Пала́ц, дво́рець, двіре́ць[1] — спочатку це те саме, що княжі палати, тереми,[2] — «велика будівля з безліччю кімнат, яка є постійним місцеперебуванням царюючої особи, глави держави, а також членів царюючої родини»,[3][4] «пишний будинок, призначений під житло вищої знаті панів, князів, графів та інших багатих осіб»,[4] «будинок величної архітектури, що має громадське або культурне призначення».[3] «Парадна споруда; спочатку — резиденція володарів або представників вищих верств суспільства, пізніше — будинки органів державної влади та різного громадського призначення».[5] Князівський палац з двором називався «Внутрішнім городом»,[6]
Назва
Палац — від Палатинського пагорба у Римі — назви резиденції імператора Августа на Палатинському пагорбі (Palatinus)) — велика монументальна парадна будівля. Спочатку резиденція володаря, царственої особи, глави держави, а також членів царственої родини. Пізніше це також було житло вищої знаті панів, князів, графів та інших багатих осіб. З ХІІІ–XV ст. також будівля органів державної влади, а з XIX–ХХ ст. найважливіші громадські будівлі також називалися палацами.
Українське «палац» походить через посередництво пол.pałac, чеськ.palác і італ.palazzo від лат.palātium, Palātium. Те ж походження має і слово «палата» (через грец.παλάτιον).[7]
Сучасні будинки органів державної влади та різного громадського призначення», що мають назву «палац»
Палац культури
Палац одружень — будівля, призначена для реєстрації шлюбу в урочистій обстановці. На відміну від звичайного РАЦСу у палацах одружень не займаються реєстрацією інших цивільних станів.
↑Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д.Д. Благой, В.А. Варсанофьева, Б.А.Воронцов-Вельяминов, П.А. Генкель и др.; гл. редактор: А.И. Маркушевич; научн.редакторы: С.Д. Сказкин, М.В. Нечкина, Н.П. Кузин, А.В. Ефимов, А.И. Стражев, А.Г. Бокщанин; зам. Гл.редактора: П.А. Мичурин. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:69-70, 215-216, 219)
