Ян Ґабрієль Тенчинський

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Ян Тенчинський.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тенчинський.
Ян Ґабрієль Тенчинський
пол. Jan Gabriel Tęczyński
Ян Ґабрієль Тенчинський
Родовий герб Топор
Люблінський хорунжий
1516 — 1518
Монарх: Сигізмунд I Старий
Попередник: Якуб Моравєц із Попковиців, Кольчина[pl]
Наступник: Прокоп Оссолінський[pl]
Люблінський каштелян
1 березня 1518 — листопад 1535
Наступник: Бернард Мацейовський
маршалок надвірний коронний
1529 — 21 травня 1552
Монарх: Сигізмунд I Старий, Сигізмунд II Август
Попередник: Пйотр Кміта Собенський
Наступник: Станіслав Мацейовський
Войніцький каштелян
листопад 1535 — 19 грудня 1542
Монарх: Сигізмунд I Старий
Попередник: Міколай Вольський
Наступник: Ян Спитек Тарновський[pl]
Сандомирський воєвода
19 грудня 1542 — 21 травня 1552
Монарх: Сигізмунд I Старий, Сигізмунд II Август
Попередник: Ян Тенчинський
Наступник: Міколай Гербурт Одновський
 
Народження: 1484 Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 20 травня 1552[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Красник Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Корона Королівства Польського Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Тенчиньські Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Ґабрієль Тенчинськийd Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Анна з Конінських Тенчинськаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Доброхна Сапігаd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Станіслав Ґабрієль Тенчинський, Беата з Тенчинськихd, Анна з Тенчинських Сєненськаd, Барбара з Тенчинських Сєненськаd і Ядвіґа з Тенчинських Самбожецькаd Редагувати інформацію у Вікіданих

Ян Ґабрієль Тенчинський із Тенчина, Моравиці, Крашьніка гербу Топор (нар. 1484 — пом. 21 травня 1552) — державний діяч Королівства Польського, дипломат; хорунжий люблінський (1516—1518), каштелян люблінський (1518—1535), маршалок надвірний коронний (1529—1552), каштелян войніцький (1535—1542), Сандомирський воєвода (1542—1552); староста люблінський (1530—1552), лелювський (1532—1552), ужендувський (1551—1552), імовірно також староста теребовлянський і белзький (1550); граф Священної Римської імперії (1527).

Життєпис

Ян Ґабрієль народився 1484 року в сім'ї Ґабрієля Тенчинського[pl] й Анни з Конінських[pl], доньки ловчого люблінського Яна Конінського. Мав 2 братів — Станіслава[pl] i Анджея[pl], та чотири сестри — Гелену, Барбару, Беату та Катажину[3].

Ян Ґабрієль виріс при дворі в Кенігсберзі. Навчався в Академії Краківській. Він вважався найближчою довіреною особою королеви Бони[4].

Протягом 1516—1518 років був хорунжим люблінським[5]. 1 березня 1518 року був номінований на уряд каштеляна люблінського, перебував на посаді до кінця листопада 1535 року[6].

Ян Ґабрієль неодноразово відряджався королем Сигізмундом I Старим в якості посла до інших володарів. Зокрема, 1524 року був послом до турецького султана Сулеймана I, проводив переговори щодо перемир'я[7]. 1527 року був послом до імператора Карла V, від якого разом із іншими Тенчинськими отримав титул графа Священної Римської імперії[8].

Влітку 1529 року був призначений на посаду надвірного маршалка, обіймав її до кінця життя[9]. Був старостою люблінським (1530—1552)[10], лелювським (1532—1552)[11].

Наприкінці листопада 1535 року був номінований на посаду Войніцького каштеляна, обіймав її до кінця 1542 року[12]. Від 19 грудня 1542 року до кінця життя був Сандомирським воєводою[13].

Протягом 1549—1550 років згадується згадується як староста теребовлянський (спільно з братом Станіславом[14]) і белзький, хоча перше староство в той час тримав Бернард Мацейовський[15], а друге — його син Станіслав Ґабрієль[16]. Протягом 1551—1552 років був старостою ужендувським[17].

7 грудня 1550 року разом із генеральним старостою великопольським Анджеєм Ґуркою бойкотував коронацію Барбари Радзивіл як королеви Польщі[18].

Ян Ґабрієль Тенчинський помер 21 травня 1552 року, був похований у парафіяльному костелі в Крашьніку. Протягом 1553—1561 років краківськими майстрами був виготовлений з червоного мармуру його ренесансний надгробок, фундований сином Станіславом Ґабрієлем[19][20][21].

Маєтності

Ян Ґабрієль, разом із братами Станіславом і Анджеєм, успадкували від батька Моравицький ключ і село Лентковиці біля Кракова та Здзіловиці й половину Батожа поблизу Любліна (разом 7 сіл і частини сіл). Від матері вони також мали успадкувати великий маєток Конська Воля (22 села). Перед 1504 роком брати придбали частину Батожа та Здзіловиців. У серпні 1510 року Анна Тенчинська з синами придбали за 4000 флоринів у спадкоємиць згаслого роду Рабштинських Зофії Слабошової та Анни Морської половину маєтностей крашьніцьких: частину Батожа, Ставце, Студзянкі та Волю Кжову[22], а через кілька років другу половину міста Крашьник від братів Водів[23].

Після поділу маєтку між родичами Яну Ґабрієлю дісталися ключ крашьніцький у Люблінській землі (місто Крашьнік та села Вижниця, Вижнянка, Сухиня, Стружа, Будзинь (частина міста Крашьніка) і Подлесє) та ключ моравицький у Краківській землі (Моравиця Велика, частина Моравиці Малої (обидві — частини Моравиці), Вулька Моравицька або Холежин та частина Бачина (тепер — присілок Мнікува)).

Разом із братами володів маєтком Рабштин протягом 1538—1544 років, а в 1544—1551 роках був одноосібним його володарем. Передав його королю в обмін на запис на тенуті ужендувській[24].

Ян Ґабрієль був тенутарієм парчевським, ужендувським, вільколазьким і джезковицівським. 1542 року отримав пожиттєво села Кінчаки, Баранів (тепер — Гранітне) та Красіїв у Галицькому повіті. Загалом він користувався королівськими маєтками, які охоплювали 4 міста та 33 села (без Теребовлі). 1547 року поступився тенутою парчівською, отримавши натомість від короля села ключа вільколазького (сусіднього з Крашьніком) — Вільколаз, Воля Вільколазька, Залесє, Пуланковиці, Завадув і два інших села біля Вільколазу. 1549 року успадкував за братом Станіславом Батож з 6 навколишніми селами. У Кракові володів трьома будинками — так званим двором Пілецьким, будинком «Під Топори» (від 1540 р.) і двором Рабштин на Вавелю (від 1538 р.). У Пйотркуві володів двором у передмісті біля Великої Весі. Близько 1550 року маєтності Яна Ґабрієля Тенчинського складалися з 1 міста та 19 сіл біля Любліна, 6 сіл частини сіл біля Кракова та 3 міста й 11 сіл королівських (Люблін, Лелюв, Ужендув, Джезковиці, Красіїв, Кінчаки, Баранів) у воєводствах Краківському, Люблінському та Руському (разом 4 міста й 36 сіл і частин сіл)[25]

Фундації

Парафіяльний костел Успіння Діви Марії у Крашьніку (2013)

11 березня 1531 року з фундації Яна Ґабрієля Тенчинського за міським мурами Крашьніка розпочато будівництво дерев'яного костелу Святого Духа та шпиталю для вбогих при ньому[20].

Протягом 1527—1541 років Ян Ґабрієль частково перебудував крашьніцький парафіяльний костел Успіння Пресвятої Богородиці у готично-ренесансному стилі. Були підвищені стіни храму, встановлені нові склепіння, збудовані нові хори та амвон, додані деталі та декоративні елементи в стилі Ренесансу, стіни вкрили поліхромією. Поряд з хорами були збудовані дві родинні каплиці-усипальниці[26]. 1541 року він надав Крашьніку привілей проведення ярмарків по п'ятницях і ярмарків на четвертий день перед Різдвом Івана Хрестителя[20]. Близько того ж року розпочав перебудову парафіяльного костелу на родинний некрополь, цю роботу завершив 1561 року його син Станіслав Ґабрієль. У 1550—1553 роках з фундації Яна Ґабрієля тут був виготовлений ренесансний надгробок його брата Станіслава. Бронзовий рельєфний надгробок із лежачою фігурою лицаря в обладунках у давній позі відпочинку походить із краківської майстерні Бернардіно Занобі де Джанотіса[pl]. Характерне архітектурне оформлення плити, ймовірно, було виготовлено в краківській майстерні Джованні Чіні з Сієни[pl], який тісно співпрацював з Бернардіно[19][20].

Сім'я

Близько 1512 року Ян Ґабрієль одружився з Доброхною Сапіжанкою (пом. 1528) — донькою воєводи вітебського Івана Семеновича Сапіги. Подружжя мало 4 доньки та сина[25]:

Вдруге одружився близько 1539 року[27] з Анною Камєнецькою, донькою Яна Камєнецького[28].

Для видатного наукового та релігійного діяча того часу Станіслава Оріховського родина Яна Ґабрієля Тенчинського була «цвітом держави й підпорою» та «найзнатнішою, а може, й найвеличнішою у цій державі шляхетною родиною»[29].

Примітки

  1. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 87. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  2. ↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 86. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
  3. ↑ Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 569
  4. ↑ Dziedzice Kraśnika. Kraśnickie Towarzystwo Regionalne. 
  5. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 4: Urzędnicy województwa lubelskiego XVI—XVIII wieku. Spisy, oprac. W. Kłaczewski, W. Urban, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1991, s. 17.
  6. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 4: Urzędnicy województwa lubelskiego XVI—XVIII wieku. Spisy, oprac. W. Kłaczewski, W. Urban, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1991, s. 22—23.
  7. ↑ Pogląd na stosunki Polski z Turcyą i Tatarami, na dzieje Tatarów w Polsce osiadłych, na przywileje tu im nadane, jako też wspomnienia o znakomitych Tatarach polskich / przez Juljana Bartoszewicza, Warszawa 1860, s. 131.
  8. ↑ Maciej Polak, Posłowie i listy uwierzytelniające Zygmunta Augusta do Habsburgów. Próba ich zestawienia na podstawie zasobów wiedeńskiego Haus-, Hof- und Staatsarchiv, [w:] Czasopismo prawno-historyczne, Tom LXXV, 2023, Zeszyt 2, s. 259.
  9. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [etal] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 87.
  10. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 4: Urzędnicy województwa lubelskiego XVI—XVIII wieku. Spisy, oprac. W. Kłaczewski, W. Urban, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1991, s. 51.
  11. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku. Spisy, oprac. St. Cynarski, A. Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 267.
  12. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku. Spisy, oprac. St. Cynarski, A. Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 130—131.
  13. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku. Spisy, oprac. Kz. Chłapowski, A. Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 123.
  14. ↑ Zbigniew Anusik, Latyfundia panów na Tęczynie: Kilka refleksji w związku z książką Janusza Kurtyki, [w:] Przegląd nauk historyzcnych, 2003, R. II. nr 2(4), s. 239.
  15. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. III: Ziemie Ruskie, Zeszyt 1: Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieku: Spisy; oprac. Kazimierz Przyboś, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wadawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1990, s. 98.
  16. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. III: Ziemie Ruskie, Zeszyt 2: Urzędnicy województwa bełskiego i ziemi chełmskiej XIV—XVIII wieku: Spisy; oprac. Henryk Gmiterek i Ryszard Szczygieł, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 63.
  17. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnic ywojewództwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku. Spisy, oprac. Kz. Chłapowski, A. Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 218.
  18. ↑ 7 grudnia. W 1550 roku Barbara Radziwiłłówna została koronowanana królową Polski. TwojaHistoria.pl. 
  19. ↑ а б Renesans lubelski, renesans w regionie lubelskim. Lublin: 2012, s. 24–29.
  20. ↑ а б в г Kalendarium: XVI wiek. Kraśnickie Towarzystwo Regionalne. 
  21. ↑ Marta Goździk, Kościół pod wezwaniem Wniebowzięcia NMP i św. Augustyna oraz dawny klasztor kanoników regularnych. Lubelskie klimaty. 
  22. ↑ Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 508.
  23. ↑ Zbigniew Anusik, Latyfundia panów na Tęczynie: Kilka refleksji w związku z książką Janusza Kurtyki, [w:] Przegląd nauk historyzcnych, 2003, R. II. nr 2(4), s. 234, 236—237.
  24. ↑ Zbigniew Anusik, Latyfundia panów na Tęczynie: Kilka refleksji w związku z książką Janusza Kurtyki, [w:] Przegląd nauk historyzcnych, 2003, R. II. nr 2(4), s. 234.
  25. ↑ а б Zbigniew Anusik, Latyfundia panów na Tęczynie: Kilka refleksji w związku z książką Janusza Kurtyki, [w:] Przegląd nauk historyzcnych, 2003, R. II. nr 2(4), s. 237—238.
  26. ↑ Halina Landecka, Kościół parafialny pod wezwaniem Wniebowzięcia Najświętszej Marii Panny w Kraśniku — nowe ustalenia badawcze po I etapie badań — 2008—2009, [w:] Budownictwo i Architektura 7 (2010), s. 55.
  27. ↑ Adam Soćko, Programy heraldyczne w dekoracji kościołów parafialnych w Kraśniku s Chodlu, [w:] ArtiumQuaestiones, Nr 27, 2018, s. 16, 18.
  28. ↑ Adam Soćko, Programy heraldyczne w dekoracji kościołów parafialnych w Kraśniku s Chodlu, [w:] ArtiumQuaestiones, Nr 27, 2018, s. 16, 22.
  29. ↑ Оріховський Станіслав. Промова на похороні польського короля Сигізмунда Ягелона // Українські гуманісти епохи Відродження. Антологія. У 2 ч. Ч.1 / Інститут філософії НАН України; Відп. ред. В.М. Нічик . – Київ: "Наукова думка": "Основи", 1995 . – С. 189, 199. «Ізборник» — Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації. 

Джерела

  • Tęczyński Jan (1484—1552), marszałek nadworny koronny, wojewoda sandomierski, [w:] Polski słownik biograficzny, T. 53/3: Tetmajer Adolf — Themerson Stefan, Warszawa, Kraków, Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk, 2021, s. 416.

Read other articles:

Ötztal

Lembah Ötztal di Tirol, Austria Ötztal adalah sebuah lembah yang terletak di negara bagian Tirol, Austria. Sungai Ötztaler Ache mengalir di lembah ini ke arah utara. Ötztal memisahkan Pegunungan Alpen Stubai di timur dengan Alpen Ötztal di barat. Panjang lembah ini mencapai 65 km. Ujung utaranya terletak di tempat bertemunya Sungai Ötztaler Ache dengan Inn, 8 km di sebelah timur kota Imst dan 50 km di sebelah barat ibu kota Tirol di Innsbruck. Satu-satunya stasiun kereta api di lembah i...

 

خط الخلافة على العرش البريطاني

عرش الملك في مجلس اللوردات، والذي يُلقى منه الخطاب في الافتتاح الرسمي لدورة للبرلمان. خط الخلافة على العرش البريطاني يُحدد عبر النسب والجنس (الذكور الذين ولدوا قبل 28 أكتوبر عام 2011 يسبقون أخواتهم الأكبر سنًا في خط الترتيب) والشرعية والدين. وبموجب القانون العام، يُورث التاج ...

 

Oxford–AstraZeneca COVID-19 vaccine

Viral vector vaccine for prevention of COVID-19 by Oxford University and AstraZeneca Oxford/AstraZeneca, Oxford vaccine, AstraZeneca vaccine, and Covishield redirect here. For other vaccination topics, see AstraZeneca, Weatherall Institute of Molecular Medicine, and Oxford Vaccine Group. Oxford–AstraZeneca COVID-19 vaccineA vial of COVID-19 Vaccine AstraZenecaVaccine descriptionTargetSARS-CoV-2Vaccine typeViral vectorClinical dataTrade namesVaxzevria,[1] Covishield[2][3&...

كأس ألبانيا 1970–71

يفتقر محتوى هذه المقالة إلى الاستشهاد بمصادر. فضلاً، ساهم في تطوير هذه المقالة من خلال إضافة مصادر موثوق بها. أي معلومات غير موثقة يمكن التشكيك بها وإزالتها. (نوفمبر 2019) كأس ألبانيا 1970–71 تفاصيل الموسم كأس ألبانيا  البلد ألبانيا  المنظم اتحاد ألبانيا لكرة القدم  البط...

 

Perbatasan Argentina–Uruguay

Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Januari 2023. Perbatasan Argentina–Uruguay merupakan garis sepanjang 579 km di sepanjang Sungai Uruguay. Garis ini membagi provinsi Corrientes di Argentina, Entre Rios dan Buenos Aires[1] dan departemen Artigas, Salto, Paysandu, Rio Negro, Soriano dan...

 

Extended play

Rekaman vinil extended play dari I Fall to Pieces milik Michael Nesmith. Extended play (EP), juga dikenal sebagai album mini, adalah sebuah rekaman yang mengandung lebih dari satu singel, tetapi terlalu pendek untuk menjadi sebuah album. Biasanya, sebuah extended play memiliki 4-7 lagu, dengan durasi sekitar 10-30 menit. Sejarah Extended play diterbitkan pada tahun 1950-an dan 1960-an sebagai piringan hitam 45 RPM dengan ukuran 7 (18 cm) dan dua lagu di setiap sisi. Alice in Chains adalah art...

Polycarp

Christian bishop of Smyrna (69-155) For other uses, see Polycarp (disambiguation). SaintPolycarp of SmyrnaMosaic of Saint Polycarp inside the monastery of Hosios Loukas.Martyr, Church Father and Bishop of SmyrnaBornAD 69DiedAD 155 (aged 85-86)Smyrna, Roman EmpireVenerated inCatholic Church,Church of the East,Oriental Orthodox Church,Eastern Orthodox Church,Lutheran Church,Anglican CommunionFeast23 February (formerly 26 January)AttributesWearing the pallium, holding a book representing hi...

 

Tour de Lombardie 2000

Cet article est une ébauche concernant le cyclisme et la Lombardie. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Tour de Lombardie 2000GénéralitésCourse 94e Tour de LombardieCompétition Coupe du monde de cyclisme sur route 2000Date 21 octobre 2000Distance 258 kmPays traversé(s) ItalieLieu de départ VarèseLieu d'arrivée BergameÉquipes 23Partants 166Coureurs au départ 166Coureurs à l'arrivée 5...

 

Carlos Marchena

Spanish footballer (born 1979) In this Spanish name, the first or paternal surname is Marchena and the second or maternal family name is López. Carlos Marchena Marchena in 2017Personal informationFull name Carlos Marchena López[1]Date of birth (1979-07-31) 31 July 1979 (age 44)[1]Place of birth Las Cabezas, SpainHeight 1.82 m (6 ft 0 in)[1]Position(s) Centre-back, defensive midfielderYouth career Cabecense1990–1997 SevillaSenior career*Y...

El Alamein

This article is about the town. For the Second World War battles, see First Battle of El Alamein and Second Battle of El Alamein. For other uses, see El Alamein (disambiguation). This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) You can help expand this article with text translated from the corresponding article in Arabic. (April 2019) Click [show] for important translation instruction...

 

Ilya Kutepov

Russian footballer (born 1993) In this name that follows Eastern Slavic naming customs, the patronymic is Olegovich and the family name is Kutepov. Ilya Kutepov Kutepov with Torpedo Moscow in 2022Personal informationFull name Ilya Olegovich KutepovDate of birth (1993-07-29) 29 July 1993 (age 30)Place of birth Stavropol, RussiaHeight 1.92 m (6 ft 4 in)[1][2]Position(s) Centre-backTeam informationCurrent team Veles MoscowNumber 2Youth career2000–2005 Dy...

 

Statue of Johannes Gutenberg (Stanford University)

The topic of this article may not meet Wikipedia's general notability guideline. Please help to demonstrate the notability of the topic by citing reliable secondary sources that are independent of the topic and provide significant coverage of it beyond a mere trivial mention. If notability cannot be shown, the article is likely to be merged, redirected, or deleted.Find sources: Statue of Johannes Gutenberg Stanford University – news · newspapers · books ...

MS Swaminathan Research Foundation

The M. S. Swaminathan Research Foundation (MSSRF) is a nonprofit NGO trust based in Chennai, India. It develops and promotes strategies for economic growth that directly target increased employment of poor women in rural areas. Their methods maximize the use of science and technology for equitable and sustainable social development and environmental stability. The MSSRF logo signifies continuity and change, invoking the DNA model of open-ended, many-sided, and continuous evolution. Be the ch...

 

Annette Vilhelmsen

Danish politician (born 1959) Annette VilhelmsenAnette Wilhelmsen, Helle Thorning-Schmidt, Holger K. Nielsen (2012)Minister for Social Affairs and IntegrationIn office9 August 2013 – 3 February 2014Prime MinisterHelle Thorning-SchmidtPreceded byKaren HækkerupSucceeded byManu SareenMinister of Economic and Business AffairsIn office16 October 2012 – 9 August 2013Prime MinisterHelle Thorning-SchmidtPreceded byOle SohnSucceeded byHenrik Sass LarsenLeader of the Socialist Pe...

 

The Independent (Bangladesh)

English-language daily newspaper The IndependentTypeDaily newspaperFormatBroadsheetOwner(s)Independent Publications LimitedPublisherM Shamsur RahmanEditorM Shamsur RahmanFounded26 March 1995LanguageEnglishCeased publication30 January 2022HeadquartersBeximco Media Complex, 149-150, Tejgaon I/A, Dhaka-1208, BangladeshWebsitetheindependentbd.com The Independent was an English-language daily newspaper published in Dhaka, Bangladesh.[1][2] It was owned by Beximco Group of Banglades...

The Pioneers (sculpture)

This article is about the sculpture in Illinois. For other sculptures with similar names, see Pioneer (disambiguation) § Art. United States historic placeThe PioneersU.S. National Register of Historic Places LocationCentral Park, N,. Magnolia St., Elmwood, IllinoisCoordinates40°46′42.12″N 89°57′56.75″W / 40.7783667°N 89.9657639°W / 40.7783667; -89.9657639Built1928ArchitectLorado TaftNRHP reference No.01000117Added to NRHPMay 4, 2001[1 ...

 

Azlan Shah di Perak

Azlan Shah di PerakYang di-Pertuan Agong della MalesiaIn carica26 aprile 1989 –25 aprile 1994 Investitura18 settembre 1989 PredecessoreIskandar di Johor SuccessoreJaafar di Negeri Sembilan Sultano di PerakIn carica3 febbraio 1984 –28 maggio 2014 Investitura9 dicembre 1985 PredecessoreIdris Shah II SuccessoreNazrin Shah Nome completoSultan Azlan Muhibbuddin Shah Ibni Almarhum Sultan Yussuf Izzuddin Shah Ghafarullahu-lah NascitaKampung Manggis, Batu Gajah, 19 aprile 1928 Mor...

 

Парламентські вибори в Україні 2002

‹ 1998  2006 › Парламентські вибори в Україні 2002 Лідери парламентських виборів за регіонами України Українські парламентські вибори 2002 року відбулися 31 березня. Половина депутатів Верховної Ради обиралися на пропорційній основі в загальнодержавному окрузі, інш�...

The Rescue (Conrad novel)

The Rescue First editionAuthorJoseph ConradPublisherDoubleday, Page & Co. (US)J. M. Dent (UK)Publication date1920Media typePrintTextThe Rescue at Wikisource The Rescue, A Romance of the Shallows (1920) is one of Joseph Conrad's works contained in what is now sometimes called the Lingard Trilogy, a group of novels based on Conrad's experience as mate on the steamer Vidar. Although it was the last of the three novels to be published, after Almayer's Folly (1895) and An Outcast of the ...

 

Skoda 305 mm Model 1911

Эту страницу предлагается переименовать в «305-мм мортира М11».Пояснение причин и обсуждение — на странице Википедия:К переименованию/18 октября 2020. Пожалуйста, основывайте свои аргументы на правилах именования статей. Не удаляйте шаблон до подведения итога обсуждения. ...