PROFILPELAJAR.COM

M52
M52
	; Самохідна гаубиця M52A1 на випробувальному полігоні
Тип	Самохідна гаубиця; Схема: класична
Походження	США
Історія використання
На озброєнні	1954-по т.ч.
Оператори	США
Історія виробництва
Виготовлення	1951-1955
Виготовлена; кількість	683
Характеристики
Вага	24,5 т
Довжина	5 801 мм
Довжина ствола	23,2
Ширина	3 147 мм
Висота	3 317 мм
Обслуга	5 чол.
Калібр	105
Підвищення	−10…+65°
Траверс	±30°
Темп вогню	1-4 постр/хв.
	Дальність вогню
Ефективна	11,6 км
Броня	сталева гомогенна зварна; Лоб: 13 мм, верх: 13 / 81°, середина: 13 / 40—52°, низ: 13 / 66°; Борт: 13 / 0°; Корма: 13 / 0°; Башта: маска гармати: 13 / 0…90°, дах: 13; Активний захист: немає; Динамічний захист: немає
Головне; озброєння	105-мм гармата M49; боєкомплект: 102
Другорядне; озброєння	12,7-мм кулемет M2
Двигун
Continental AOS-895-3
Виробник:	Continental Motors Company
Марка:	Continental AOS-895-3
Тип:	горизонтально-опозитний 4-тактний карбюраторний з наддувом
Максимальна потужність:	450 к.с. (340 кВт [462 к.с. по ГОСТ])
Циліндрів:	6
Охолодження:	повітряне
Рекомендоване паливо:	бензин
Трансмісія	Allison CD-500-3
Підвіска	індивідуальна торсіонна; тиск на ґрунт: 0,716 кг/см²
Дорожній просвіт	490 мм
Швидкість	шосе: 56 км/год
Прохідність	нахил: 30 °; підйом: 60 °; стінка: 0,76 м; рів: 1,8 м; брід: 1,22 м
	M52 (САУ) у Вікісховищі

M52 (англ. M52 self propelled howitzer) — американська 105-мм самохідна гаубиця, створена на базі легкого танку M41 Walker Bulldog, що перебувала на озброєнні артилерії армії США.

Зміст

З 1945 року на озброєнні американської армії перебувала самохідна гаубиця M37 (англ. M37 Howitzer Motor Carriage). Ця артилерійська система, побудована на шасі легкого танка M24 Chaffee, озброювалася 105-мм гарматою M4 і призначалася для вогневої підтримки військ зі стрільбою прямим наведенням або із закритих позицій. Самохідка M37 не встигла на Другу світову війну, але знайшла застосування під час війни у Кореї. Але, шасі легкого танка M24 швидко стало застарілим, а специфічне компонування, запозичене в одному з попередніх проєктів, накладало певні обмеження на характеристики.

Тому, в 1948 Детройтський арсенал отримав наказ почати розробку на основі шасі нового легкого танка M41 Walker Bulldog перспективної самохідної артилерійської установки з 105-мм гарматою. З урахуванням досвіду експлуатації самохідної артилерії попередніх моделей замовник зажадав виконати башту повністю закритою та здатною захистити екіпаж від обстрілу з усіх ракурсів.

Новий проєкт отримав робоче позначення T98. Клас техніки спочатку визначався як Howitzer Motor Carriage чи HMC. Пізніше, після проведення випробувань та доведення, перспективна САУ була прийнята на озброєння під назвою M52.

Країни-оператори

Австрія
Іспанія
Йорданія: 4 M52T, за станом на 2010 рік
Німеччина
США
Туніс
Туреччина: 365 M52T, за станом на 2019 рік
Японія

Див. також

Примітки

↑ ГОСТ 8.417-2002

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: M52 (САУ)

105-mm M52 self-propelled howitzer [Архівовано 31 грудня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
M52 SPH 105mm Self-Propellef Howitzer (1955) [Архівовано 31 грудня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
M-52 105mm Self-propelled Howitzer [Архівовано 31 грудня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
Самоходная артиллерийская установка M52 (США) [Архівовано 31 грудня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Література

R. P. Hunnicutt. A History of American Light Tank Volume 2. — Новато, Калифорния: Presidio Press, 1995. — 340 с. — ISBN 0-89141-570-X
S. J. Zaloga. M109 Self-Propelled Howitzer 1960—2005. — London: Osprey Publishing, 2005. — 48 p. — (New Vanguard № 86). — ISBN 1-84176-631-3.