Схо́ди[1], рідше схі́дці[2], заст.сту́панка[3] — це споруда, пристосування з горизонтальних виступів або східців, на які ступають, піднімаючись куди-небудь або спускаючись звідкись. Сходи можуть бути окремою спорудою, або конструктивним елементом будинку, споруди.
Сходи в багатоповерхових будинках служать для сполучення між поверхами, із приміщеннями, дахами будівель і споруд, обслуговування обладнання. З протипожежних міркувань сходи влаштовують в окремих приміщеннях — прогонах (сходових клітках). Сходи складаються з маршів і майданчиків. Залежно від числа маршів сходи бувають одно-, дво-, три-, і чотиримаршовими. Число маршів у сходах залежить від висоти поверху, кута нахилу і числа сходинок у марші. Найчастіше застосовують сходи дво- і тримаршові з кутом нахилу маршів 18–30°. Марші, що розташовані між поверхами, називаються міжповерховими; марші для виходу на горище — горищними, для спуску в підвал — підвальними. У кам'яних будинках сходи роблять залізобетонними або сталевими. Матеріал сходів і стін, що огороджують прогони, має обиратися відповідно до ступеня вогнестійкості будинку. Залежно від вогнестійкості будинку і його поверховості визначається також гранична відстань між прогонами: для вогнестійких будинків вона не має перевищувати 75-100 мм, для напівгорючих — 50–60 мм[4].
Традиційні сходи у вітчизняних багатоповерхових будинках
Розрізняють сходи
одномаршові (прямі, криволінійні),
з декількома маршами,
гвинтові,
комбіновані та інші.
Складові сходів
Косоур (зубчаста) або тятива (суцільна) — похила дошка, металева чи бетонна балка, що слугує основою сходів, опорою для сходинок. У сходів, що межують зі стіною, розрізняють зовнішні і внутрішні тятиви. Марші кам'яних сходів можуть бути без косоурів у разі замурування кінців сходинок у кладку капітальних стін. У легких сходів замість косоурів може застосовуватися больцове кріплення: сходинки з'єднуються больцами[5].
Больц (нім.Bolz) — вертикальна стійка, що з'єднана з сходинкою в конструктив або вузол.
Сходинка, східець, сходина або приступка[6] (рідко ступінь, заст.щабель)[7][8] — поперечний елемент сходів, що слугує опорою для ніг при підйомі і спуску
Підсходинка або присхідець — дошка під сходинкою на дерев'яних сходах, також так називають вертикальну грань суцільної кам'яної чи бетонної сходинки. На дерев'яних сходах підсходинки можуть бути відсутні.
Проступ — горизонтальна грань сходинки. Може випинатися над підсходинкою.
Поручні, поруччя, перила, бильця — конструктив з одного чи двох боків сходів, що допомагає при переміщенні (також для безпеки). Іноді можуть бути відсутні.
Частину сходів між двома майданчиками називають хіднем або маршем (від фр.marche — «хід», «прохід»).
Сходові марші спираються на балки сходових майданчиків. При цьому частина останніх розташована на поверхах (на одному рівні з підлогою квартир чи інших приміщень), частина — на рівні між ними (зазвичай посередині висоти).
У будинках використовуються переважно сходи, що монтуються із суцільних залізобетонних маршів або набираються з окремих бетонних сходинок, що кладуться на косоури — похилі залізобетонні або сталеві балки, які спираються на сходовий майданчик. В одноповерхових будинках для зв'язку з внутрішнім приміщенням улаштовуються зовнішні сходи з майданчиком, а іноді з ґанком.
Технічні особливості обстеження
Незважаючи на конструктивний запас міцності східців, як і сходів загалом, їх технічний стан є важливим фактором під час опису і повинен включати в себе навіть незначні дефекти, що зумовлено їх функціональною важливістю та експлуатаційною безпекою. Особливу увагу слід звернути на прогини косоурів, хиткість маршів, пошкодження вузлових з'єднань елементів, випадання дерев'яних підсходинок, міцність поручнів.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сходи