U-227

U-227
U-278, подібний до U-227
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 30 липня 1942 року
Виведений зі складу флоту 22 серпня 1942 року
Сучасний статус 30 квітня 1943 року затоплений австралійським бомбардувальником «Гемпден»
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль
Вартість 4 439 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 46 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння 		4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін TMA або 39 мін TMB
ППО 2 × 20-мм зенітних гармати FlaK 30 Flakvierling
U-227. Карта розташування: Північна Атлантика
U-227
U-227
Район загибелі U-227

U-227 — німецький підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 8 листопада 1941 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 30 липня 1942 року, а 22 серпня 1942 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Юрген Кунце.

Історія служби

U-227 належав до німецьких підводних човнів типу VII C, найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Увійшов до складу 5-ї навчальної флотилії, де проходив навчання до 1 січня 1943 року. Після завершення тренувань перейшов до 7-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне. У квітні 1943 року підводний човен здійснив один бойовий похід в Атлантичний океан, під час якого не потопив та не пошкодив жодного судна чи корабля.

30 квітня 1943 року під час першого та єдиного бойового походу U-227 був виявлений австралійським бомбардувальником «Гемпден» північніше Фарерських островів та атакою глибинними бомбами був затоплений з усім екіпажем у 49 осіб.

Див. також

Примітки

Виноски
Джерела
  1. ↑ U-227. uboat.net.(англ.)

Джерела

  • U-227. на uboat.net. (англ.)

Література

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5. (рос.)
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання

64°40′ пн. ш. 6°40′ зх. д. / 64.667° пн. ш. 6.667° зх. д. / 64.667; -6.667