U-224

U-224
U-278, подібний до U-224
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Належність Крігсмаріне 1933-1945 Крігсмаріне
Порт приписки Берген
Замовлення 14 серпня 1940
Закладений 15 липня 1941
Спуск на воду 7 травня 1942
Введений до складу флоту 20 червня 1942
Виведений зі складу флоту 13 січня 1943
На службі 1942—1943
Загибель 13 січня 1943 року затоплений західніше Алжира глибинними бомбами та тараном канадського корвета «Віль де Квебек»
Сучасний статус затоплений
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва на Середземному морі
* Кампанія U-Boot на Середземному морі
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль
Вартість 4 439 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44—60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Силова установка
Дизель-електрична:
2 дизельні двигуни Germaniawerft F46
2 електродвигуни BBC GG UB 720/8
Гвинти 2
Потужність 2 × 2 800 к.с. (дизелі)
2 × 750 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння 		4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін TMA або 39 мін TMB
ППО 2 × 20-мм зенітних гармати FlaK 30 Flakvierling
U-224. Карта розташування: Алжир
U-224
U-224
Район затоплення U-224

U-224 — німецький підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 15 липня 1941 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 7 травня 1942 року, а 20 червня 1942 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее Ганс-Карл Косбадт.

Історія служби

U-224 належав до німецьких підводних човнів типу VII C, найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Увійшов до складу 5-ї навчальної флотилії, де проходив навчання до 1 листопада 1942 року. Після завершення тренувань перейшов до 7-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне. З жовтня 1942 до січня 1943 року здійснив 2 бойових походи, в яких потопив два транспортних судна (9 535 GRT)[2].

13 січня 1943 року під час другого бойового походу U-224 був виявлений у західній частині Середземного моря західніше Алжира канадським корветом типу «Флавер» «Віль де Квебек». Атакою глибинними бомбами та тараном канадський корабель завдав невиправних пошкоджень німецькому ПЧ, який затонув, забравши життя 45 членів екіпажу; лише одному німецькому матросу вдалося врятуватися.

Перелік затоплених U-224 суден у бойових походах

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
№ Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (17.10—9.12.1942, 54 доби; Кіль—Сен-Назер)
1 29 жовтня 1942 Bic Island[3] суховантажне судно Канада Канада 3 921 4430 тонн продовольства та урядового майна Конвой HX 212 потоплено
55°05′ пн. ш. 23°27′ зх. д. / 55.083° пн. ш. 23.450° зх. д. / 55.083; -23.450 (Bic Island) 		165 (усі загинули)
2 12 листопада 1942 Buchanan[4] моторне судно Панама Панама 5 614 паливо-мастильні матеріали та 5000 тюків з поштою; літаки та висадочно-десантні засоби на палубі потоплений
52°06′ пн. ш. 25°54′ зх. д. / 52.100° пн. ш. 25.900° зх. д. / 52.100; -25.900 (Buchanan) 		73 (усі врятовані)

Див. також

Примітки

Виноски
Джерела
  1. ↑ U-224. uboat.net. Архів оригіналу за 12 серпня 2020.(англ.)
  2. ↑ а б Ships hit by U-224. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
  3. ↑ Bic Island. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
  4. ↑ Buchanan. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.

Джерела

  • U-224. на uboat.net. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 27 серпня 2020. (англ.)

Література

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5. (рос.)
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання

36°28′ пн. ш. 0°49′ сх. д. / 36.467° пн. ш. 0.817° сх. д. / 36.467; 0.817