Придорожнє (Джанкойський район)

село Придорожнє
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Єрмаківська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01060070040077324
Облікова картка Придорожнє 
Основні дані
Населення 624
Поштовий індекс 96125
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°48′3″ пн. ш. 34°26′43″ сх. д. / 45.80083° пн. ш. 34.44528° сх. д. / 45.80083; 34.44528
Місцева влада
Адреса ради 96123, АРК, Джанкойський район, с. Єрмакове, вул. Гагаріна, 3
Карта
Придорожнє. Карта розташування: Україна
Придорожнє
Придорожнє
Придорожнє. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Придорожнє
Придорожнє
Мапа
Мапа

CMNS: Придорожнє у Вікісховищі

Придоро́жнє (до 1945 року — Дюрмен, крим. Dürmen) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 624 особи. Орган місцевого самоврядування - Єрмаківська сільська рада. Розташоване на півночі району.

Географія

Придорожнє - село на півночі району, у степовому Криму, у місця впадання в засихаючу затоку Сивашу річки Побєдна, на східній стороні шосе М18 Москва - Сімферополь, висота над рівнем моря - 12 м[1]. Сусідні села: Островське за 2 км на південь по шосе, Вітвисте за 0,5 км на захід і Стовпове - за 2, 5 км на північ по шосе. Відстань до райцентру - близько 7 кілометрів, найближча залізнична станція - Мамут - за півкілометра.

Історія

Ідентифікувати Дюрмен серед, найчастіше сильно спотворених, назв сіл в Камеральному Описі Криму... 1784 року поки не вдалося, можливо, село була покинуте мешканцями, які емігрували в Туреччину[2] в період приєднання Криму до Російської імперії і назва могла бути записано взагалі невірно. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 года Таврійської губернии[3], Дурмень знаходився на території Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту Таврійської губернії. На військово-топографічній карті 1817 року село Дурмень позначене порожнім[4] а на карті 1842 року є вже руїни села Дюрмень[5].

У 1876 році порожнє місце заселилися німці меноніти, вихідці з Молочанських колоній Мінстерберг і Альтонау[6]. В Байгонецькій волості (до неї відносилася місцевість після земської реформи Олександра II 1860-х років) поселенцям виділили 602 десятина землі[6]. В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» за результатами Х ревізії 1887 року вже записаний Дюрмень з 9 дворами і 62 мешканцями[7].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту (перетвореного з Перекопського) був створений Джанкойський район.

Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[8]. Після звільнення Криму від німців в квітні 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»[9] та у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[10]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 21 серпня 1945 року Дюрмень був перейменований в Придорожнє і Дюрменська сільрада - в Придорожненську[11]. Час скасування сільради поки не встановлено, можливо, це сталося в кампанію укрупнення після указу Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 року [12].

Примітки

  1. Прогноз погоди в с. Придорожнє (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 7 квітня 2015.
  2. К вопросу о переселении крымских мусульман в турцию в конце XVIII - первой половине XIX веков / В. И. Ляшенко // Культура народов Причерноморья. Т. 2. Проблемы материальной культуры. — Дата звернення: 04.01.2015.
  3. Крим 1783-1998 рр., Стор. 124. З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії
  4. Карта Мухіна 1817 року. Археологічна карта Криму. Процитовано 19 березня 2015.
  5. Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Процитовано 22 березня 2015.
  6. а б Немцы России. Населённые пункты и места поселения : энциклопедический словарь / сост. В. Ф. Дизендорф. — Москва : ЭРН, 2006. — 472 с. (рос.)
  7. Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.)
  8. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  9. Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»
  10. Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  11. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области
  12. Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР по Кримській області, с. 442.