Кримські німці — етнічні німці, що проживали в Криму. Перші німецькі поселення з'явилися на початку XIX століття. У серпні 1941 у зв'язку з початком Німецько-радянської війни усі німці були депортовані з Криму.
Німці з'явилися в Криму у 1805. У Сімферопольському повіті вони заснували колонії: Нейзац, Фріденталь, Розенталь (віртенберзці), у Феодосійському повіті — Гейльбрун, Судак-Фортеця та Герценберг. У тому ж 1805 виникла швейцарська колонія Цюрихталь, а в 1811 ще одна німецька колонія, Кроненталь. Колонії, розширюючись, утворювали висілки, які зробилися новими колоніями.
При переселенні колоністи отримали у власність від 60-65 десятин найкращої землі, були надовго звільнені від натуральних та грошових повинностей, і їм було дароване широке самоврядування.[1]
Розселення німців у районах і містах Кримської АРСР за даними перепису 1939 р.[2]
адміністративна одиниця
чисельність тис.
частка
Тельманівський район
7,9
33,6 %
Біюк-Онлайрський район
4,0
21,6 %
Колайський район
2,9
17,3 %
Зуйський район
2,3
14,3 %
Ларіндорфський район
2,0
14,2 %
Фрайдорфський район
1,8
12,8 %
Ак-Шейхський район
1,7
11,8 %
Ічкинський район
2,4
11,8 %
Сакський район
3,2
11,5 %
Джанкойський район
3,7
7,9 %
Кіровський район
1,1
5,1 %
Ленінський район
1,2
4,9 %
Старо-Кримський район
1,0
4,7 %
Євпаторія
1,7
3,6 %
Карасубазарський район
1,0
3,1 %
Ак-Мечетський район
0,4
2,8 %
Феодосія
1,2
2,7 %
Красноперекопський район
0,5
2,3 %
Сімферополь
3,1
2,2 %
Судацький район
0,4
2,1 %
Сейтлерський район
0,4
1,8 %
Бахчисарайський район
0,5
1,1 %
Керч
0,7
0,7 %
Ялтинська міськрада
0,2
0,6 %
Севастопольська міськрада
0,4
0,4 %
Алуштинський район
0,1
0,4 %
Ялтинський район
0,2
0,4 %
Куйбишевський район
0,1
0,3 %
Балаклавський район
0,05
0,2 %
Кримська АРСР
51,3
4,6 %
У 1941 р. у рамках заходів згідно з «Постановою Ради з евакуації при Раднаркомі СРСР № СЕ-75с. від 15 серпня 1941» кримські німці були депортовані з Криму.[3]