Ладинська мова

Не плутати з латинською мовою.
Не плутати з ладіно — сефардською мовою кастильських євреїв.
Ладинська мова
Територія поширення ладинської мови
Територія поширення ладинської мови
Поширена вШвейцарія, Італія
РегіонТрентіно-Альто-Адідже, Венето
Носії30 000
Писемністьлатинське письмо
КласифікаціяІндо-Європейська
-Романська
--Західнороманська підгрупа
---Рето-романська підгрупа
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2roa
ISO 639-3lld

Лади́нська мо́ва, або мо́ва лади́но (неофіційна назва lingaz ladin) — мова в Італії та Швейцарії, поширена в регіонах Трентіно-Альто-Адідже та Венето. Належить до ретороманської мовної підгрупи романської групи індоєвропейської мовної сім'ї, якою розмовляють ладини.

У 1833 році Мікура де Рю склав першу ладинську граматику «Versuch einer deutsch ladinischen Sprachlehre».

Італійські фашисти проводили в регіоні програму асиміляції з метою надання місцевому населенню подібності з італійцями. У програму входило також перейменування місцевих топонімів на італійський лад, відповідно до інструкції, складеної Етторе Толомеї (Prontuario dei nomi locali dell'Alto Adige)[1][2].

Існує Вікіпедія ладинською мовою, започаткована у серпні 2020 року[3][4].

Джерела

  1. ↑ Steininger 2003, p. 15.
  2. ↑ «Why an Italian row over place names is dredging up memories of fascism», BBC, 28.04.2017 [Архівовано 2 травня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  3. ↑ Wikipedia ladina «Finalmente ce l’abbiamo fatta» - Cultura e Spettacoli. Alto Adige (Italiano) . Процитовано 3 травня 2023.
  4. ↑ Al é nasciü la Wikipedia Ladina - La Usc di Ladins. www.lausc.it (it-it) . Процитовано 3 травня 2023.

Література

  • Steininger, Rolf (2003). South Tyrol: a minority conflict of the twentieth century. New Brunswick, N.J., U.S.A: Transaction Publishers. ISBN 0-7658-0800-5.

Посилання