Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Фріульська мова

Фріульська мова
Furlan, Lenghe furlane
Мапа поширення фріульської мови
Мапа поширення фріульської мови
Поширена вІталія
РегіонФріулі-Венеція-Джулія
Носії794 000 (2001)
Писемністьлатинське письмо
КласифікаціяІндо-Європейська сім'я
Романська група
Західнороманська підгрупа
Рето-романські мови
Офіційний статус
ОфіційнаВизнана як мова меншини
РегулюєRegional Agency for Friulian Language (Italy)d
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2fur
ISO 639-3fur

Фріульська мова (фріул. lenghe furlane, furlan) — романська мова, поширена на території північно-східної Італії, мова фріулів. Одна з небагатьох романських мов, де існує зіставлення голосних за довготою. Г. Асколі припускав, що фріульська мова в рамках романської групи має спільні риси з ладинською і романшською мовами, а також пов'язана з ретійським субстратом. Проте якщо це і так, то схожість носить швидше ареальний характер.

За Середньовіччя існував великий пласт літератури фріульською мовою: центрами літератури були міста Удіне та Гориція. Пізніше фріульська мова потрапила під сильний вплив венеційського діалекту, а пізніше — стандартної італійської мови. Останнім часом проводяться активні зусилля для збереження фріульської мови, у тому числі в містах.

Морфологія і синтаксис фріульської мови мають багато спільного з галло-романськими мовами Північної Італії, наприклад закінчення множини на -s, нехарактерне для центральних і південних італійських діалектів (також і для літературної італійської). Лексика характеризується численними германськими й слов'янськими запозиченнями. Для фонетики характерні, як вже наголошувалося, наявність довгих голосних, оглушення дзвінких приголосних в кінці слова.

Для фріульської мови властива досить висока діалектична роздрібненість. Фріульська абетка включає букви Aa Bb Cc Çç Dd Ee Ff Gg Hh Ii Jj Ll Mm Nn ​​Oo Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Zz. Букви K k, X x, W w, Y y зустрічаються тільки в запозиченнях і не включені до абетки. Для позначення наголосу використовується гравіс (à, è, ì, ò, ù), а для позначення довгих голосних — циркумфлекс (â, ê, î, ô, û).

Посилання

Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
фріульською мовою
Pagjine principâl


This information is adapted from Wikipedia which is publicly available.

Kembali kehalaman sebelumnya

Lokasi Pengunjung: 18.117.166.166