Рафал Лещинський (маршалок)

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Рафал Лещинський.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лещинський.
Рафал Лещинський
пол. Rafał Leszczyński
Рафал Лещинський
Родовий герб Вєнява
Каштелян спицімєзький
1483 — 1490
Монарх: Казимир IV Ягеллончик
Попередник: Ян із Ґрондів
Наступник: Міколай Броновський із Бронова
Надвірний маршалок
1489 — 1501
Монарх: Казимир IV Ягеллончик, Ян I Ольбрахт
Попередник: Станіслав Лянцкоронський
Наступник: Анджей Кошьцєлецький
Каштелян спицімєзький
липень 1492 — серпень 1492
Монарх: Ян I Ольбрахт
Попередник: Міколай Броновський із Бронова
Наступник: Міколай Любранський[pl]
Каштелян ґнєзненський
1496 — 1500
Попередник: Сензівуй Чарнковський[pl]
Наступник: Міколай Любранський[pl]
Каштелян познанський
1501 — 1501
Попередник: Ян Остроруґ
Наступник: Доброґост Остроруґ
 
Смерть: 28 червня 1501[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Берестя-Куявське Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Королівство Польське Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Лещинські Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Рафал Лещинський[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Анна
Шлюб: Малґожата Шьміґєльська з Бніна
Діти: Рафал

Рафал Лещи́нський гербу Вєнява (пом. 28 червня 1501) — військовий і державний діяч Королівства Польського, дипломат; каштелян спицімєзький (1483—1490, 1492?), надвірний маршалок (1489—1501), каштелян ґнєзненський (1496—1500), познанський (1501); староста ленчицький (1484—1495, 1499—1501, бжесць-куявський і ковальський (1494—1501), радзеювський (1498—1501), сєрадзький (1499—1501), конінський (1501), пшедецький (1501), пиздрський і кошьцянський; граф Священної Римської імперії (1473).

Життєпис

Рафал народився, ймовірно, у другій чверті XV століття в сім'ї каштеляна пшементського Рафала Лещинського[pl] та його дружини Анни. Мав 4 братів і 5 сестер.

Замолоду, приблизно з 1455 року, Рафал перебував при дворі імператора Фрідріха III[2]. Ян Длуґош приписував йому виняткову мужність і фізичну підготовку[3]. У лютому 1470 року у Відні, під час зустрічі імператора з угорським королем Матяшем Корвіном, Лещинський взяв участь у лицарському турнірі, в ході якого поранив Корвіна[4].

У 1470 і 1466—1477 роках був послом імператора до польського короля Казимира Ягеллончика, обговорював пропозиції щодо союзу проти угорського короля. 1473 року отримав від імператора Фрідріха III титул графа Священної Римської імперії «на Лешні»; до його герба додано лева, що стоїть угорі, з мечем у передніх лапах[5]. На думку Влодзімєжа Дворжачека[pl], надання графства було лише легендою, яку в другій половині XVI століття записав Бартош Папроцький[6].

Перед 1483 роком Рафал Лещинський повернувся до Польщі. Увійшов до кола королівських довірених осіб[7], став кінним придворним короля. Цього ж року він був призначений представником монарха на переговорах з містом Ґданськом[8], одержав квитанцію на загальну суму 470 флоринів із ґданського чиншу 1482—1489 років[9]. У цей же час Лещинський увійшов також до оточення королевича Яна Ольбрахта, був його покоївцем (камердинером)[10]. Протягом 1483—1490 років обіймав посаду каштеляна спицімєзького[11], був старостою ленчицьким у 1484—1495 роках[12].

1486 року Лещинський відбув із посольської місією до Риму до папи Інокентія VIII[2]. 1487 року збирав порадльне в Ленчицькій землі[13]. На початку 1489 року отримав уряд надвірного маршалка, був ним до кінця життя[14]. Цього ж року був послом польського короля до імператора Фрідріха, курфюрста бранденбурзького Йогана і герцогів саксонських Альбрехта та Йогана[pl][15][6].

1492 року, після смерті Казимира Ягеллончика, став одним із прибічників королевича Яна Ольбрахта, а після його обрання королем став пов'язаним із двором нового монарха[2]. Зокрема, протягом 1492—1493 років постійно входив до складу королівської надвірної хоругви[10]. У липні та серпні 1492 року згадується в документах знову як каштелян спицімєзький, хоча, можливо, в цих згадках названо уряд, який він обіймав раніше[11]. Під час сейму 1493 року виконував функції коронного маршалка, оскільки остання посада була вакантна після смерті Рафала Якуба Ярославського[16]. Протягом 1494—1501 років був одночасно старостою бжесць-куявським[17][18] і ковальським[19].

На початку 1496 року Рафал Лещинський отримав посаду каштеляна ґнєзненського[20][21]. Був свідком видання Пйотркувського статуту[22], восени цього ж року він з 30-кінним почтом очолив делегацію, яка супроводжувала сестру короля Барбару Ягеллонку на її весілля з саксонським герцогом Георгом Багатим[23]. Від 1498 року був тенутарієм, згодом старостою радзеювським[24]. Зокрема, 1500 року король записав йому на Радзеюві 1800 флоринів, які раніше в нього позичив під заставу на Победзіській[25].

Маршалок Лещинський брав участь у засіданнях сеймів 1499 та 1501 років[26]. 1499 отримав староство сєрадзьке[27], з жовтня цього ж року знову став старостою ленчицьким[28], був також старостою пшедецьким (1500—1501)[29][30], конінським, пиздрським і кошьцянським[31].

На початку 1501 року став каштеляном познанським[32][33].

Помер 28 червня 1501 року, невдовзі після смерті короля Яна Ольбрахта. Був похований у домініканському костелі в Бжесьці-Куявському[2].

Маєтності

1480 року Рафал Лещинський отримав від свого двоюрідного брата Анджея Ґолуховського третину його маєтків у Ґолухові та Пшекупові[9]. 1496 року отримав від брата Каспера частину Ґродзіська та замінив її на частину Лешна. 1497 року отримав частини Пшиґодзиців і Хінова, конфісковані в каноніка Анджея з Ґолухова, Ізбицю та Пйотровиці, конфісковані у Яна Кретковського й Яна Пйотровського та маєтки в місті Каліші, конфісковані в Яна Ліська — у всіх за невиконання обов'язку військової служби[6]. Того ж року викупив село Тархалін у Кошьцянському повіті, 1501 придбав частини Чача, Бронського, Ґлінського[25]. 1501 року отримав від короля за раніше позичені 1 800 злотих на Победзікій у заставу Пловце[34].

З 1496 року був покровителем костелу в Лясоцицях[25].

Сім'я

Був одружений із Малґожатою Шьміґєльською з Бніна (тепер — частина міста Курника). Подружжя мало сина Рафала (1470—1560) — каштеляна пшементського й старосту радзеювського[35].

Примітки

  1. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 86. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  2. ↑ а б в г Antoni Gąsiorowski, Leszczyński Rafał (zm. 1501), [w:] Polski słownik biograficzny, T. 17: Legendorf Fabian — Lubomirski Aleksander, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972, s. 129.
  3. ↑ Piotr Pawłowski, Nagrobki gotyckie na Kujawach, [w:] Studia Włocławskie, nr. 13 (2011), s. 185.
  4. ↑ Samuel Twardowski, Pałac Leszczyński, Warszawa, Wydawnictwo Naukowe Sub Lupa, 2021, s. 73.
  5. ↑ Stanisław Karwowski, Leszczyńscy herbu Wieniawa, Lwów, 1916, s. 5.
  6. ↑ а б в Leszczyńscy h. Wieniawa. Teki Dworzaczka: Materiały historyczno-genealogiczne do dziejów szlachty wielkopolskiej XV—XX wieku. 
  7. ↑ Samuel Twardowski, Pałac Leszczyński, Warszawa, Wydawnictwo Naukowe Sub Lupa, 2021, s. 72.
  8. ↑ Jędrzej Tomasz Kałużny, Służba na dworze królewskim drogą do kasztelanii spycimierskiej na przykładzie nominacji z lat 1483—1496, [w:] Biuletyn Uniejowski, Tom 11 (2022), s. 15.
  9. ↑ а б Waldemar Bukowski, Wokół «frankfurckiego wesela» 1479 roku Orszak weselny towarzyszący królewnie Zofii Jagiellonce do Brandenburgii, [w:] Roczniki historyczne, Rocznik LXXXVII — 2021, s. 99.
  10. ↑ а б Jędrzej Tomasz Kałużny, Służba na dworze królewskim drogą do kasztelanii spycimierskiej na przykładzie nominacji z lat 1483—1496, [w:] Biuletyn Uniejowski, Tom 11 (2022), s. 16.
  11. ↑ а б Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II, Urzędnicy Łęczyccy, Sieradzcy i Wieluńscy XIII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Janusz Bieniak [et al]; Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985, s. 135.
  12. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II, Urzędnicy Łęczyccy, Sieradzcy i Wieluńscy XIII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Janusz Bieniak [et al]; Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985, s. 88.
  13. ↑ Tadeusz Brzeczkowski, Podatki zwyczajne w Polsce w XV wieku, [w:] Acta Universitatis Nicolai. Copernici, Historia XVIII — Nauki Humanistyczne", z. 128, Toruń, 1982, s. 51.
  14. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 86.
  15. ↑ Stanisław Karwowski, Leszczyńscy herbu Wieniawa, Lwów, 1916, s. 5—6.
  16. ↑ Agnieszka Nalewajek, Między dworem królewskim a senatem. Nominacje osób z kręgów dworskich na godności senackie za panowania króla Jana Olbrachta, [w:] Saeculum Christianum, nr. 27, 2020: Wydanie specjalne, s. 12.
  17. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. VI: Kujawy i Ziemia Dobrzyńska, Zeszyt 1: Urzędnicy kujawscy i dobrzyński XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, oprac. Janusz Bieniak i Sobiesław Szybkowski; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 2014, s. 55.
  18. ↑ Sobiesław Szybkowski, Południowokujawskie księgi grodzkie ze zbiorów AGAD jako żródła do dziejów starostw województwa Brzesko–Kujawskiego w XV wieku, [w:] Miscellanea Historico–Archivistica, t. XVIII, s. 140, 143.
  19. ↑ Sobiesław Szybkowski, Południowokujawskie księgi grodzkie ze zbiorów AGAD jako żródła do dziejów starostw województwa Brzesko–Kujawskiego w XV wieku, [w:] Miscellanea Historico–Archivistica, t. XVIII, s. 145.
  20. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. I, Wielkopolska (Województwa poznańskie i kaliskie), Zeszyt 1: Urzędnicy wielkopolscy XII—XV wieku: spisy, oprac. Maria Bielińska, Antoni Gąsiorowski, Jerzy Łojko, Wrocław, Warszawa, Kraków, Gdańsk, Łódź, Wadawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985, s. 106.
  21. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. I, Wielkopolska (Województwa poznańskie i kaliskie), Zeszyt 2: Urzędnicy wielkopolscy XVI—XVIII wieku: spisy, oprac. Adam Bieniaszewski, Wrocław, Warszawa, Kraków, Gdańsk, Łódź, Wadawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987, s. 37.
  22. ↑ Jan Wincenty Bandtkie, Ius Polonicum: codicibus veteribus manuscriptum et editionibus quibusque collatis, Warszawa, 1831, s. 359.
  23. ↑ Agnieszka Nalewajek, Między dworem królewskim a senatem. Nominacje osób z kręgów dworskich na godności senackie za panowania króla Jana Olbrachta, [w:] Saeculum Christianum, nr. 27, 2020: Wydanie specjalne, s. 12—13.
  24. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. VI: Kujawy i Ziemia Dobrzyńska, Zeszyt 1: Urzędnicy kujawscy i dobrzyński XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, oprac. Janusz Bieniak i Sobiesław Szybkowski; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 2014, s. 158.
  25. ↑ а б в Leszno. Słownik historyczno-geagraficzny ziem polskich w średniowieczu: Edycja elektroniczna. 
  26. ↑ Agnieszka Nalewajek, Między dworem królewskim a senatem. Nominacje osób z kręgów dworskich na godności senackie za panowania króla Jana Olbrachta, [w:] Saeculum Christianum, nr. 27, 2020: Wydanie specjalne, s. 13.
  27. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II, Urzędnicy Łęczyccy, Sieradzcy i Wieluńscy XIII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Janusz Bieniak [et al]; Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985, s. 139.
  28. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II, Urzędnicy Łęczyccy, Sieradzcy i Wieluńscy XIII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Janusz Bieniak [et al]; Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985, s. 89.
  29. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. VI: Kujawy i Ziemia Dobrzyńska, Zeszyt 1: Urzędnicy kujawscy i dobrzyński XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, oprac. Janusz Bieniak i Sobiesław Szybkowski; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 2014, s. 152.
  30. ↑ Sobiesław Szybkowski, Południowokujawskie księgi grodzkie ze zbiorów AGAD jako żródła do dziejów starostw województwa Brzesko–Kujawskiego w XV wieku, [w:] Miscellanea Historico–Archivistica, t. XVIII, s. 146—147.
  31. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 179.
  32. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. I, Wielkopolska (Województwa poznańskie i kaliskie), Zeszyt 1: Urzędnicy wielkopolscy XII—XV wieku: spisy, oprac. Maria Bielińska, Antoni Gąsiorowski, Jerzy Łojko, Wrocław, Warszawa, Kraków, Gdańsk, Łódź, Wadawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985, s. 142.
  33. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. I, Wielkopolska (Województwa poznańskie i kaliskie), Zeszyt 2: Urzędnicy wielkopolscy XVI—XVIII wieku: spisy, oprac. Adam Bieniaszewski, Wrocław, Warszawa, Kraków, Gdańsk, Łódź, Wadawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987, s. 117.
  34. ↑ Adam Boniecki, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, T. 14: Lasoccy — Liwiński, Warszawa, Skład główny Gebethner i Wolff, 1911, s. 154.
  35. ↑ Stanisław Karwowski, Leszczyńscy herbu Wieniawa, Lwów, 1916, s. 6.

Джерела

  • Adam Boniecki, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, T. 14: Lasoccy — Liwiński, Warszawa, Skład główny Gebethner i Wolff, 1911, s. 153—154.
  • Antoni Gąsiorowski, Leszczyński Rafał (zm. 1501), [w:] Polski słownik biograficzny, T. 17: Legendorf Fabian — Lubomirski Aleksander, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972, s. 129—130.

Read other articles:

Ellingen

Ellingen. Ellingen adalah kota yang terletak di distrik Weißenburg-Gunzenhausen di Bavaria, Jerman. Kota Ellingen memiliki luas sebesar 31.25 km² . Ellingen pada tahun 2006, memiliki penduduk sebanyak 3.703 jiwa. lbsKota dan kotamadya di Weissenburg-GunzenhausenAbsberg | Alesheim | Bergen | Burgsalach | Dittenheim | Ellingen | Ettenstatt | Gnotzheim | Gunzenhausen | Haundorf | Heidenheim | Höttingen | Langenaltheim | Mar...

 

مناطق إسبانيا ذات الحكم الذاتي

تقسيم إداري جليقية نبارة مدريد ريوخة أرغون قطلونية بلنسية قشتالة والمنشف إكستريمادورا البرتغال قشتالةوليون أشتورية قنطبرية إقليم الباسك مرسية أندلسية سبتة مليلية فرنسا جزر البليار جزر الكناري البحرالأبيض المتوسط خليج بسكاي المحيطالأطلسي أندورا المحيطالأطلسي جبل طارق...

 

Bell Media

Canadian media company Bell Media Inc.Logo since 2011299 Queen Street West, the former headquarters of CHUM Limited, serves as the headquarters of Bell Media.Formerly Telegram Corp. (1960–1971) Baton Broadcasting (1971–1998) CTV Inc. (1998–2001) Bell Globemedia Inc. (2001–December 31, 2006) CHUM Limited (1945–June 22, 2007) CTVglobemedia Inc. (January 1, 2007–March 31, 2011) Company typeSubsidiaryIndustryMass mediaFounded1960; 64 years ago (1960) (Telegram Corpor...

مدرسة النجاح الثانوية

هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (يونيو 2019) مدرسة النجاح الثانويةالتاريخالتأسيس 1995 الإطارالنوع مدرسة البلد  دولة فلسطين التنظيمموقع الويب alnajah.org الإحداثيات 31°55′19″N 35°12′43″E / 31.922°N 35.212°E&#x...

 

Luttra Woman

Neolithic bog body from Sweden Luttra WomanThe Luttra Woman's skull with a hole below the left eye socket, likely caused by a long-term infection of the bone tissue[1]Died3928–3651 BC[2]Present-day Mönarpa mossar [sv] near Luttra, SwedenBody discovered20 May 1943 58°06′48″N 13°31′14″E / 58.11333°N 13.52056°E / 58.11333; 13.52056Resting placeFalbygden Museum [sv], Falköping, SwedenOther namesHallonflic...

 

Синелобый амазон

Синелобый амазон Научная классификация Домен:ЭукариотыЦарство:ЖивотныеПодцарство:ЭуметазоиБез ранга:Двусторонне-симметричныеБез ранга:ВторичноротыеТип:ХордовыеПодтип:ПозвоночныеИнфратип:ЧелюстноротыеНадкласс:ЧетвероногиеКлада:АмниотыКлада:ЗавропсидыКласс:Пт�...

Osmel Sousa

Nama ini menggunakan cara penamaan Spanyol: nama keluarga pertama atau paternalnya adalah Sousa dan nama keluarga kedua atau maternalnya adalah Mancilla. Osmel SousaLahirOsmel Ricardo Sousa Mancilla26 September 1946 (umur 77)Cienfuegos, KubaPekerjaanDirektur kontes kecantikan Osmel Ricardo Lázaro Cipriano Sousa Mansilla[1] (lahir 26 September 1945) adalah seorang entrepreneur kontes kecantikan, gurú [2] dan presiden Organisasi Miss Venezuela asal Kuba. Ia disebut s...

 

Emidio Taliani

Questa voce sull'argomento cardinali italiani è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Emidio Talianicardinale di Santa Romana ChiesaIl futuro cardinale Taliani in una fotografia del 1895.  Incarichi ricoperti Arcivescovo titolare di Sabastea (1896-1903) Nunzio apostolico in Austria (1896-1903) Cardinale presbitero di San Bernardo alle Terme Diocleziane (1903-1907)  Nato19 aprile 1838 a Montegallo Ordinato presbitero20 ottobre 1861 No...

 

Telecommunications in Russia

Overview of telecommunications in Russia Shukhov TowerThis article needs to be updated. Please help update this article to reflect recent events or newly available information. (October 2022) The telecommunications in Russia has undergone significant changes since the 1980s, radio was a major new technology in the 1920s, when the Communists had recently come to power. Soviet authorities realized that the ham operator was highly individualistic and encouraged private initiative – too much so...

Trần Cao Vân

Trần Cao Vân Trần Cao Vân (陳高雲, 1866–1916) was a mandarin of the Nguyễn dynasty who was best known for his activities in attempting to expel the French colonial powers in Vietnam. He orchestrated an attempt to expel the French and install Emperor Duy Tân as the boy ruler of an independent Vietnam, but the uprising failed. Vân was executed while Duy Tân was exiled by the French. Early life Vân was born in the village of Phu Cu in the prefecture of Điện Bàn in Quản...

 

È caduta una donna

È caduta una donnaIsa Miranda e Rossano Brazzi in una foto di scena del filmLingua originaleitaliano Paese di produzioneItalia Anno1941 Durata72 min Dati tecniciB/Nrapporto: 1,37:1 Generedrammatico RegiaAlfredo Guarini SoggettoMilly Dandolo (romanzo) SceneggiaturaUgo Betti, Sandro De Feo, Alfredo Guarini, Ercole Patti, Vincenzo Talarico, Piero Tellini, Cesare Zavattini ProduttoreAttilio Fattori, ispettore di produzione Franco Magli Casa di produzioneScalera Film Distribuzione in italianoScal...

 

2020年夏季奧林匹克運動會波蘭代表團

2020年夏季奥林匹克运动会波兰代表團波兰国旗IOC編碼POLNOC波蘭奧林匹克委員會網站olimpijski.pl（英文）（波兰文）2020年夏季奥林匹克运动会（東京）2021年7月23日至8月8日（受2019冠状病毒病疫情影响推迟，但仍保留原定名称）運動員206參賽項目24个大项旗手开幕式：帕维尔·科热尼奥夫斯基（游泳）和马娅·沃什乔夫斯卡（自行车）[1]闭幕式：卡罗利娜·纳亚（皮划艇）&#...

La Specola

Natural history museum in Florence, Italy Wax anatomical models. The Museum of Zoology and Natural History, best known as La Specola, is an eclectic natural history museum in Florence, central Italy, located next to the Pitti Palace. The name Specola means observatory, a reference to the astronomical observatory founded there in 1790. It now forms part of the Museo di Storia Naturale di Firenze. This museum is part of what are now six different collections at four different sites for the Muse...

 

2012 USA Pro Cycling Challenge

Cycling race 2012 USA Pro Cycling Challenge2011–12 UCI America TourRace detailsDatesAugust 20–26, 2012Stages7Winning time25h 57' 34Results Winner  Christian Vande Velde (USA) (Garmin–Sharp)  Second  Tejay van Garderen (USA) (BMC Racing Team)  Third  Levi Leipheimer (USA) (Omega Pharma–Quick-Step) Mountains  Jens Voigt (GER) (RadioShack–Nissan) Youth  Joseph Dombrowski (USA) (Bontrager–Livestrong) Sprints  Tyler Farra...

 

بيليي يار (هانتي-مانسيجا)

بيليي يار الإحداثيات 61°16′00″N 73°15′00″E / 61.266666666667°N 73.25°E / 61.266666666667; 73.25   تاريخ التأسيس 1930  تقسيم إداري  البلد روسيا  معلومات أخرى 628433  الموقع الرسمي الموقع الرسمي  تعديل مصدري - تعديل   بيليي يار (بالروسية: Белый Яр) هي مدينة في مقاطعة أوكروغ خانت...

Telecommunications in Cape Verde

This article is in list format but may read better as prose. You can help by converting this article, if appropriate. Editing help is available. (October 2011) Communications in Cape Verde. Telephones - main lines in use: 72 764 (2011) Telephones - mobile cellular: 496 900 (2011) Telephone system:general assessment: effective system, extensive modernization from 1996-2000 following partial privatization in 1995domestic: major service provider is Cabo Verde Telecom (CVT); fiber-optic ring, com...

 

Papirus 116

NaskahPapirus 116NamaP. Vindob. G 42417Tanda P {\displaystyle {\mathfrak {P}}} 116TeksSurat Ibrani 2:9-11; 3:3-6Waktuabad ke-6Aksarabahasa YunaniKini diPerpustakaan Nasional AustriaKutipanA. Papathomas, A new testimony to the Letter to the Hebrews Journal of Greco-Roman Christianity and Judaism 1 (2000), pp. 18-23Ukuran[31] x [18] cmJenis(?)Kategoritidak ada Papirus 116 (bahasa Inggris: Papyrus 116; dalam penomoran Gregory-Aland diberi kode P {\displaystyle {\mathfrak {P}}} 116) adal...

 

Maui

Second-largest of the Hawaiian Islands For the figure in Polynesian mythology, see Māui. For other uses, see Maui (disambiguation). MauiNickname: The Valley IsleLandsat satellite image of Maui. The small island to the southwest is Kahoʻolawe.Small-scale map of the island and location in the state of HawaiiGeographyLocation20°48′N 156°18′W / 20.800°N 156.300°W / 20.800; -156.300Area727.2 sq mi (1,883 km2)Area rank2nd largest Hawaiian islandHighe...

Pointillé

Fragment of a composite silver disc brooch of rosette shape, with inlaid garnets and silver filigree ornament. Six of twelve trapezoidal cells are extant, each with a convex outer edge and set with a cloisonné garnet on pointillé gold foil. Pointillé is a decorative technique in which patterns are formed on a surface by a means of punched dots. The technique is similar to embossing or engraving but is done manually and does not cut into the surface being decorated. Pointillé was commonly ...

 

Rape laws in the United States

Aspect of United States law Main article: Rape in the United States Rape laws vary across the United States jurisdictions. However, rape is federally defined (even though individual state definitions may differ) for statistical purposes as:[1] Penetration, no matter how slight, of the vagina or anus with any body part or object, or oral penetration by a sex organ of another person, without the consent of the victim.— Uniform Crime Report Terminology Laws use various terms to d...