Ямусу́кро (фр.Yamoussoukro фр. вимова: [jamusukʁo], місцева [jamsokʁo]) — столицяКот-д'Івуару (з березня 1983 року). Населення — 200,7 тис. мешканців (2005). Але вже у 2014 році було 355 573 мешканців.
Місто розташоване в зоні, характеризованій кліматом тропічних саван. Найтепліший місяць — лютий із середньою температурою 28.3 °C (83 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 25 °С (77 °F).[4]
Під час Французької колонізації експедиція на чолі з Ямусо прибула в селище Нґокро, яке тепер і є містом Ямусукро. У той час у поселенні жило 425 мешканців.
Ямусукро є рідним містом першого президента країни Уфуе-Буаньї, чим і пояснюється перенесення в нього в 1983 році столиці з м. Абіджан. Ямусукро являє собою важливий транспортний вузол. У місті розташовані міжнародний аеропорт, харчові та деревообробні підприємства, резиденція президента, «Будинок партії». У районі Ямусукро вирощують каву, какао, ямс, банани та інші сільськогосподарські культури, розводять велику рогату худобу, овець і кіз.
Пам'ятки
У Ямусукро розташована найбільша у світі церква — базиліка Нотр-Дам-де-ла-Пе, в архітектурі якої переосмислені мотиви собору св. Петра в Римі. Будівля заввишки 158 метрів уміщає 7000 парафіян на сидячих місцях і ще 11 тис. стоячи. Для будівництва базиліки завозили мармур з Італії і кольорове скло з Франції.
Gaoussou Kamissoko, De Yamoussoukro à Pretoria : le chemin du dialogue, Nouvelles éditions africaines, 1985
Pierre Leblond, Contribution aux études hydrogéologiques en Côte d'Ivoire : région de Yamoussoukro, Thèse, 1984
AG. Coche, Développement de la pêche dans le lac de Kossou (Côte d'Ivoire). Résultats et recommandations, 1975
Collectif, Logements villageois autour de Yamoussoukro, Ministère de la construction et de l'urbanisme, SOPIM, Abidjan, 1982
Commission économique pour l'Afrique, La décision de Yamoussoukro et le transport aérien en Afrique, Maisonneuve et Larose, 2004 ISBN 978-2-7068-1853-0
Pierre Fakhoury, Yann Arthus-Bertrand et Fernand Quino, La basilique Notre-Dame de la Paix, Yamoussoukro, Editions Mardaga,Liège, 1993
Jean-Fabien Steck, Requiem pour une gare routière : le succès et les fragilités d'un territoire informel à Yamoussoukro, p. 95-114, Autrepart no 32,Liège, 2005
Yobouet Dowo, « Comme Yamoussoukro ou quand l’avenir influence le présent » dans Les transports et la ville en Afrique au sud du Sahara : le temps de la débrouille et du désordre inventif, Karthala,Paris, 2002 ISBN 2-84586-277-6
Alain Dubresson, Gérer la ville du Prince : le difficile exercice communal à Yamoussoukro (Côte d'Ivoire), ORSTOM,Paris, 1993 ISBN 2-84586-277-6
Bruno Stary, Du Village à la Capitale : l'émergence de Yamoussoukro à travers la presse et le discours officiel ivoirien, Mémoire de Maitrise de géographie,Paris, 1985, 288 p.