Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханстваВекас входив в Таманський кадилик Карасубазарського каймакамства[2].
За Відомості про всіх селища в Перекопському повіті... від 21 жовтня 1805 року, в селі Бійгази значилося 44 двори, 260 кримських татар, 1 ясир і 54 цигани[5]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину[6], село спорожніло і в доступних джерелах до кінця ХХ століття назва не зустрічається.
Відроджено село німцями, євангелістами і лютеранами, з Бердянських колоній в 1883 році в складі Ейгенфельдської волості[7]. За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії 1889 року», за результатами Х ревізії 1887, в селі Геброн значилося 18 дворів і 106 жителів. Після земської реформи 1890 року [8] Беккази віднесли до Тотанайської волості. В «... Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1892 рік», відзначено село Беккази, в якому було 84 мешканці в 18 домогосподарствах [9]. За «... Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1900 рік» в Беккази значилося 84 мешканці в 13 дворах [10], в 1905 році значився 81 житель[7]. В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[11], в Богемській волості Перекопського повіту також значиться село Беккази [12] з населенням 194 людини (в 1918-166) [7].
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район [13]. У 1922 році повіти перетворили в округи [14]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округу були ліквідовані, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район [15] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Беккази (або Гебрун), з населенням 203 людини, з яких було 179 німців [7] входив до складу Німецько-Джанкойської сільради Джанкойського району [16]. Постановою ВЦВК «Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР» від 30 жовтня 1930 року, був знову створений Біюк-Онларський район, цього разу - як німецькийнаціональний[17], в який включили село, з населенням 230 осіб [7]. Постановою Президії КримЦВК «Про утворення нової адміністративної територіальної мережі Кримської АРСР» від 26 січня 1935 був створений німецький національний Тельманський район[15][18] (перейменований указом Верховної Ради УРСР № 621/6 від 14 грудня 1944 року в Красногвардійський[19]) і Беккази, з населенням 253 людини, включили до його складу [20].
Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[21]. Після звільнення Криму від німців в квітні 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму» [22], за яким в район з Вінницької і Київської областей переселялися сім'ї колгоспників [23]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року, Беккази перейменували в Рубинівку [24]. 1 січня 1965 року, указом Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР - по Кримській області», Рубинівку повернули до складу Джанкойського району [25][26].
↑Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
↑Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані та всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 рік з. 96.
↑Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
↑Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 року. // {{{Заголовок}}}. — 1 897.
↑ абвгд В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. ISBN 5-93227-002-0(рос.)
↑ Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
↑ Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
↑Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 239.
↑Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративне районування Української РСР по Кримській області, с. 442.
↑Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. Архівована копія. — 2007. Архівовано з джерела 24 вересня 2015Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 травня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
.svg){kind=small}
