Загін, спрямований Британською Південно-Африканською компанією, заснував місто 12 вересня 1890 року як військову базу під назвою Форт Солсбері, на честь лорда Солсбері — прем'єр-міністра Великої Британії. Поселення розвивалося в основному як торговий центр на шляху до Бейру (порт в Мозамбіку). Форт Солсбері був оголошений муніципалітетом в 1897 році, і отримав статус міста в 1935.
Солсбері був столицею Федерації Родезії та Ньясаленду з 1953 по 1963 рік. Після проголошення урядом Яна Сміта 11 листопада 1965 року незалежності від Великої Британії місто стало столицею Південної Родезії. В результаті війни в Південній Родезії 18 квітня 1980 року режим білої меншості упав і Солсбері в 1982 році був перейменований в Хараре, став столицею Республіки Зімбабве.
Режим Роберта Мугабе і економічна криза кінця 1990-х років спричинили катастрофічні наслідки для економіки та інфраструктури міста. Високий рівень безробіття та злочинності. За винятком кількох кварталів у центрі міста вивіз сміття та ремонт доріг не здійснюються, зруйновані централізовані системи водо- та електропостачання, не працює каналізація. У 2005 році уряд провів операцію з виселення і руйнування нетрів; ця акція була засуджена ООН.
Клімат
Клімат Хараре — субтропічний високогірний, у зв'язку з висотою над рівнем моря в 1490 метрів. Погода в Хараре має три виражених підсезони: сезон дощів (листопад-квітень), прохолодний сухий сезон (травень-серпень), коли зрідка можливі навіть заморозки, і жаркий сухий сезон (вересень-жовтень). Середньорічна температура +18 °C, середня температура найхолоднішого місяця (липня) +14 °C, найтеплішим місяцем є листопад, середня температура якого +22 °C.
Хараре — основний фінансовий, комерційний і комунікаційний центр Зімбабве, а також центр торгівлі тютюну, кукурудзи, бавовни та цитрусових. Іншими важливим сектором економіки є виробництво — зокрема текстилю, сталі та хімікатів, а також видобуток золота.
Цікаві факти
У 2011 році серед 140 інших великих міст світу був визнаний найгіршим щодо придатності проживання, за версією авторів дослідження з журналу The Economist, в місті постійні проблеми з питною водою, електропостачанням, медичним обслуговуванням, транспортом, телефонним зв'язком та доступом в Інтернет.
[7]