PROFILPELAJAR.COM

Анджей Гурка
Анджей Гурка
Народився	1500, 25 жовтня 1503 або 1500
Помер	3 грудня 1551 або 3 жовтня 1551; Познань, Великопольська провінція, Корона Королівства Польського
Поховання	Базиліка Святих Петра і Павла
Країна	Королівство Польське
Діяльність	військовослужбовець
Посада	каштелян познанськийd, Калиський кашталянd, староста буськийd, Q66200854?, Яворівський старостаd, Q66200892?, Q66200973?, Q66201333? і посол Сейму Речі Посполитої[d]
Рід	Ґурки
Батько	Łukasz II Górkad
Діти	Лукаш Ґурка, Анджей Ґурка і Станіслав Ґурка
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гурка.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Анджей Гурка.

Анджей Гурка (пол. Andrzej I Górka, близько 1501 — 3 грудня 1551, Познань^[2]) — польський шляхтич, магнат, державний діяч Королівства Польського.

Біографія

Старший син яворівського старости, лютеранина Гурки Лукаша^[2] та його дружини Катажини Шамотульської (†1530) — доньки старости яворівського Анджея (†1511)^[3]

1518 року з батьком їздив до Оломоуця зустрічати Бону Сфорцу. Брав участь у весіллі на Вавелі. За впливи в Короні суперничав з Яном Амором Тарновським, коронним підчашим Радзивіллом.

Став великим шанувальником та «опорою» Станіслава Оріховського,^[4] разом з П. Кмітою — замовниками його творів.^[5]

Під час сейму 1548 став на чолі опозиції з Кмітою, Тенчинським. У виступі 23 листопада сильно образив короля та Барбару Радзивілл. Не сприйняв факт одруження Сігізмунда ІІ Августа з Барбарою Радзивілл, якій не склав присяги вірності; разом з П. Кмітою був одним з найзатятіших її ворогів.^[5]

Був одним з головних протестантів Великопольщі. Допомагав Станіславу Оріховському.

Посади: каштелян каліський (1532 р.), познанський (1535 р.); староста генеральний великопольський, буський, яворівський, гнезненський, кольський, валецький, велюньський.

Взимку 1550-51 захворів, влітку 1551 сильно застудився. Помер 3 грудня 1551 в Познані.

Власність

Один з найбільших магнатів Корони, найбільший — у Великопольщі. Володів містами у Великопольщі (зокрема, Гурка, Шамотули, Курнік, Козьмін, Бнін, Ютросін, Сєракув), Горай, Кам'янка, половина Щебрешина (Любельське воєводство), також Золочевом та Андрнополем у Руському воєводстві.^[6]

Сім'я

Дружина — Барбара Курозвенцька, єдина донька старости кшепицького, вєлюньського Станіслава Курозвенцького (†1518)^[7] та сестри Марціна Зборовського^[8] Зофії. Мала великий спадок, віно. Діти:

Лукаш — буський староста, формально був одружений з Гальшкою Острозькою, їх обвінчав Познанський єпископ РКЦ в присутності короля Сігізмунда II Августа
Анджей — староста буський, яворівський, гнезненський, кольський, валецький, дружина — Барбара Гербурт (†1579)
Станіслав
Катажина
Барбара — дружина каштеляна рогозінського Войцеха Чарнковського

Примітки

↑ ^а ^б ^в https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/andrzej-gorka-h-lodzia
↑ ^а ^б Górkowie (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Szamotulscy (01) [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Вирський Д. «Жонатий ксьондз»… — С. 79-80.
↑ ^а ^б Вирський Д. «Жонатий ксьондз»… — С. 82.
↑ W. Dworzaczek. Górka Łukasz h. Łodzia (ok. 1533—1573)… S. 404
↑ Kurozwęccy (01) [Архівовано 26 вересня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Zborowscy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

Вирський Д. «Жонатий ксьондз»: справа з одруженням Станіслава Оріховського-Роксолана 1551 р. // Український історичний журнал. — К., 2014. — № 1 (514) (січ.-лют.). — С. 73—89. — ISSN 0130-5247.
Dworzaczek W. Górka Andrzej h. Łodzia (ok. 1500—1551) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — Tom VIII/3. — Zeszyt 38. — S. 401—405. (пол.)
Lepiarczyk J., Mika M. Horst (Horszt, Horscht, Horstin, Horstyn, Horstain) Henryk (Endrych), (zm. przed 1612) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1962—1964. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 16—17. (пол.)
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 261—263. (пол.)