Ян Куропатва

Ян Куропатва з Ланьцухова
пол. Jan Kuropatwa z Łańcuchowa
Ян Куропатва з Ланьцухова
Родовий герб Шренява
Люблінський підкоморій
1439 — 1462
Монарх: Владислав III Варненчик, Казимир IV Ягеллончик
Попередник: Ян зі Щекоцинів
Наступник: Ґрот з Острова
Маршалок надвірний
1455 — 1459
Монарх: Казимир IV Ягеллончик
Попередник: Ян зі Щекоцинів
Наступник: Пйотр Дунін із Правковиців
 
Народження:
Ланьцухув, Ґміна Мілеюв, Ленчинський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 1462 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Королівство Польське Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Куропатви Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Ясько Куропатваd Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Ельжбета з Відухової
Шлюб: Ядвіґа з Янікова звана Нерадка
Діти: Ян, Станіслав[pl], Ядвіґа, Катажина, Анна

Ян Куропатва з Ланьцухова гербу Шренява (пом. 1462) — військовий і державний діяч Королівства Польського, придворний королеви Софії Гольшанської, підкоморій люблінський (1439—1462), маршалок надвірний (1455—1459); староста сяноцький (1442—1446), холмський (1447, 1455—1462), освенцимський (1453).

Життєпис

Народився Ян, імовірно, на початку XV століття, був сином Яська (Яна) Куропатви з Ґродзін і Ланьцухова, старости, ловчого та судді люблінського, й Ельжбети з Відухової, доньки Пашка Злодзея з Пільховиців і Біскупиців, каштеляна бецького. Після смерті батька 1418 року Ян Куропатва взяв опікуном на 6 років каштеляна люблінського Яна зі Щекоцинів[pl] — на той час йому могло бути близько 9 років[1]. Опікун розпоряджався всім маєтком молодого Куропатви, за що останній отримував 40 гривень річної пенсії[2]. За однією з версій, у молоді роки перебував на Вавелі як придворний і прихильник королеви Софії Гольшанської, вперше згадується в документах у цій якості 1424 року[3]. Натомість Єжи Шперка вважає, що тут згадується його стриєчний брат, син Якуша з Ґродзіни[1].

У 1430-х роках перебував на королівській службі, виконував обов'язки королівського посланця[4]. Незадовго до Великодня 1430 року, Ян Куропатва разом із Якубом Надобним із Роґова, Фридериком Острозьким і мазов'янином гербу Роґаля (або Вісселом із Козоліна) зібрали групу розбійників і на Великдень здійснили збройний напад на Ясногірський монастир і місто Ченстохову[5]. Ян Длугош припускає, що причиною рішення про цей напад стали борги молодих придворних. Зловмисники, не знайшовши в монастирі жодних цінностей, викрали церковне начиння та оздоблення, а потім зірвали Ченстоховську ікону Божої Матері. Вона була скинута на землю та розбита на три дошки, на яких була намальована. Звідтоді на образі з'явилися порізи[6][7]. Зловмисники втекли зі здобиччю, але їх швидко спіймали й ув'язнили у Вавельській вежі. Однак довго вони там не затрималися. Оскільки всі четверо організаторів пограбування були лицарями, відомими на краківському дворі, інші придворні поручилися за них, і 26 травня 1430 року вони були звільнені. За Яна Куропатву поручилися брати Варш і Кристин з Острова[pl]. Пізніше на суді 19 липня за нього поручилися краківські бурґграфи Анджей Ґалка з Нєджьвєдзя та Ян Челюстка зі Страдова[8]. Під загрозою штрафу 1000 гривень Ян мав постати перед королем Владиславом Яґайлом після повернення короля до Кракова. Здається, Яґайло не надто суворо його покарав, бо той уже був у своєму маєтку в Ланьцухові в січні наступного року[9].

Діяльність Яна Куропатви в наступні роки, ймовірно, була мотивована бажанням змінити вкрай негативне до себе ставлення, яке він отримав через це пограбування. Додаткові підозри проти нього викликали чутки про приналежність злочинців до гуситського руху, прихильників релігійної реформи, ініційованої Яном Гусом у Чехії. Ці підозри, скоріш за все, були помилковими, але вони сприяли створенню легенди про «напад гуситів на Ясну Гору» та навіть античеським бунтам у Кракові[10].

Ян Куропатва взяв участь у польсько-тевтонській війні 1431—1435 років. Зокрема, він імовірно міг бути учасником військових дій на Волині 1431 року, в яких його давній спільник, Якуб Надобний із Роґова, загинув під час облоги Луцька[11].

Після смерті Владислава Ягайла (1434), під час неповноліття його сина Владислава Варненчика, Куропатва опинився в групі політичних опонентів краківського єпископа Збіґнєва Олешьніцького, який фактично правив у той час у Польщі. Цю опозицію підтримала королева Софія, яка була розлучена з сином і не мала впливу на перебіг державних справ. Після поразки під Ґротниками Куропатва залишився на боці королеви Софії, перебуваючи з її двором переважно в Бечі та Сяноку, де збирали свої сили супротивники Олешьніцького та його партії[12]. Найімовірніше, Ян брав участь у поході польського допоміжного корпусу під командуванням Якуба з Кобилян[pl] на Литву в 1435 році та разом з ним брав участь у битві на річці Швентої (Святій) біля Вількомира. Під час битви, в ході якої польсько-литовські війська розгромили відділи Свидригайла, Ян Куропатва взяв у полон деяких тевтонців, зокрема двох важливих тевтонських лицарів — Гайнріха фон Нотлебена[et] i Петера Весселера, яких потім утримував у своєму дворі в Ланьцухові з метою отримання викупу. Ці лицарі просили пароха старого міста Торуня, щоб їх викупили з полону, також просили підтримки великого магістра Тевтонського ордену й ландмаршала інфлянтського[13]. Обидва лицарі були викуплені 1437 року, зокрема Гайнріх фон Нотлебен — за 1600 угорських флоринів[14].

Завдяки своїм заслугам у війнах і фінансовій участі в королівських потребах Ян із Ланьцухова знову став королівським придворним. Про його участь у придворних політичних іграх свідчить підписання ним 1439 року конфедерації Спитка з Мельштина[pl][15]. Незважаючи на це, вже на переломі вересня/жовтня цього ж року Куропатва отримав від короля посаду підкоморія люблінського, яку обіймав до кінця життя. Паралельно він згадується як підкоморій землі луківської[16].

За дорученням королеви Софії 1440 року він відвіз до Великого князівства Литовського її 12-річного сина Казимира як намісника в Литві короля Владислава. Куропатва був опікуном королевича, зокрема й тоді, коли останній став великим князем литовським[3]. Протягом 1442—1446 років, завдяки протекції королеви, був сяноцьким старостою[17]. За ці роки він відремонтував Сяноцький замок і перетворив його на резиденцію королеви. Під час безкоролів'я, після трагічної загибелі Владислава Варненчика під Варною 1444 року, Куропатва був рішучим прихильником кандидатури князя Казимира Ягеллончика на польський престол[12].

Після того, як останній 1447 року став королем, Ян Куропатва став його вірним слугою[18]. 1447 року на короткий період став старостою холмським, а вже від 1455 року отримав цей уряд назавжди як нагороду за військові заслуги[19]. Перебуваючи на цій посаді, Ян від імені короля засідав у судах у Холмі, Красноставі та Грубешеві, організовував оборону земель від набігів татар, в ієрархії земських достойників випереджав навіть холмського каштеляна[20]. Хоча, є й негативні відгуки про перебування Яна на посаді старости. Так, Ян Щасний Гербурт у «Розмислі про народ руський» згадує, що «вигнала із староства Холмського за Казимира Ягеллончика руська шляхта Куропатву»[21]. Ян Ритв'янський на Пйотркувському з'їзді 1459 року у своїй промові детально описав та надав докази зловживань тогочасних урядників, зокрема "ґвалти", вчинені над особами та майном обивателів холмським старостою Куропатвою[22].

1452 року відбувся напад військ князів освенцимського Яна[pl] і тошецького Пшемислава[pl] на Малопольщу. Наступного року король вислав проти них військові відділи на чолі з Яном Куропатвою, старостою люблінським Яном зі Щекоцинів і старостою севезьким Пйотром Шафранцем[pl]. Перші двоє взяли в облогу замки Освенцим і Волек[pl], здобули їх і примусили Яна освенцимського до капітуляції. Князь Ян був змушений віддати в заставу все Освенцимське князівство до виплати компенсації за збитки[23]. Казимир Ягеллончик у нагороду надав Янові Куропатві титул старости освенцимського та бурґграфа тамтешнього замку[24]. Врешті-решт, князь освенцимський визнав зверхність польського короля, а 1457 року він остаточно продав своє князівство польській короні за 50 000 гривень[12].

У 1450-х роках Ян Куропатва був учасником тринадцятирічної війни 1454—1466 років з Тевтонським орденом. Під час неї, за неприсутності біля монарха чинного маршалка Яна Бейзата з Мокрського, у 1455—1459 роках був надвірним маршалком[25]. 1 травня 1457 року супроводжував короля під час його урочистого в'їзду до Ґданська[26]. Щоправда, під час цього походу Куропатва влітку в ґданських корчмах заставив своє рухоме майно та обладунки, без яких не міг воювати. Король навіть вимагав у ґданської міської ради викупу цього майна, адже потребував участі Яна у військових діях[27].

Стратегія Яна Куропатви щодо зміни негативного ставлення до нього шляхом військової діяльності та участі у військових експедиціях виявилася ефективною. Крім того, він також вкладав значні кошти у свою громадську діяльність — ймовірно, на це він витратив більшу частину викупу за тевтонських лицарів, додатково позичаючи гроші під заставу нерухомості[28], а частину з них продав[29]. З тих грошей, зокрема, він подарував королеві Казимирові Ягеллончику 1459 року 480 угорських флоринів на оплату затяжного війська. Натомість король записав йому свої майбутні доходи з Холму, Грубешева та Черничина[30]. 1461 року позичив королеві 270 гривень, записаних на королівщині Ленчна в Люблінській землі[31].

Куропатва також був прихильником включення до складу Корони Белзької землі, яка тоді перебувала у володінні плоцької гілки мазовецьких П'ястів. Коли на початку 1462 року князі Земовит VI і Владислав II померли з різницею в кілька тижнів, Куропатва від імені короля здійснив успішне посольство на місцевий сеймик, щоб переконати місцеву шляхту прийняти плани короля[12].

Помер Ян Куропатва 1462 року.

Маєтності

Попри активну політичну та військову діяльність, Ян Куропатва не створив, як інші в цей період, магнатські статки. Після смерті батька 1421 року Ян одідичив двір і маєток у Ланьцухові в Холмському повіті та Волю Ланьцуховську в Люблінському повіті[12]. 1422 року продав село Ґрабін, 1427 року продав Лисолає і заставив Мілеюв. Наступного року заставив Роґалиці. При розмежуванні з матір'ю Ельжбетою, яка вдруге вийшла заміж за Міколая з Бєхова, як посаг передав подружжю 1429 року село Серники[1]. 1442 року заставив села Мілеюв, Бистрицю і Стшижовиці, виручену готівку позичив королю за запис доходів на Парчеві[20]. 1443 року продав Венґельце за 200 гривень, а 1445 року Собяновиці за 560 гривень[32].`

Сім'я

З дружиною Ядвіґою з Янікова званою Нерадка мали 5 дітей:

  • Ян (пом. між 1471 і 1475 рр.) — дідич батьківських маєтків;
  • Станіслав[pl] (пом. 1520) — староста люблінський, парчевський і холмський, каштелян холмський.
  • Ядвіґа звана Бурнета — дружина каштеляна холмського Анджея Волчка з Каменя;
  • Катажина — дружина Адама Піва з Опольська;
  • Анна — дружина Яна Цьолка з Желехова[33].

У культурі

Ян Куропатва є одним із героїв трилогії Анджея Сапковського «Сага про Рейневана».

Примітки

  1. а б в Jerzy Sperka, Nieznane fakty dotyczące napadu na klasztor Paulinów w Częstochowie w 1430 roku, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne 1 (5), 2009, s. 158.
  2. Anna Sochacka, Blaski i cienie kariery Jana Kuropatwy z Łańcuchowa, [w:] Merkuriusz Łęczyński, nr. 17, 2004, s. 4.
  3. а б Feliks Kiryk, Jan Kuropatwa z Łańcuchowa h. Śreniawa. Internetowy Polski Słownik Biograficzny. 
  4. Jerzy Sperka, Nieznane fakty dotyczące napadu na klasztor Paulinów w Częstochowie w 1430 roku, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne 1 (5), 2009, s. 159, 160.
  5. Piotr Bilnik, Napad „husytów” na Jasną Górę. Fakty, konteksty - legenda, [w:] «Studia Claromontana», Tom 15, Częstochowa, Wydawnictwo OO. Paulinów, 1995, s. 307.
  6. Zachariasz S. Jabłoński OSPPE, Rany na obliczu Matki Bożej Jasnogórskiej, [w:] Tyś wielką chlubą naszego narodu, Pr. zb. pod red. o. Kostancjusza Kunza, OSPPE, Częstochowa-Jasna Góra, 1991, s. 434-436. Biuro Prasowe Jasnej Góry. 
  7. Jan Długosz, Roczniki, czyli kroniki sławnego Królestwa Polskiego, T. 4. Kraków, 1869, s. 376.
  8. Jerzy Sperka, Nieznane fakty dotyczące napadu na klasztor Paulinów w Częstochowie w 1430 roku, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne 1 (5), 2009, s. 154, 155.
  9. Anna Sochacka, Jeńcy krzyżaccy u Jana Kuropatwy w Łańcuchowie w 1435 roku, [w:] Studia Łęczyńskie, T. 1., Janusz Łosowski (red.), 2009, s. 17-18.
  10. Gustaw Studnicki, Barwałd: Zarys dziejów, Wadowice, Grafikon, 1994, s. 39.
  11. Anna Sochacka, Jeńcy krzyżaccy u Jana Kuropatwy w Łańcuchowie w 1435 roku, [w:] Studia Łęczyńskie, T. 1., Janusz Łosowski (red.), 2009, s. 18-19.
  12. а б в г д Krzysztof Kaczmarski, Poczet starostów sanockich doby przedrozbiorowej. Powiat Sanocki. 
  13. Anna Sochacka, Jeńcy krzyżaccy u Jana Kuropatwy w Łańcuchowie w 1435 roku, [w:] Studia Łęczyńskie, T. 1., Janusz Łosowski (red.), 2009, s. 15-16, 23.
  14. Anna Sochacka, Jeńcy krzyżaccy u Jana Kuropatwy w Łańcuchowie w 1435 roku, [w:] Studia Łęczyńskie, T. 1., Janusz Łosowski (red.), 2009, s. 22, 24-25.
  15. Anna Sochacka, Jeńcy krzyżaccy u Jana Kuropatwy w Łańcuchowie w 1435 roku, [w:] Studia Łęczyńskie, T. 1., Janusz Łosowski (red.), 2009, s. 26.
  16. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Janusz Kurtyka [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 144.
  17. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. III, Ziemie Ruskie, Zeszyt 1 Urzędnicy województwa Ruskiego XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Kazimierz Przyboś; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Wrocław, Warszawa, Kraków, Gdańsk, Łódź, Wydawnictwo Polskiej Akademii nauk, 1987, s. 292.
  18. Jerzy Sperka, Nieznane fakty dotyczące napadu na klasztor Paulinów w Częstochowie w 1430 roku, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne 1 (5), 2009, s. 165.
  19. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. III, Ziemie Ruskie, Zeszyt 2 Urzędnicy województwa Bełskiego i ziemi Chełmskiej XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Henryk Gmiterek i Ryszard Szczygiel; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 189.
  20. а б Anna Sochacka, Blaski i cienie kariery Jana Kuropatwy z Łańcuchowa, [w:] Merkuriusz Łęczyński, nr. 17, 2004, s. 7.
  21. Ян Щасний-Гербурт. Розмисел про народ руський // Z dziejów Ukrainy. Księga pamiątkowa. — Kyjów, 1912. — S. — 92 — 96. Переклад В. Шевчука. «Ізборник» — Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації. 
  22. Roman Plenkiewicz, Opis miasta Petrokowa, zwanego niegdyś Piotrkowem Trybunalskim, [w:] Rocznik na rok zwyczajny 1871, Petroków, 1870, s. 6.
  23. Rozbójnicy Skrzyńscy herbu Łabędź. 
  24. Gustaw Studnicki, Barwałd. Zarys dziejów, Grafikon, 1994, s. 39. ISBN 83-902210-1-2.
  25. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 85.
  26. Sobiesław Szybkowski, «Durum est nostris absque armis»: kilka słów o pobycie polskich rycerzy w Gdańsku w 1457 roku, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne 6 (10), 2014, s. 271.
  27. Sobiesław Szybkowski, «Durum est nostris absque armis»: kilka słów o pobycie polskich rycerzy w Gdańsku w 1457 roku, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne 6 (10), 2014, s. 273.
  28. Archiwum Państwowe w Lublinie, Księgi Ziemskie Lubelskie, sygn. 5, k. 296v, strony 240 i 295
  29. Archiwum Państwowe w Lublinie, Księgi Ziemskie Lubelskie, sygn. 5, k. 296v, strona 276;
  30. Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie, Metryka Koronna, sygn. 11, k. 139
  31. Sobiesław Szybkowski, «Durum est nostris absque armis»: kilka słów o pobycie polskich rycerzy w Gdańsku w 1457 roku, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne 6 (10), 2014, s. 275.
  32. Anna Sochacka, Jeńcy krzyżaccy u Jana Kuropatwy w Łańcuchowie w 1435 roku, [w:] Studia Łęczyńskie, T. 1., Janusz Łosowski (red.), 2009, s. 25.
  33. Anna Sochacka, Blaski i cienie kariery Jana Kuropatwy z Łańcuchowa, [w:] Merkuriusz Łęczyński, nr. 17, 2004, s. 8.

Джерела

  • Feliks Kiryk, Kuropatwa Jan (zm. 1462), [w:] Polski słownik biograficzny, T. 16, Kubacz Franciszek — Legatowicz Ignacy Piotr, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1971, s. 253—254.

Посилання

Read other articles:

Untuk operator PLTA Gezhouba, lihat China Yangtze Power. China Gezhouba Group Company LimitedNama asli中国葛洲坝集团股份有限公司Kode emitenSSE: 600068IndustriPLTA, konstruksi transmisi listrik, konstruksi transportasi, pengembangan lahan nyataDidirikan23 Januari 2006KantorpusatWuhan, Hubei, TiongkokWilayah operasiSeluruh duniaPendapatan CN¥ 71.605 miliar (2014)[1]Laba bersih CN¥ 2.287 miliar (2014)[1]Total aset CN¥ 104.900 miliar (2014)[1]...

 

Memories of the SwordPoster teatrikalNama lainHangul협녀: 칼의 기억 Hanja俠女: 칼의 記憶 Alih Aksara yang DisempurnakanHyeomnyeo: Kar-ui gi-eok SutradaraPark Heung-sikProduserKim Hyun-chulDitulis olehPark Heung-sik Choi A-reumPemeranLee Byung-hun Jeon Do-yeon Kim Go-eunPenata musikMowgDistributorLotte Entertainment (Korea Selatan)Well Go USA (AS)Tanggal rilis 13 Agustus 2015 (2015-08-13) (Korea Selatan) 28 Agustus 2015 (2015-08-28) (Amerika Serikat) D...

 

UK Royal Mail Ship 24°42′S 166°15′W / 24.70°S 166.25°W / -24.70; -166.25 Port Kingston in 1905 History United Kingdom Name 1904: Port Kingston 1911: Tahiti Owner 1904: Imperial Direct West Mail Co 1911: Union Steam Ship Co of NZ Operator 1904: Imperial Direct West Mail Co 1911: Union Steam Ship Co of NZ Port of registry 1904: Bristol 1911: London Route1904: Bristol – Kingston, Jamaica 1911: Sydney – Wellington – San Francisco BuilderAlexander Stephen and ...

Marathi cinema All-time 1910s 1910-1919 1920s 1920 1921 1922 1923 19241925 1926 1927 1928 1929 1930s 1930 1931 1932 1933 19341935 1936 1937 1938 1939 1940s 1940 1941 1942 1943 19441945 1946 1947 1948 1949 1950s 1950 1951 1952 1953 19541955 1956 1957 1958 1959 1960s 1960 1961 1962 1963 19641965 1966 1967 1968 1969 1970s 1970 1971 1972 1973 19741975 1976 1977 1978 1979 1980s 1980 1981 1982 1983 19841985 1986 1987 1988 1989 1990s 1990 1991 1992 1993 19941995 1996 1997 1998 1999 2000s 2000 2001 ...

 

Alain DoressoundiramAlain Doressoundiram, 2024BiographieNaissance 1968Nationalité françaiseActivité AstrophysicienAutres informationsA travaillé pour Observatoire de Paris - PSLMembre de Union astronomique internationaleDirecteur de thèse Marcello Fulchignoni (d)Site web www.iau.org/administration/membership/individual/13494modifier - modifier le code - modifier Wikidata Alain Doressoundiram est un astrophysicien français spécialisé en planétologie. Il est actuellement en poste au La...

 

Jalan utama di Blessington Blessington (bahasa Irlandia: Baile Coimín) ialah sebuah kota di County Wicklow, Provinsi Leinster, bagian tengah Republik Irlandia dengan penduduk sebanyak 4.018 jiwa 2006 (2.509 pada tahun 2002) termasuk lingkungannya. Blessington terkenal akan waduknya Danau Blessington (juga dikenal sebagai Reservoar Pollaphuca), yang diciptakan ketika air terjun di Poulaphouca di Sungai Liffey dibendung untuk dibuat PLTA oleh ESB. Lihat pula Daftar kota di Republik Irlandia Pr...

Juncaceae Juncus effuses Klasifikasi ilmiah Kerajaan: Plantae (tanpa takson): Tracheophyta (tanpa takson): Angiospermae (tanpa takson): Monokotil (tanpa takson): Komelinid Ordo: Poales Famili: Juncaceae Genera lihat teks. Juncaceae adalah salah satu suku anggota tumbuhan berbunga. Menurut sistem klasifikasi APG II suku ini termasuk ke dalam bangsa Poales, klad commelinids (euMonokotil). Wikimedia Commons memiliki media mengenai Juncaceae. Pengidentifikasi takson Wikidata: Q156169 Wikispecies...

 

Artikel ini tidak memiliki referensi atau sumber tepercaya sehingga isinya tidak bisa dipastikan. Tolong bantu perbaiki artikel ini dengan menambahkan referensi yang layak. Tulisan tanpa sumber dapat dipertanyakan dan dihapus sewaktu-waktu.Cari sumber: Mazhab Jariri – berita · surat kabar · buku · cendekiawan · JSTOR Jariri adalah nama dari mazhab fiqh ahlus sunnah yang hanya berumur pendek yang dinisbahkan kepada Imam Ibnu jarir Ath-Thabari yang eksis...

 

City in Worcester County, Massachusetts This article is about the town in Massachusetts. For the town in England, see Leominster. For the former district, see Leominster (district). For the former constituency, see Leominster (UK Parliament constituency). City in Massachusetts, United StatesLeominster, MassachusettsCityDowntown Leominster FlagSealNickname(s): Pioneer Plastics City[a]The Birthplace of Johnny Appleseed[1]Motto(s): We Must, We Can and We Will Be Free.Lo...

Islam menurut negara Afrika Aljazair Angola Benin Botswana Burkina Faso Burundi Kamerun Tanjung Verde Republik Afrika Tengah Chad Komoro Republik Demokratik Kongo Republik Kongo Djibouti Mesir Guinea Khatulistiwa Eritrea Eswatini Etiopia Gabon Gambia Ghana Guinea Guinea-Bissau Pantai Gading Kenya Lesotho Liberia Libya Madagaskar Malawi Mali Mauritania Mauritius Maroko Mozambik Namibia Niger Nigeria Rwanda Sao Tome dan Principe Senegal Seychelles Sierra Leone Somalia Somaliland Afrika Selatan ...

 

L'anfiteatro di Casinum, nel Latium adiectum, attuale Cassino. Definita da Strabone l'ultima città latina (Geografia), nel suo territorio fu stabilita una colonia latina. Il diritto latino (latino ius Latii o Latinitas o Latium) era uno status civile che in epoca romana si situava a livello intermedio tra la piena cittadinanza romana e lo stato di non cittadino (peregrinus). Il diritto latino, noto anche come cittadinanza latina, era un insieme di diritti legali originariamente concessi ai l...

 

إيرباص إيه 330الشعارمصر للطيران إيرباص إيه 330-200معلومات عامةالنوع طائرة نفاثةبلد الأصل عدة دول (التجميع النهائي في فرنسا)المهام طيران تجاري سعر الوحدة إيرباص إيه 330-200 200.8 مليون دولار أمريكيإيرباص إيه 330-300 222.5 مليون دولار أمريكيإيرباص إيه 330 أف 203.6 مليون دولار أمريكي (2011) [2]...

Halaman ini berisi artikel tentang tim sepak bola wanita. Untuk tim sepak bola pria, lihat Cruz Azul. Cruz Azul FemenilNama lengkapCruz Azul Fútbol Club, A.C. FemenilJulukanLa Máquina (The Machine)[1]Las Celestes (The Sky-Blues)[2]Las Cementeras (The Cement Makers)Berdiri2016; 8 tahun lalu (2016)StadionInstalaciones La Noria Xochimilco, Mexico City[3](Kapasitas: 2.000[4])PemilikCemento Cruz AzulLigaLiga MX Femenil Kostum kandang Kostum tandang Kostum ket...

 

Secret post-WWII United States program Project Paperclip redirects here. For the Holocaust project, see Paper Clips Project. For other uses, see Paper clip (disambiguation). Not to be confused with Operation Paper, a 1951–52 CIA operation. Kurt H. Debus, a former V-2 rocket scientist who became a NASA director, sitting between U.S. President John F. Kennedy and U.S. Vice President Lyndon B. Johnson in 1962 at a briefing at Blockhouse 34, Cape Canaveral Missile Test Annex Operation Paperclip...

 

Warwick and Leamington Spa TramwayUnrestored Leamington and Warwick tram at the National Tramway MuseumOperationLocaleWarwick, Leamington SpaOpen21 November 1881Close16 August 1930StatusClosedStatisticsRoute length3.04 miles (4.89 km) Leamington & Warwick Tramways & Omnibus Company era: 1881–1905 Track gauge 4 ft 8+1⁄2 in (1,435 mm) Propulsion system(s) Horse Leamington and Warwick Electrical Company Limited era: 1905–1930 Track gauge 3 ft ...

International athletics championship event1990 AAA ChampionshipsDates3–4 AugustHost cityBirmingham, EnglandVenueAlexander StadiumLevelSeniorTypeOutdoor← 1989 1991 → AAA Championships The 1990 AAA Championships was an outdoor track and field competition organised by the Amateur Athletic Association (AAA), held from 3–4 August at Alexander Stadium in Birmingham, England. It was considered the de facto national championships for the United Kingdom, ahead of the 1990 UK Athletics...

 

Castle in Tokyo Hachiōji Castle八王子城Hachiōji, Tokyo, Japan Reconstructed gate and stone wallHachiōji CastleShow map of TokyoHachiōji CastleShow map of JapanCoordinates35°39′10.56″N 139°15′7.61″E / 35.6529333°N 139.2521139°E / 35.6529333; 139.2521139Typeyamashiro-style Japanese castleSite informationOpen tothe publicyesConditionruinsSite historyBuilt1587Built byLate Hōjō clanIn useSengoku periodDemolished1590National Historic...

 

Questa voce sull'argomento stagioni delle società calcistiche italiane è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Voce principale: Derthona Foot Ball Club 1908. Derthona Foot Ball ClubStagione 1923-1924Sport calcio Squadra Derthona Allenatore Oddone Presidente Mario Agosta Seconda Divisione1º nel girone A. 1º nel girone finale Nord, promosso in Prima Divisione. StadioCampo Fornaci 1922-192...

Board game MastermindA completed game of MastermindDesignersMordecai MeirowitzYears active1970 to presentGenresBoard game Paper & pencil game [root]Players2Setup time< 5 minutesPlaying time10–30 minutesChanceNegligibleAge range8 and up Mastermind or Master Mind (Hebrew: בול פגיעה, romanized: bul pgi'a) is a code-breaking game for two players invented in Israel.[1][2] It resembles an earlier pencil and paper game called Bulls and Cows that may date back a...

 

Catholic Bishop of Urbino (1436–1517) Most ReverendAntonio TrombettaBishop of UrbinoAntonio Trombetta's funeral monument by Andrea RiccioChurchCatholic ChurchDioceseDiocese of UrbinoIn office1511–1514PredecessorGabriele de' GabrielliSuccessorDomenico GrimaniPersonal detailsDied6 March 1517(1517-03-06) (aged 80–81) Antonio Trombetta (1436 – 6 March 1517) was a Roman Catholic prelate and Scotist philosopher who served as Bishop of Urbino (1511–1514).[1] His w...