12 січня — Створено театр з виробництва цифрових вистав та театрального контенту для перегляду онлайн «Мануфактура»[1]
22 січня — Одеський обласний театр ляльок провів першу зустріч безкоштовної «Школи театральних критиків», до якої доєдналися 45 учасників (керівник проєкту — Елістін Михайлов)[2]
17 лютого — презентація в Україні першого онлайн-театру Dramox — чеської стрімінгової платформи з відеоверсіями вистав від українських та світових театрів[3][4][5][6]
наприкінці березня з'явився новий театр, започаткований за часів вторгнення — Театр-студія переселенців «УЖіК» (м. Ужгород). Свою першу прем'єру — виставу «Король Лір» — зіграли за півтора місяці після відбору акторів, 26 травня[7]
7 травня — До святкування 360 років міста Івано-Франківськ, «Суспільне» підбило рейтинг найулюбленіших вуличок, місць відпочинку та жителів, якими пишаються містяни. Найпопулярнішим місцем для проведення культурного дозвілля було оголошено Франківський драмтеатр, за який віддали свої голоси 56% респондентів[9]
9 січня — В серії матеріалів про поточний стан у різних секторах українського культурного поля видання «Лівий берег» опублікувало інтерв'ю із програмною директоркою фестивалю Parade Fest, продюсеркою незалежних театральних проєктів, членкинею наглядової ради Фонду культури і креативу міста Харкова Веронікою Скляровою (Харків) та директором-художнім керівником Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Ростиславом Держипільським (Івано-Франківськ)[12]
17 січня — Оголошено ім'я головної редакторки журналу для професійної театральної спільноти «Український театр» — нею стала театрознавиця, кандидатка мистецтвознавства Ірина Чужинова[13][14]
1 лютого — Проєкт «Gwara Media» опублікував матеріал-дослідження, де навів шість прикладів роботи в українському культурному середовищі[20]
Театральні виставки
9 червня — 6 липня — Фотовиставка «ELEMENTS» (Ілля Бел), присвячена акторам на війні (галерея Kyivphotos-Hall, м. Київ)[21][22][23][24][25].
28 жовтня — 13 листопада — «Трієнале сценографії ім. Данила Лідера» (афіші, ескізи, костюми, макети, фотографії з вистав). Куратор — Олег Татаринов — виставковий зал Центрального будинку художника, м. Київ[26]
1 липня — 100-й показ вистави «О восьмій вечора на Ковчезі» Ульриха Губа (реж. Юрій Мисак, Перший театр, м. Львів) — прем'єра відбулася 30 березня 2013 року
22 січня — відкриття відновленої меморіальної дошки Юрію Шевельову на харківському будинку, у якому мешкав українсько-американський славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації, професор Гарвардського, Колумбійського університетів[40].
До дати ютуб-канал KokoBrize Production запутив проєкт «365 без PRO». З 17 січня по 1 лютого виходять ролики спогадів про режисера, продюсера від людей, які знали та працювали із Сергієм Проскурнею: Ольга Стельмашевська, Сергій Бобров, Людмила Фіть, Юрій Андрухович, Тетяна Черевань, Андрій Май, Тетяна Крижанівська, Євген Кияєв, Антоніна Романова, Євген Нищук, Павло Гончаров, Ольга Квятковська.
травень — до десятої річниці смерті Богдана Ступки у Львові заплановано увічнення пам'яті актора у назві вулиці[42][43].
30 серпня — презентація повнометражного документального фільму «Лариса Кадочнікова. Війна» (продюсер — Олена Дем’яненко, реж. Дмитро Томашпольський, виробництво Кінокомпанії Гагарін Медіа, 2022 р.)
Запущено сайт, присвячений видатній співачці, на якому викладені записи Крушельницької, цікаві факти її життя, фотографії, оперний репертуар, деталі концертної діяльності, рецензії, інформація про міста та театри, в яких виступала оперна діва[44][45]
Гранд-концерт «Соломія. BRAVA!» Львівської національної опери, названий на її честь. За участі кращих українські співаків та співачок сучасності, які представляють українське оперне мистецтво на світових сценах. Виконані арії та ансамблі із репертуару Соломії Крушельницької, які вона виконувала у найвідоміших театрах світу — від Львова і Одеси до Варшави, Парижа, Мілана, Неаполю, Каїра, Барселони, Лісабону, Буенос-Айреса та ін. Солісти Львівської національної опери — Любов Качала, Людмила Корсун, Дарина Литовченко, Софія Соловій (сопрано), Тетяна Вахновська (мецо-сопрано), Олег Лановий, Віталій Роздайгора (тенори), Роман Страхов (баритон), Тарас Бережанський, Володимир Шинкаренко (баси); та запрошені оперні співаки та співачки зі всієї України — Катерина Миколайко (Дніпро), Алла Мішакова (Харків) (сопрано), Олег Злакоман (тенор, Одеса), Сергій Ковнір (бас, Київ) та Олександр Шульц (тенор, Німеччина). Хор та оркестр Львівської національної опери. Хормейстер — Вадим Яценко, диригент — Альберто Веронезі, музичний директор Міжнародного фестивалю Джакомо Пуччіні (Італія), режисер — Василь Вовкун[46]
3 січня стало відомо про затримання 17 грудня 2021 року українського режисера Євгена Лавренчука в італійськомуаеропорту Неаполь у зв’язку із запитом Росії на екстрадицію (нібито вісім років тому, працюючи в РФ, він скоїв фінансове правопорушення). Ініціативною групою була створена петиція на підтримку митця. Із словами підтримки виступила Національна спілка театральних діячів України, Андрій Садовий[49], Ірина Подоляк, Олег Сенцов, Юрій Макаров та багато інших[50][51]. В італійському ізоляторі Лавренчука відвідав український консул, за його сприяння затриманому надали адвоката[52][53]. Вже 4 січня з'явилася інформація від уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, яка заявила про затримання не на підставі встановлення «червоної карти», як це зазвичай робиться у практиці співпраці з Інтерполом, а шляхом пред'явлення циркулярного повідомлення, поширення якого обмежене певними країнами[54]. Станом на 8 січня справа Лавренчука не є заполітизованою[55]. Коаліція дієвців культури ініціювали лист на підтримку Євгена Лавренчука, який зібрав близько 300 підписів митців, громадських діячів, менеджерів культури[56]. Переведений під домашній арешт Євген Лавренчук вперше вийшов у публічний онлайн-простір, де подякував за підтримку[57]. Адвокати Лавренчука під час судового засідання у Неаполі 27 січня, клопотали про скасування домашнього арешту та надання Лавренчуку дозвіл на повернення до України, що було відхилено з причин розпочатого процесу перевірки доводів РФ щодо екстрадиції, що унеможливлює припинити розгляду на цій стадії. Суд дав 30 днів, протягом яких прокуратура Неаполя має вивчити матеріали Росії та оприлюднити свою позицію[58]. В ефірі радіо «Культура» режисер розповів про суть запиту, в якому йдеться про засудження на 10 років ув’язнення Таганським районним судом Москви за звинуваченнями у шахрайстві, різних фінансових махінаціях (вказана сума — 4 млн рублів (приблизно 45 тис. євро), що документально так і не підтверджено[59]. Крапку поставив Італійський суд Неаполя, який 17 березня 2022 року ухвалив рішення звільнити українського режисера Євгена Лавренчука, визнавши звинувачення проти нього зі сторони РФ сфабрикованими, а мотиви переслідування — політичними[60][61].
лютий — тривають претензії навколо Київського театру «Дивний замок»[64]
лютий — тривають роботи зі змін до культурного законодавства. 17 лютого 2022 року відбулася пресконференція на тему «„Приватні“ театри за державні кошти або корупція у мистецтві по-українськи» за участі: Олег Петрик, народний артист України, професор, кандидат мистецтвознавства, заступник голови західного відділення Національної спілки театральних діячів України; Василь Надюк, розробник та доповідач змін до законодавства; Роман Ковальчук, заслужений артист України, соліст Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької; Ігор Муравйов, скрипаль Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, диригент; Андрій Сніцарчук, заслужений артист України, актор Національного драматичного театру імені Марії Заньковецької[65].
«Пер Гюнт», реж. Іван Уривський, Національний театр ім. І. Франка;
«Безталанна», реж. Іван Уривський, Національний театр ім. І. Франка;
«Батько», реж. Стас Жирков, Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра;
«Дім», реж. Тамара Трунова, Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра;
«Море — океан», реж. Ігор Рубашкін[ru], Київський академічний театр на Печерську;
«S&S: Стрип-тиз і Серенада», реж. Михайло Яремчук, Київський театр маріонеток;
«Кассандра», реж. Давид Петросян, Національний театр ім. І. Франка;
«Ерендіра не хоче вмирати», реж. Максим Голенко, Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра;
«Співай, Лоло, співай!», реж. Дмитро Богомазов, Національний театр ім. І. Франка;
«Білка, яка прожила 100 років», реж. Стас Жирков, Київський театр «Золоті ворота».
17 — 26 січня — Театральний фестиваль «Крізь терні — до зірок» (Майстерня Льва Сомова, м. Київ)
5 — 7 лютого — IV фестиваль Драматургії Любові і Бобра «Бобр: життя — не мед» (м. Київ)
7 лютого — Театральний експертний рейтинг «Харківський рахунок» (в опитуванні взяли участь 8 експертів: Сергій Васильєв, Олена Либо, Ольга Дорофєєва, Маргарита Корнющенко, Інга Долганова, Юрій Хомайко, Алла Пріхожаєва, Ірина Бесчетнова). До п'ятірки кращих потрапили:
«Вишиваний. Король України», Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка, 23 бали;
«Історія роду, який згубили марні надії, бойові півні та безпутні жінки», Харківський державний академічний театр ляльок ім. В.А. Афанасьєва, 22 бали
«Лісова пісня», Харківський державний академічний російський драматичний театр ім. О.С. Пушкіна, 20 балів
«Хлібне перемир’я», Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка, 16 балів
«Спартак», Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка, 14 балів
27 — 30 червня — XXVII Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Від Гіпаніса до Борисфена» — фестиваль аматорських театральних колективів та студій (м. Очаків) (дистанційний)[71]. Підсумки[72]
13 — 21 серпня — V Міжнародний англомовний театральний фестиваль «Pro.Act Fest 2020» (Unbreakable) (ProEnglish Theatre, м. Київ)
22 — 25 вересня — LII Театральний фестиваль «Вересневі самоцвіти» (м. Кропивницький)[73][74]
листопад — V Всеукраїнський театральний фестиваль-премія «GRA» (м. Київ)
Склад експертної ради: Юлія Бентя (м. Київ) — музикознавиця, архівістка, музична і театральна критикиня, кандидатка мистецтвознавства, наукова працівниця відділу театрознавства Інституту проблем сучасного мистецтва НАМУ, редакторка часопису «Критика»; Анна Білик (м. Херсон) — кандидатка мистецтвознавства, доцентка, викладачка кафедри дизайну Херсонського технічного університету; Ганна Веселовська (м. Київ) — театрознавиця, докторка мистецтвознавста, професорка, керівниця напряму експертно-аналітичної діяльності НСТДУ; Роман Лаврентій (м. Львів) — театрознавець, кандидат мистецтвознавства, асистент кафедри театрознавства та акторської майстерності факультету культури і мистецтв ЛНУ імені Івана Франка, куратор щорічної науково-практичної студентської театрознавчої конференції; Людмила Олтаржевська (м. Київ) — театрознавиця, головна редакторка журналу «Театрально-концертний Київ»; Віктор Рубан (м. Київ) — перформер, танцівник, хореограф-дослідник, куратор і засновник Ruban Production ITP Ltd; Ольга Стельмашевська (м. Київ) — голова Експертної ради — PR-фахівчиня, мистецтвознавиця, театральна і музична критикиня, театрознавиця, журналістка, директорка PR-агенції «Дель Арте»; Валентина Тужина (м. Львів) — театрознавиця, сценаристка (редакторка), менеджерка театральних та культурно-мистецьких проєктів; Юлій Швець (м. Київ) — театрознавець, журналіст, спеціаліст навчально-культурологічної лабораторії у Національному Університеті «Києво-Могилянська академія», журналіст у друкованому виданні «Кіно-Театр»; Юлія Щукіна (м. Харків) — театрознавиця, театральна критикиня, старша викладачка кафедри театрознавства ХНУМ ім. І.П. Котляревського[91].
Бродська Ірина Володимирівна — репетитор з балету Національного академічного театру опери та балету України ім. Тараса Шевченка (м. Київ)[93]
Шеремер Олег Олександрович — провідний майстер сцени, артист Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М.В.Гоголя[93]
Чуприна Петро Якович — генеральний директор — художній керівник державного підприємства "Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка", м.Київ[93]
Малахов Віталій Юхимович — театральний режисер, засновник та художній керівник Київського академічного драматичного театру на Подолі у 1987 — 2021 роках, Народний артист України — за значний особистий внесок у справу збагачення національної культурної та духовної спадщини, піднесення міжнародного авторитету Києва (посмертно)[95];
Під час першого засідання (10 січня), з 8-ми осіб, що подали документи до наступного етапу допустили лише трьох: Сергія Москаленка, Інгу Лобанову, Наталю Мисенко[102][103][104] Переможець[105][106]
Перша реакція по оголошенню результатів була вкрай негативною[110]. Міська спільнота назвала «ганьбою» обраня Руслана Паскалова[111]. Наступного дня відбулися збори колективу, де одсновними причинами невдоволення називалися відстороненість від театру та не володіння державною мовою[112]. В своєму огляді Олександр Арабач припускає, що роль Паскалова може бути у «„правильному освоєнні коштів на ремонт“, або на те, щоб частині приміщень театру підшукати нових ефективних власників»[113]. В очікуванні засідання облради, суспільне обговорення ситуації триває в міських медіа[114]. Тимчасовим виконуючим обов'язки директора — художнього керівника театру призначено на заступника Євгенія Сіліна (дружина якого, Світлана Сіліна, є головним бухгалетром театру)[115]. Депутатське звернення щодо незаконного конкурсу головіЧеркаської обласної ради та до Міністерства культури та інформаційної політики надіслали народні депутати Любов Шпак та Сергій Рудик[116].
Оголошення[118]. Відеозапис (Перша частина першого засідання[119], друге засідання[120]). Інтерв'ю напередодні[121] Напередодні конкурсу розгорнулася кампанія проти діючого керівника Василя Вовкуна, зокрема заяви колективу балету у побитті працівниці[122][123]. Під «побиттям» розуміється ситуація із майстринєю театру з костюмерного цеху (Жанна Малецька), яка на власній сторінці у мережі фейсбук зазначає: «Я, як особа, про яку йде мова у численних публікаціях стосовно побиття, не буду давати коментарів, адже обставини, наведені у публікаціях, не відповідають дійсності. Вважаю, що на моїй особі роблять спроби спекулювати на тлі виборів директора Львівської опери. Я підтримую на цю посаду кандидатуру В. В. ВОВКУНА. Сильні особистості іноді стикаються і мають на одну подію різні думки. Але, маючи розум і бажання творити, можна дійти і спільної думки!!!»[124]. ЗМІ за підсумками[125]
Євген Колганов (91) — заслужений діяч мистецтв України, директор Полтавського театру ім. Миколи Гоголя (1963 — 1975), Молодого театру, театру «Дружба», відповідальний секретар НСТДУ та голова Київського міжобласного відділення НСТДУ[177]
Юрій Померанцев (99) — радянський і казахстанський актор театру та кіно, режисер, громадський діяч, депутат Верховної Ради Казахської РСР. Народний артист Казахської РСР (1961)
Анатолій Навроцький (82) — український музикант, хормейстер, педагог, заслужений артист України (2000). Головний хормейстер театру імені Івана Франка (1985—2020).
Володимир Денщиков (69) — український актор та художник. Народний артист України (2002), Заслужений діяч мистецтв Республіки Крим, почесний академік Кримської академії наук, професор[188]
Лариса Леонова (81) — радянська та російська актриса театру та кіно, заслужена артистка РРФСР, акторка Санкт-Петербурзького академічного театру ім. Ленради[195]
Юрій Мажуга (91) — український актор театру і кіно. Народний артист УРСР (1971), народний артист СРСР (1981), професор, дійсний член Національної академії мистецтв України (2002)[196].
Сергій Пускепаліс (56) — радянський і російський актор тетару і кіно, режисер та політик, Заслужений артист Росії (1999), художній керівник Ярославський театру драми ім. Ф. Волкова (2019—2022)[202].
Упорядник Юлія Скибицька. Ажіотаж. Комічні варіації сучасної української драми. Антологія в жанрі комедії. — Київ : «Саміт-книга», 2021. — С. 460. (П’єси 10 авторів: Анна Багряна, Ярослав Верещак, Олександр Вітер, Тетяна Іващенко, Юлія Максименко, Олег Миколайчук-Низовець, Неда Неждана, Надія Симчич, Валентин Тарасов, Наталія Уварова)
Danau Kitaura (kanan-kecil) dan danau Kasumigaura (kiri-besar) Danau Kitaura adalah sebuah danau air tawar di Prefektur Ibaraki, Wilayah Kantō, Jepang. Lokasi Danau Kitaura terletak di hilir sungai Tone.[1] Lokasi danau Kitaura berada di bagian timur Wilayah Kantō, Jepang. Wilayahnya termasuk dalam Prefektur Ibaraki dan lokasinya berdekatan dengan danau Kasumigaura.[2] Bentang alam dan pemanfaatan Luas permukaan danau Kitaura adalah 36 km2.[3] Danau Kitaura merupakan...
Barony in the Peerage of the United Kingdom Not to be confused with Baron Stanley. Barony Stanley of AlderleyArgent, on a bend azure three buck's heads cabossed or, a crescent for differenceCreation date1839Created byQueen VictoriaFirst holderSir John Stanley, 7th BaronetPresent holderRichard Stanley, 9th Baron Stanley of AlderleyFormer seat(s)Alderley ParkMottoSans changer (without changing) Baron Stanley of Alderley, in the County of Chester, is a title in the Peerage of the United Kingdom....
Pour les articles homonymes, voir Simon. Herbert SimonHerbert Simon vers 2000.BiographieNaissance 15 juin 1916MilwaukeeDécès 9 février 2001 (à 84 ans)PittsburghNom de naissance Herbert Alexander SimonNationalité AméricaineFormation Université de ChicagoActivités Économiste, professeur d'université, informaticien, sociologue, homme politique, politologueAutres informationsA travaillé pour Université Carnegie-MellonInstitut de technologie de l'IllinoisMembre de Société d'éc...
Johnny Yong BoschLahirJohn Jay Bosch06 Januari 1976 (umur 48)Kansas City, Missouri, A.S.Nama lainKevin HatcherPekerjaanAktorpemusikpenyanyiseni bela diriTahun aktif1994–sekarangSuami/istriAmy Bosch (m. 2003)Anak2Karier musikInstrumenVokalgitarArtis terkaitEyeshineSitus webeyeshine.net Johnny Yong Bosch (lahir 6 Januari 1976)[1] adalah aktor, musisi, penyanyi, dan seniman bela diri Amerika. Peran utama pertamanya adalah penggambaran Adam...
العلاقات البيلاروسية الماليزية روسيا البيضاء ماليزيا روسيا البيضاء ماليزيا تعديل مصدري - تعديل العلاقات البيلاروسية الماليزية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين روسيا البيضاء وماليزيا.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عامة و�...
ХристианствоБиблия Ветхий Завет Новый Завет Евангелие Десять заповедей Нагорная проповедь Апокрифы Бог, Троица Бог Отец Иисус Христос Святой Дух История христианства Апостолы Хронология христианства Раннее христианство Гностическое христианство Вселенские соборы Н...
Radnički NišlogoNama lengkapFudbalski klub RadničkiJulukanReal sa Nišave (Real dari Nišava)Real iz Niša (Real dari Niš)Berdiri24 April 1923; 101 tahun lalu (1923-04-24)StadionStadion Čair, Niš(Kapasitas: 18,151[1])President Ivica TončevManajer Radoslav BatakLigaSuperLiga Serbia2022–2314.Situs webSitus web resmi klub Kostum kandang Kostum tandang Musim ini Fudbalski klub Radnički (bahasa Serbia: Фудбалски клуб Раднички), juga dikenal seba...
British television series Reported MissingGenreDocumentaryDirected by James Incledon Chris Rowe Aoife Carey Alexander Niakaris Myles Jenks Leonardo Machado Rhys Roberts Narrated by Ruth Wilson (2017) Indira Varma (2018–present) Country of originUnited KingdomOriginal languageEnglishNo. of series4No. of episodes15 (list of episodes)ProductionExecutive producers Sacha Baveystock David Hodgkinson Edmund Coulthard Running time57-60 minutesProduction companyBlast! FilmsOriginal releaseNetworkBBC...
Disambiguazione – Se stai cercando il romanzo omonimo, vedi Polar Express (romanzo). Polar ExpressUna scena del filmTitolo originaleThe Polar Express Lingua originaleinglese Paese di produzioneStati Uniti d'America Anno2004 Durata100 min Rapporto2,39:1 Genereanimazione, avventura, fantastico RegiaRobert Zemeckis SoggettoChris Van Allsburg SceneggiaturaRobert Zemeckis, William Broyles Jr. ProduttoreSteve Starkey, Robert Zemeckis, Gary Goetzman, William Teitler Produttore esecutivoTo...
Novel by William Wells Brown Clotel; or, the President's Daughter Title page, first editionAuthorWilliam Wells BrownCountryUnited KingdomLanguageEnglishGenreNovelPublisherPartridge & OakeyPublication date1853Media typePrintOCLC52765888Dewey Decimal813/.4 22LC ClassPS1139.B9 C53 2004TextClotel; or, the President's Daughter at Project Gutenberg Clotel; or, The President's Daughter: A Narrative of Slave Life in the United States is an 1853 novel by United States author and playwrig...
Daftar julukan kota di Florida ini mengandung samaran, julukan, dan slogan yang disematkan kepada beberapa kota di Florida (resmi dan tidak resmi) oleh pemerintah kota, masyarakat setempat, orang asing, badan pariwisata, atau kamar dagang. Julukan kota berperan sebagai perintis identitas lokal, membantu orang asing mengenali masyarakat setempat, atau mengajak orang berkunjung karena julukannya khas; mengangkat martabat daerah; dan mempersatukan masyarakat.[1] Julukan dan slogan yang b...
Food and drink Template‑class Food portalThis template is within the scope of WikiProject Food and drink, a collaborative effort to improve the coverage of food and drink related articles on Wikipedia. If you would like to participate, please visit the project page, where you can join the discussion and see a list of open tasks.Food and drinkWikipedia:WikiProject Food and drinkTemplate:WikiProject Food and drinkFood and drink articlesTemplateThis template does not require a rating on Wikipe...
1934 film by John M. Stahl Imitation of LifeTheatrical release posterDirected byJohn M. StahlScreenplay byWilliam J. HurlbutBased onImitation of Life1933 novelby Fannie HurstProduced byCarl Laemmle Jr.Starring Claudette Colbert Warren William Rochelle Hudson Ned Sparks Henry Armetta Jane Withers Alan Hale Louise Beavers Fredi Washington Franklyn Pangborn CinematographyMerritt B. GerstadEdited by Philip Cahn Maurice Wright Music byHeinz RoemheldProductioncompanyUniversal PicturesDistributed by...
John Braithwaite Información personalNacimiento 19 de marzo de 1797 Londres (Reino de Gran Bretaña) Fallecimiento 25 de septiembre de 1870 (73 años)Londres (Reino Unido de Gran Bretaña e Irlanda) Sepultura Cementerio de Kensal Green Nacionalidad BritánicaFamiliaPadre John Braithwaite the elder Información profesionalOcupación Ingeniero civil, ingeniero e ingeniero ferroviario Distinciones Fellow of the Society of Antiquaries [editar datos en Wikidata] John Braithwaite, el jov...
العلاقات الكوستاريكية النيوزيلندية كوستاريكا نيوزيلندا كوستاريكا نيوزيلندا تعديل مصدري - تعديل العلاقات الكوستاريكية النيوزيلندية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين كوستاريكا ونيوزيلندا.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عا�...
1991–1992 self-proclaimed Serb oblast in eastern Croatia This article is about the entity that split from Croatia. For the post-war territory, see Eastern Slavonia, Baranja and Western Syrmia (1995–1998). Serbian Autonomous Oblast of Eastern Slavonia, Baranja and Western Syrmia Srpska autonomna oblast Istočna Slavonija, Baranja i Zapadni Srijem (Croatian)Српска аутономна област Источна Славонија, Барања и Западни Ср�...
البطولة الوطنية المجرية 2005–06 تفاصيل الموسم البطولة الوطنية المجرية النسخة 105، و106 البلد المجر التاريخ بداية:30 يوليو 2005 نهاية:3 يونيو 2006 المنظم اتحاد المجر لكرة القدم البطل نادي دبرتسني مباريات ملعوبة 240 عدد المشاركين 16 البطولة الوطنية الم...
Part of a series onEconomic, applied, and development anthropology Basic concepts Commodification Barter Debt Finance Embeddedness Reciprocity Redistribution Value Wealth Gift economy Limited good Inalienable possessions Singularization (commodity pathway) Spheres of exchange Social capital Cultural capital Provisioning systems Hunting-gathering Pastoralism Nomadic pastoralism Shifting cultivation Moral economy Peasant economics Case studies Prestations Kula ring Moka exchange Potlatch Giftin...
تقية الصورية معلومات شخصية الميلاد سنة 1111 دمشق الأب أبو الفرج الأرمنازي الحياة العملية التلامذة المشهورون أبو الحجاج البلوي المهنة شاعرة، وأديبة تعديل مصدري - تعديل أم علي تقية بنت أبى الفرج غيث بن على بن عبد السلام بن محمد بن جافر السلامية الأرمنا...