У Києві тричі засновувалися звання «Почесний громадянин Києва»: у царській Росії, за радянської влади і в незалежній Україні.
Дорадянські часи
Почесні громадяни — один із привілейованих міських станів у Російській імперії. Звання присвоювалося священикам, міщанам, вченим, художникам, акторам і меценатам. Існувало два типи почесного громадянства: особисте, що поширювалося тільки на дану особу та його дружину, і спадкове, що належало і всім нащадкам. І особисте і спадкове почесне громадянство отримувалося за правом народження або усиновлення, шляхом прохання про причислення до почесного громадянства, шляхом зарахування за особливими поданнями відповідних міністрів. Почесні громадяни були звільнені від тілесних покарань, рекрутської повинності та подушних податків а також мали право обиратися на міські громадські посади.
Радянська влада відразу ж скасувала це царське звання. Але через 65 років, в 1982 році, імператорська традиція все ж таки була відроджена в соціалістичному Києві. Звання «Почесний громадянин Києва» міськвиконком встановив для громадян, які мають особливі заслуги перед містом у різних галузяхнародного господарства. Його дозволялося присвоювати не тільки жителям інших міст країни, як за царя, а й громадянам зарубіжних держав «в знак глибокої поваги до їх політичній або суспільній діяльності». Першим «Почесним громадянином міста» став тоді ще живий генеральний секретар ЦК КПРСЛеонід Брежнєв. Слідом за ним — після відвідування Києва прем'єр-міністр ІндіїІндіра Ганді і голова Держради В'єтнамуЧіонг Тінь. Далі — москвичі, що брали участь у звільненні Києва у 1943 році, — маршал Радянського СоюзуКирило Москаленко і генерал армії Олексій Єпішев. Невідомо, чи став у ті часи «Почесним громадянином» хоч один киянин[джерело?]. Почесні громадяни Києва тоді отримували медаль з латунідіаметром 8 см, на якій було зображено будівлюВерховної Ради, скульптуруБатьківщина-Мати, зірка, серп і молот. З одного боку був напис «Місто-герой Київ», з іншого — «Почесний громадянин міста».
Незалежна Україна
Після приходу в Україну незалежності звання «Почесний громадянин міста Києва» Київська міська рада заснувала в 2000 році. Цього разу його вирішено було присвоювати і українцям, і іноземцям, і навіть особам без громадянства. Головне, щоб про кандидата можна було сказати: «він вніс помітний внесок у соціально-економічний розвиток міста, збагачення національної, культурної та духовної спадщини» або «вів благодійну, гуманітарну чи громадянську діяльність». Подання на кандидата, до якого крім біографії в обов'язковому порядку додається перелік його заслуг, до Київради передає трудовий колективпідприємства, громадської організації або партія. Затверджують депутати Київради. Відмови бувають рідко. За сім років відомий лише один такий випадок. Депутати відмовили в присвоєння почесного титулу чиновнику, тісно пов'язаному з будівельною галуззю.
Возіанов Олександр Федорович — український хірург-уролог, академік НАН України, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки України, лауреат Державної премії України, директор Інституту урології АМН України (1987), президент АМНУ
Кіба Володимир Миколайович — автор проекту «Богатирські ігри», президент Федерації найсильніших атлетів України і перетягування канату, майстер спорту міжнародного класу, заслужений тренер України та СРСР, Заслужений працівник фізичної культури і спорту України.
Стеценко Юрій Миколайович — почесний президент громадської організації «Федерація каное міста Києва», почесний президент Міжнародної асоціації ветеранів фізичної культури і спорту, кандидат педагогічних наук, професор
Ступка Богдан Сильвестрович — український актор театру і кіно, Народний артист СРСР, УРСР, України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка
Швед Георгій Павлович — член президії Київської організації ветеранів війни, особа з інвалідністю внаслідок війни І групи, колишній малолітній в'язень концентраційних таборів, кандидат медичних наук
Наступні особи були позбавлені звання за рішенням Київської міськради 25 травня 2023 року:
Брежнєв Леонід — радянський державний, політичний, військовий та партійний діяч, який займав вищі керівні пости в радянській державній ієрархії протягом 18 років: з 1964 і до своєї смерті у 1982[9][10]