PROFILPELAJAR.COM

село Рубинівка
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Джанкойський район
Рада	Кіндратівська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA01060150030057302
Облікова картка	Рубинівка
Основні дані
Населення	449
Поштовий індекс	96169
Телефонний код	+380 6564
Географічні дані
Географічні координати	45°34′49″ пн. ш. 34°26′45″ сх. д. / 45.58028° пн. ш. 34.44583° сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	96169, АРК , Джанкойський район с. Кіндратове, вул.Леніна, 28
Карта
	Рубинівка
	Рубинівка
Мапа
	Рубинівка у Вікісховищі

Руби́нівка (до 1945 року — Бек-Кази, крим. Bek Qazı) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 449 осіб. Орган місцевого самоврядування - Кіндратівська сільська рада. Розташоване на півдні району.

Географія

Рубинівка - село на південному сході району, в безіменній балці степового Кримe, біля кордону з Красногвардійським районом, висота над рівнем моря - 26 м ^[1]. Сусідні села: Сєрноводське за 3,7 км на захід, Польове за 3,5 км на північний схід, Совєтське за 3,3 км на схід і Чапаєве Красногвардійського району в 4,5 км на південь. Відстань до райцентру - близько 20 кілометрів, найближча залізнична станція - Відрадна - близько 12 км.

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Векас входив в Таманський кадилик Карасубазарського каймакамства ^[2].

Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 року ^[3], на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село була приписане до Перекопського повіту ^[4].

За Відомості про всіх селища в Перекопському повіті... від 21 жовтня 1805 року, в селі Бійгази значилося 44 двори, 260 кримських татар, 1 ясир і 54 цигани ^[5]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину ^[6], село спорожніло і в доступних джерелах до кінця ХХ століття назва не зустрічається.

Відроджено село німцями, євангелістами і лютеранами, з Бердянських колоній в 1883 році в складі Ейгенфельдської волості ^[7]. За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії 1889 року», за результатами Х ревізії 1887, в селі Геброн значилося 18 дворів і 106 жителів. Після земської реформи 1890 року ^[8] Беккази віднесли до Тотанайської волості. В «... Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1892 рік», відзначено село Беккази, в якому було 84 мешканці в 18 домогосподарствах ^[9]. За «... Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1900 рік» в Беккази значилося 84 мешканці в 13 дворах ^[10], в 1905 році значився 81 житель^[7]. В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року^[11], в Богемській волості Перекопського повіту також значиться село Беккази ^[12] з населенням 194 людини (в 1918-166) ^[7].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район ^[13]. У 1922 році повіти перетворили в округи ^[14]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округу були ліквідовані, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район ^[15] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Беккази (або Гебрун), з населенням 203 людини, з яких було 179 німців ^[7] входив до складу Німецько-Джанкойської сільради Джанкойського району ^[16]. Постановою ВЦВК «Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР» від 30 жовтня 1930 року, був знову створений Біюк-Онларський район, цього разу - як німецький національний ^[17], в який включили село, з населенням 230 осіб ^[7]. Постановою Президії КримЦВК «Про утворення нової адміністративної територіальної мережі Кримської АРСР» від 26 січня 1935 був створений німецький національний Тельманський район ^[15] ^[18] (перейменований указом Верховної Ради УРСР № 621/6 від 14 грудня 1944 року в Красногвардійський ^[19]) і Беккази, з населенням 253 людини, включили до його складу ^[20].

Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан ^[21]. Після звільнення Криму від німців в квітні 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму» ^[22], за яким в район з Вінницької і Київської областей переселялися сім'ї колгоспників ^[23]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року, Беккази перейменували в Рубинівку ^[24]. 1 січня 1965 року, указом Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР - по Кримській області», Рубинівку повернули до складу Джанкойського району ^[25] ^[26].

Примітки

↑ Прогноз погоди в с. Рубинівка (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 6 квітня 2015.
↑ Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
↑ Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані та всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 рік з. 96.
↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
↑ Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 року. // {{{Заголовок}}}. — 1 897.
↑ Ляшенко В. І. до питання про переселення кримських мусульман в Туреччину в кінці XVIII - першій половині ХІХ століть. Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів Option = com_content & task = view & id = 28 оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. ISBN 5-93227-002-0 (рос.)
↑ Борис Веселовский. {{{Заголовок}}}. — 1911.
↑ Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
↑ Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
↑ Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 239.
↑ Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
↑ ^а ^б Административно-территориальное розподіл Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
↑ Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, с. 311.
↑ Постанова ВЦВК РРФСР від 30.10.1930 про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР.
↑ Историческая довідка. Красногвардійський районний суд. Процитовано 5 серпня 2015.
↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 14 грудня 1944 року № 621/6 «Про перейменування районів і районних центрів Кримської АРСР»
↑ Тельманский німецький район. Німці Росії. Архів оригіналу за 5 серпня 2015. Процитовано 9 серпня 2015.
↑ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
↑ Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»
↑ p = 9229 Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова , аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
↑ Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области
↑ Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративне районування Української РСР по Кримській області, с. 442.
↑ Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. Архівована копія. — 2007. Архівовано з джерела 24 вересня 2015 Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 травня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)