос або Транс-Сахара шосе (TAH 2) і Лагос-Момбаса Шосе (TAH 8). Всі три дороги є частиною Транс-африканської мережі автомобільних доріг. Лагос-Ібадан швидкісний з'єднує місто зі станом Ойо і Лагос-Abeokuta швидкісний зі станом Огун.

За громадський транспорт зони Лагос метрополітен відповідає Транспортна адміністрація (LAMATA). В основному в експлуатації перебувають дизельні автобуси. З 4 червня 2006 року в експлуатацію були введені автобуси системи «Rapid Transit». Система громадського транспорту та інфраструктура, та також технічні удосконалення передбачають більш високий стандарт якості автобусних маршрутів для досягнення нормального обслуговування.

Лагос обслуговує Міжнародний аеропорт імені Муртали Мухаммеда, один з найбільших аеропортів в Африці і головні міжнародні повітряні пасажирські ворота Нігерії. Аеропорт розташований в північному передмісті Ікеджа і має термінали для внутрішніх і міжнародних ліній. З пасажиропотоком у 5 млн осіб на рік аеропорт забезпечує майже п'ятдесят відсотків всіх повітряних перевезень Нігерії, причому більшість міжнародних повітряних перельотів здійснюються з Нігерії, а не до Нігерії^[12]. Аеропорт недавно піддався модернізації, що включала будівництво нового терміналу.

У Лагосі зосереджена приблизно половина промисловості Нігерії. Він став економічним і політичним центром країни. З 1960 до 1991 був столицею країни. 12 грудня 1991 столиця переїхала до Абуджі. 1967 року, на Лагос припадало 70 % зовнішньої торгівлі Нігерії. У 1970-х роках, після громадянської війни, ця частка збільшилася до 90 %. Гранд Харбор почав втрачати своє значення в експорті нафти і відбувся розвиток інших портів.

Порт Лагосу є провідним портом Нігерії і одним з найбільших і жвавих портів в Африці. Він знаходиться у віданні Нігерійського портового товариства (англ. Nigerian Ports Authority^[en]) і поділяється на три основні частини: порт Лагосу, в основному каналі поряд з островом Лагос, порт Апапа (контейнерний термінал) та Тін-Кан-Порт (англ. Tin Can Port), обидва розташовані на річці Бадаґрі (англ. Badagry Creek), яка впадає в порт Лагосу з заходу^[13].

Порт забезпечив обсяги експорту сирої нафти, у тому числі зростання експорту в період між 1997 і 2000 роками^[14]. Нафта та нафтопродукти забезпечують 14 % ВВП і 90 % валютних надходжень в Нігерію в цілому^[15].

Місцевий міжнародний аеропорт обслуговує 98 % пасажирів на міжнародних рейсах з країни.

Лагос став промисловим центром країни після 50-х років через політику заміщення імпорту. Перевага міста в гарному зв'язку з іншими частинами країни і з закордоном (найбільший аеропорт і порт в країні). Воно також має високу концентрацію кваліфікованої робочої сили (близько 40 % кваліфікованих зайнятих робітників, живуть у Лагосі), відносно гарна інфраструктура, досить великий внутрішній ринок пов'язаний з важливим ринком Нігерії. Вони організовують ярмарки, що також мають важливе значення.

Лагос має один з найвищих рівнів життя у порівнянні з іншими містами Нігерії, а також в Африці.

Щоправда розвиток стримується через протидію потенційним інвесторам, несприятливу ситуацію з безпекою в місті, брак електроенергії і води, погано структурований баланс відходів тощо. В місті розташована половина нігерійських банків і фінансових установ, інші мають тут відділення. Також тут знаходяться штаб-квартири великих корпорацій. Більшість комерційних та фінансових операцій здійснюється в центральному діловому районі, розташованому на острові. Лагоська фондова біржа була заснована 1961 року і сьогодні є шостою за величиною на континенті.

Місто є домом для численних університетів, коледжів і технічних шкіл та дослідницьких інститутів. Наступні університети розташовані в Лагосі: Університет Лагоса, Cetep університет, Університет міста Лагос і Пан-африканського університету. Інші важливі освітні та наукові установи включають коледж Ікбобі, Коледж Король, Нігерійський інститут медичних досліджень, Коледж королеви і Вівіан Фаулер Меморіал коледж для дівчаток.

Університет Лагоса є державним університетом. Університет був заснований 1962 року і в наш час^[коли?] в ньому навчається 39 000 студентів і 3365 співробітників великих університетів в Нігерії.

Програми структурної перебудови (SAP), яка діяла з 1970-х років, привела до масового скорочення державних витрат у на суспільні потреби, у тому числі у секторі освіти.

Національна бібліотека Нігерії є найбільшою бібліотекою в країні.

Лагос, як і багато сучасних міст має економічні, культурні та інші зв'язки з містами-побратимами. На сьогодні містами-побратимами Лагоса є:

Країна	Місто
США	Атланта[16]
Бельгія	Брюссель
Румунія	Бухарест
Бенін	Котону
Південна Корея	Тегу
Ямайка	Монтего-Бей
Велика Британія	Ньюкасл-апон-Тайн
Німеччина	Нюрнберг
Греція	Олімпія
Тринідад і Тобаго	Порт-оф-Спейн
Ізраїль	Раанана
Бразилія	Ріо-де-Жанейро
Домініканська Республіка	Сальседо
Австрія	Зальцбург
Тайвань	Тайбей
Грузія	Тбілісі
Франція	Тулуза
Японія	Фукуока

• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Лагос у сестринських Вікіпроєктах
	Файли у Вікісховищі?

• Lagos State Government Official Site
• Lagos Chamber of Commerce [Архівовано 3 березня 2011 у Wayback Machine.]
• Lagos State House of Assembly [Архівовано 8 листопада 2018 у Wayback Machine.]
• Lagos State Judiciary Board [Архівовано 24 січня 2005 у Wayback Machine.]
• History

• Lagos Business School [Архівовано 3 листопада 2020 у Wayback Machine.] — Pan-African University

• Зачарована Нігерія [Архівовано 14 лютого 2011 у Wayback Machine.]

п о р Найбільші міста Нігерії Дані 2012 року.
	№	Назва	Штати	Населення
Лагос Кано	1	Лагос	Лагос	21 000 000	Ібадан Абуджа
	2	Кано	Кано	3 626 000
	3	Ібадан	Ойо	3 565 000
	4	Абуджа	ФСТ	3 000 000
	5	Кадуна	Кадуна	1 582 000
	6	Порт-Гаркорт	Риверс	1 148 000
	7	Бенін-Сіті	Едо	1 125 000
	8	Майдугурі	Борно	1 112 000
	9	Зарія	Кадуна	975 000
	10	Аба	Абія	897 000