PROFILPELAJAR.COM

село Хлібне
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Джанкойський район
Рада	Табачненська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA01060470040097468
Облікова картка	Хлібне
Основні дані
Населення	94
Поштовий індекс	96177
Телефонний код	+380 6564
Географічні дані
Географічні координати	45°38′44″ пн. ш. 34°36′23″ сх. д. / 45.64556° пн. ш. 34.60639° сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	96177, АРК, Джанкойський район,с.Табачне, вул.Гагаріна ,23
Карта
	Хлібне
	Хлібне
Мапа
	Хлібне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Хлібне.

Хлі́бне (до 1948 року — Сиртки́-Аджи́-Ахма́т, крим. Sırtqı Acı Ahmat) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 94 особи. Орган місцевого самоврядування — Табачненська сільська рада. Розташоване на південному сході району.

Географія

Хлібне — маленьке село в східній частині району, в степовому Криму, на лівому березі впадаючої в Сиваш безіменної річки (зараз — колектор Північнокримського каналу), висота над рівнем моря — 9 м^[1]. Сусідні села: Світле за 3,5 км на схід, Табачне за 2,8 км на південь і Бай-Кончек за 3,5 км на південний захід. Відстань до райцентру — близько 28 кілометрів, найближча залізнична станція — Азовська (на лінії Джанкой-Феодосія) — близько 8 км.

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Гаджи Аймат входив в Насивський кадилик Карасубазарського каймакамства^[2]. Після приєднання Криму до Російської імперії, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село була приписане до Перекопського повіту ^[3].

За Відомостями про всіх селища в Перекопському повіті … від 21 жовтня 1805 року, в селі Сирт-Аджи-Ахмат значилося 11 дворів і 61 мешканець (кримські татари)^[4]. На військово-топографічній карті 1817 село Сиртки Чакмак позначене з 11 дворами^[5]. Після реформи волосного поділу 1829 року Сиртки-Аджи-Агмат віднесли до Башкирицької волості ^[6]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар^[7] село помітно спорожніло і на мапі 1842 року позначене умовним знаком" мале село", тобто, менше 5 дворів^[8].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості. В «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Сиртки-Аджи-Агмат — власницьке село, з 1 двором, 5 жителями і мечеттю при колодязях^[9]. Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік», село було покинуте мешканцями в 1860—1864 роках, в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину^[10] та залишалася в руїнах^[11], але на триверстовій мапі 1865—1876 року в селі Сиртки-Аджи-Агмат відзначені 6 дворів^[12]. Мабуть, потім село знову спорожніло, і була заселене німецькими і російськими поселенцями^[13] в 1890-х роках, оскільки знову згадується тільки в «… Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1900 рік», згідно з якою в селищі Сиртки-Агмат, приписаного до Ак-Шейхської волості записали 50 жителів в 6 домогосподарствах^[14]. В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року^[15], в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться хутір Сертки-Аджи-Агмат ^[16] з населенням 55 чоловік^[13].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район^[17]. У 1922 році повіти перетворили в округу^[18]. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, село Сертки-Аджи-Агмат, з населенням 123 людини, з яких було 46 німців^[13], входило до складу Ак-Шейхської сільради Джанкойського району ^[19]. Після утворення в 1935 році Колайського району село включили до його складу. Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан^[20].

Після звільнення Криму від німців в квітні 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»^[21] та у вересні 1944 року в Азовський район Криму приїхали перші новосели (162 сім'ї) з Житомирської області, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України^[22]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року, Аджи Агмат перейменували в Хлібне^[23]. Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 года Азовський район був скасований і село приєднали до Джанкойського ^[24]^[25].

Примітки

↑ [http: //weather.in.ua/krym/27337 Прогноз погоди в с. Ближньогородське (Крим)]. Weather.in.ua. Процитовано 4 квітня 2015.
↑ Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
↑ Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 року. // {{{Заголовок}}}. — 1897.
↑ Карта Мухіна 1817 року. Археологічна карта Криму. Процитовано 20 березня 2015.
↑ Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 року з. 136.
↑ Ляшенко В. І. До питання про переселення кримських мусульман до Туреччини в кінці XVIII - першій половині ХІХ століть. Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів Option = com_content & task = view & id = 28 оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015. [Архівовано 2015-01-03 у Wayback Machine.]
↑ Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Процитовано 22 березня 2015.
↑ page = 76 Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 76. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 2015-03-23 .
↑ Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — Таврійський Національний Університет, 2005. Архівовано з джерела 19 жовтня 2013 [Архівовано 2013-10-19 у Wayback Machine.]
↑ Ханацкій К. В. 1867. Пам'ятна книжка Таврійської губернії : [арх. 26 червня 2015]. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 3 червня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ .htm Триверстова карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-е. Археологічна карта Криму. Процитовано 27 березня 2015.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
↑ ^а ^б ^в В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. ISBN 5-93227-002-0 (рос.)
↑ Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
↑ Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 232.
↑ Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
↑ Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, с. 319.
↑ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
↑ Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»
↑ p = 9229 Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
↑ Указ Президії Верховної ради Російської РФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
↑ Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР по Кримській області, с. 442.
↑ Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. Архівована копія. — 2007. Архівовано з джерела 24 вересня 2015 [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.] Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 червня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]