PROFILPELAJAR.COM

Джордж Еміль Паладе
Джордж Еміль Паладе
англ. George E. Palade
	Джордж Паладе
Народився	19 листопада 1912; Ясси , Румунія
Помер	8 жовтня 2008 (95 років); Дель Мар, Каліфорнія, США
Поховання	Бучеджі
Країна	США
Діяльність	лікар, цитолог, хімік, винахідник, викладач університету, фізик
Alma mater	Бухарестський університет; Bogdan Petriceicu Hasdeu National Colleged
Галузь	цитологія
Заклад	Єльський університет; Університет Каліфорнії в Сан-Дієго
Відомі учні	Gheorghe Ghițescud
Аспіранти, докторанти	Гюнтер Блобель; Jack F. Kirschd
Членство	Лондонське королівське товариство; Леопольдина; Папська академія наук; Національна академія наук США; Румунська академія; Американська академія мистецтв і наук; American-Romanian Academy of Arts and Sciencesd
Відомий завдяки:	першим описав рибосоми і мітохондрії
У шлюбі з	Marilyn Farquhard
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1974) ; Національна наукова медаль США (1986)
	Джордж Паладе у Вікісховищі

|портрет= |Ширина=

Джордж Еміль Пала́де (англ. George E. Palade, народився 19 листопада 1912, місто Ясси — 8 жовтня 2008) — американський фахівець з клітинної біології, що народився в Румунії. У 1974, спільно з двома колегами отримав Нобелівську премію з фізіології і медицині «за відкриття, що стосуються структурної і функціональної організації клітини». Приз отримав за свої інновації в електронній мікроскопії і дослідженні клітин, заклавши основи сучасної молекулярної клітинної біології^[6] .

Його описували як «найвпливовішого клітинного біолога»^[6].

Біографія

Паладе народився 19 листопада 1912 року в місті Ясси, в Румунії в сім'ї професора філософії Ясського університету Еміля Паладе і Констанції (Кантемир) Паладе, вчительки початкової школи. Він здобув початкову освіту в ліцеї Хасдая в Бюзане і в 1930 р. вступив до медичної школи Бухарестського університету. Великий вплив мали на нього вчені, котрі працювали в університеті: професор біохімії Андре Бойвін і професор анатомії Френсіс Рейнер, який запропонував йому посаду асистента-дослідника. Пропрацювавши 6 років у клініці й захистивши дисертацію по мікроанатомії нирок у ряду морських ссавців, Паладе в 1940 році здобув медичний науковий ступінь. Після закінчення медичної школи він стає асистентом зі внутрішніх хвороб у Бухарестському університеті. Під час другої світової війни служив у румунській армії на посаді, яка давала йому змогу далі працювати в університеті. У 1945 році за допомогою Григора Попа, наступника Райнера, Джордж дістав місце асистента-дослідника в лабораторії біології університету Нью-Йорка. Відвідавши якось семінар Альбера Клода, Паладе відрекомендувався йому, і той запросив його в свою дослідницьку групу в Рокфеллерському інституті (тепер — Рокфеллерський університет), запропонувавши в 1946 році посаду запрошеного дослідника. Після приходу до влади комуністів у Румунії Паладе вирішив залишитися в США.