PROFILPELAJAR.COM

Аддис-Абеба
Аддис-Абеба Addis Abeba; ኣዲስ ኣበባ
	Вид Аддис-Абеба
Координати: 9°1′38″ пн. ш. 38°44′24″ сх. д. / 9.02722° пн. ш. 38.74000° сх. д.
Країна	Ефіопія
	Уряд
- Мер	Кума Демекса
	Площа
- Повна	526,99 км²
Висота над р.м.	2355 м
	Населення (2012)
- Усього	3 041 002
- Густота	5770,5/км²
Часовий пояс	UTC +3
	Аддис-Абеба

Адди́с-Абе́ба (Аддіс-Абеба; з амхар. нова квітка) — столиця та найбільше місто Ефіопії. Місто має окремий статус міста-регіону.

Місто розташоване на Ефіопському нагір'ї, на висоті понад 2400 м, біля підніжжя та на схилах гори Ентото. Аддис-Абеба є найбільшою столицею країни без прямого виходу до моря. Місто часто називають «столицею Африки» або «Парижем Африки» через її історичне, політичне та дипломатичне значення для континенту.

Історія

Аддис-Абеба була заснована в 1887 році імператором Менеліком II як столиця королівства Шоа. З 1889 року — столиця Ефіопії.

В травні 1936 року під час Другої італо-ефіопської війни місто захоплене італійськими військами. З 1936 по 1941 роки Аддис-Абеба була столицею Італійської Східної Африки. Звільнене ефіопськими партизанами 6 квітня 1941 року.

У травні 1963 року в Аддис-Абебі пройшла конференція голів держав та урядів африканських країн, на якій була створена Організація Африканської Єдності (ОАЕ). У 2002 році ОАЕ була розпущена, а натомість засновано Африканський союз зі штаб-квартирою в Аддис-Абебі.

Місто — резиденція Економічної комісії ООН для Африки (з 1958) та ОАЄ (з 1963).

Народні виступи в Аддис-Абебі проти феодально-монархічного режиму в 1974 році стали початком національно-демократичної революції в Ефіопії.

Клімат

Клімат помірно теплий. Середні температури січня +23 °C, липня +20 °C. Опадів випадає понад 1200 мм за рік.

Клімат Аддис-Абеби
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Абсолютний максимум, °C	30	28	30	29	30	29	29	32	28	27	30	28	32
Середній максимум, °C	23,5	24,5	25,4	24,8	25,2	23,4	20,7	20,7	21,7	22,7	23,0	22,9	23,2
Середня температура, °C	15,4	16,6	17,9	17,9	18,0	17,0	15,9	15,8	16,2	15,7	14,8	14,9	16,3
Середній мінімум, °C	7,4	8,7	10,5	11,1	10,8	10,6	11,1	11,0	10,7	8,7	6,7	7,0	9,5
Абсолютний мінімум, °C	1	1	3	6	6	1	0	6	4	2	0	0	0
Норма опадів, мм	13	30	58	82	84	138	280	290	149	27	7	7	1165
Кількість днів з опадами	3	5	7	10	10	20	27	26	18	4	1	1	132
Вологість повітря, %	47	51.5	47.5	54.5	53	67.5	79.5	79	71.5	47.5	48	45.5	57.7
Джерело: World Meteorological Organisation (UN)(precipitation),^[1] Climate-Data.org for mean temperatures^[2]^[3] BBC Weather for humidity and sunshine,^[4] National Meteorological Agency^[5]

Архітектура

Перші великі будівлі

Великий палац із рисами північно-індійської архітектури (1894) — індійські зодчі на чолі з Хаджі Каваса із Пешавара. Палац має тронний зал із покриттям на 34 розписаних стовпи, з розписом та обробленням мармурові стіни та кольорові вітражі (1897).
Новий палац у стилі неокласицизму (кінець XIX — початок XX століття) — італійський інженер Капуччі, архітектор Е. Камец.
Собор святого Георгія (Киддус-Гійоргіс; кінець XIX століття) — грецький архітектор Орфаніс, італійський інженер Кастанья. Собор у проєкції має форму восьмикутника. Стиль — неокласицизм. Реставрований в 1950-х роках. Розписаний такими майстрами, як Афеворк Текле та Мінаф Хируй.
Готель «Итеге» та школа (1907).
Приблизно 200 будинків європейського типу (1911—1912).

Будівлі 1920—1930-х років

Залізничний вокзал (1929) — французький архітектор П. Барріа.
Національний палац (1934) — архітектор Е. Камец.
Собор Святої Трійці (Мекане Силласе; 1941) — в стилі необароко. Розписи Але Фелеге Селам (1940-ві).

План забудови в 1950-х роках

В 1954—1956-х роках затверджений план реконструкції міста — англійський архітектор Л. П. Аберкромбі. План був допрацьований в 1958 році. В основі плану — неправильний овал, довга ось якого має меридіональний напрямок. Площа міста становить 215 км², капітальних будівель 30 км², інша забудова сільського характеру, в основному одноповерхова — кам'яні, дерев'яні та глиняні будинки. У східній частині — урядова зона, у західній — комерційна, де знаходяться Великий ринок, промислові підприємства, діловий центр.

Забудова в 1950—1980-ті роки

У цей період Аддис-Абеба зростала в бік аеропорту. Були збудовані:

Національний театр на площі Адуа (1955) — французькі архітектор А. Шомет, скульптор Ш. Моссіон, художник-монументаліст А. Леже. Перед театром статуя лева — символ ефіопської державності
Національний університет (1950—1960-ті) — англійський архітектор Г. К. Фаллек. Має 17 корпусів, школа мистецтв, будівельний факультет, бібліотека, музей
Комплекс ліцею Гебре Марьям із врізаним у схил пагорба стадіоном (1960) — архітектор А. Шомет
Аеропорт з витягнутим скляним фасадом (1960)
Дім Африки (1961) — вітраж площею 150 м² по ескізу Афеворка Текле
Муніципалітет (1965)
Національний банк (1973—1976) — італійські архітектор А.Медзедімі, інженер М.Фанано та ін.
Телевізійний центр (1965)
Торгова палата (1965)
Будівля Міністерства іноземних справ у формі човна з шестигранними лотками сонцерізів на фасаді (1966) — З. Енав та М. Тедрос
Поштамт
Лікарня
Шпиталь Деджазмач Бальча — на 553 місця
Готель «Вебі-Шебелі» (1970-ті) — югославські архітектори Б.Петровіч, З.Драгайловіч, Х.Юстіч

Пам'ятники

Кінна статуя Менеліка II на однойменній площі (1894)
Монумент звільнення від італійської окупації на площі 27 Меггабіт
Пам'ятник жертвам фашизму на площі 12 Єкатіт (1955) — югославський скульптор А. Августінчич
Бронзовий пам'ятник В. І. Леніну (1983) — радянський скульптор Р. Х. Мурадян, архітектор І. М.Студенікін
Монумент «Наша боротьба» (1984)
Пам'ятник Карлу Марксу (1984) — німецький архітектор Й. Ястрам

Освіта та культура

Місто має університет, кілька технічних та інших спеціальних училищ. Національний архів та бібліотека Ефіопії та кілька інших бібліотек. Національний театр.

Археологічний музей (1907), музей Інституту ефіопських досліджень (1952) з колекцією кераміки та традиційним живописом XIV—XX століття, Національний музей (1954) з традиційним та сучасним живописом, декоративно-прикладним мистецтвом.

Населення

Динаміка чисельності населення:

1900 — 80 000 осіб
1958 — 400 000 осіб
1968 — 664 000 осіб
1983 — 1 478 000 осіб
1995 — 2 209 000 осіб (перепис населення)
2002 — 1 700 000 осіб
2008 — 3 147 000 осіб
2012 — 3 041 002 осіб^[6]

Джерела

↑ World Weather Information Service – Addis Ababa. UN. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 6 January 2014.
↑ Climate: Addis Abeba (altitude: 2350m) – Climate graph, Temperature graph, Climate table. Climate-Data.org. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
↑ Adis Ababa, Ethiopia. Voodoo Skies. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 6 січня 2014.
↑ BBC Weather – Addis Ababa. BBC Weather. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 6 січня 2014.
↑ NMA of Ethiopia. National Meteorological Agency of the Federal Democratic Republic of Ethiopia. Архів оригіналу за 23 жовтня 2011. Процитовано 9 травня 2010. [Архівовано 23 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
↑ Офіційна оцінка Центрального статистичного агентства Ефіопії на 1 липня 2012 року. Архів оригіналу за 30 березня 2013. Процитовано 28 липня 2013.

Універсальний словник-енциклопедія [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Энциклопедический справочник «Африка» [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Література

Аддис-Абеба [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ

Ethiopia // Africa: An Encyclopedia of Culture and Society. Edited by Toyin Falola and Daniel Jean-Jacques. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO, 2016. 3 vols. — P. 454—482