Галісі́йсько-португа́льська мова (гал. galego(galaico)-portugués , порт. galego(galaico)-português ) — романська мова , що побутувала у IX—XV століттях на північному заході Піренейського півострова , на теренах середньовічної Галісії та Португалії . Також — загальна назва романських говорів XII-XIV століть на теренах Галісії та Португалії. Належала до західних іберо-романських мов індоєвропейської групи . Розвинулася на основі народної латини на території північніше річки Дору , в Галісії й Північній Португалії. В ході Реконкісти поширилася на решту португальської території. Мала писемність на основі латинської абетки . З 1290 року — мова судочинства в Португальському королівстві . Відома завдяки ліричній поезії трубадурів місцевої традиції, найяскравіший представник якої — португальський король Дініш . На основі цієї мови розвинулися фальська і єврейсько-португальська мови . У XV столітті розділилася на дві окремі мови — галісійську і португальську . Мертва мова . Інші назви — ста́ро-галісі́йська , або ста́ро-португа́льська мова .
Назви
Галісійсько-португальська
Архаїчна галісійська (порт. galego arcaico )
Архаїчна португальська (порт. português arcaico )
Галісійсько-португальська (порт. galego-português, galaico-português )
Прото-галісійсько-португальська (порт. proto-galego-português )
Середньовічна галісійська (порт. galego medieval , англ. Medieval Galician )
Середньовічна португальська (порт. português medieval , англ. Medieval Portuguese )
Старогалісійська, давньогалісійська (порт. galego antigo , англ. Old Galician )
Старопортугальська, давньопортугальська (порт. português antigo , англ. Old Portuguese )
Сучасність
Традиційно сучасні галісійська та португальська мови трактуються як окремі мови спільного походження .
Водночас існує концепція галісійсько-португальського реінтеграціонізму , в рамках якої:
входження португальської та галісійської в єдиний мовний простір (діалектний континуум );
використовується орфографія, наближена до португальської та середньовічної галісійсько-португальської.
Див. також
Джерела
Lopes, Graça Videira; Ferreira, Manuel Pedro et al. Sobre as cantigas (порт.). Cantigas Medievais Galego-Portuguesas. Instituto de Estudos Medievais, FCSH/NOVA. Проверено 2 октября 2016.
Rodríguez, José Luís. O problema dos limites entre as literaturas Galega e Portuguesa na época medieval (порт.) // Cuadernos de Estudios Gallegos. — 1994. — Vol. 41, num. 106. — P. 491—502. — ISSN 0210-847X. — DOI:10.3989/ceg.1994.v41.i106.
Вольф Е. М. История португальского языка . — Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. — М.: Высшая школа, 1988.
Нарумов Б. П. Формирование романских литературных языков. Современный галисийский язык . — М.: Наука, 1987.
Нарумов Б. П. Галисийский язык // Языки мира: Романские языки'. — М. : Academia, 2001. — С. 517—535.
Поэзия трубадуров: Антология галисийской литературы . — СПб., 1995..
Посилання
Окситано-романські Галло-італійські Іберо-романські Західноіберійські :
Галісійсько-португальські мови –
Португальська pt/por (діалекти Португалії: південні та центральні (вкл. Азорські о-ви ▪ діалект м. Лісабон) ▪ північні ▪ барранкеньйо; діалекти Бразилії: північні ▪ південні ▪ діалекти Уругваю; діалекти інших країн: Африка (країни ПАЛОР) ▪ Макао ▪ Східний Тимор) ▪
Галісійська (діалекти: східний ▪ центральний ▪ західний) ▪
Фальська fax ▪ Креольські на основі португальської: корлайська
vkp ▪ малакканська (Індонезія)
mcm ; Іспанська мова –
Іспанська es/spa (вкл. стандартну або нейтральну іспанську; північні діалекти: арагонський ▪ кастильський; південні діалекти: ла-манчський ▪ естремадурський ▪ мурсійський ▪ андалузький ▪ діалект Канарських о-вів; латино-американські варіанти: карибський ▪ південно-американський тихоокеанський ▪ центральноамериканський ▪ аргентинсько-уругвайсько-парагвайський ▪ високогірний латино-американський (вкл. північноамериканський: Мексика ▪ США); варіанти мови на інших континентах: Марокко ▪ Екваторіальна Ґвінея ▪ Філіппіни) ▪
Ладино ;
Леонсько-астурійські :
Астурійська ast (діалекти: західний ▪ центральний ▪ східний ▪ кантабрійський ▪ монтаньєзький) ▪
Леонська ▪
Мірандська mwl ▪
Естремадурська ext ;
Східноіберійські :
Каталанська ca/cat (
східноіберійська підгрупа або окситано-романська підгрупа ) ▪
Окситанська oc/oci (
східноіберійська підгрупа або окситано-романська підгрупа )
Галло-романські Мова ойль :
Французька fr/fre/fra (варіанти мови у Франції: стандартна європейська французька ▪ розмовна Півдня Франції ▪ розмовна Ельзасу ▪ розмовна Бретані ▪ розмовна Корсики ▪ розмовна Ліона та Ліоне ▪ розмовна Савойї ▪ розмовна Марселя; Бельгія (Валлонія та Брюссель); Швейцарія; Люксембург; Італія (Вале-д'Аоста); Канада та США: стандартна французька Квебеку ▪ жуаль ▪ Онтаріо ▪ Луїзіана (акадійська)
frc ; Гаїті; Африка та Близький Схід: Магриб ▪ Африка південніше Сахари ▪ Ліван ▪ Індокитай (В'єтнам ▪ Лаос ▪ Камбоджа) ▪ Французька Ґвіана ▪ Нова Каледонія) ▪ Креольські мови на основі французької (мова Гаїті
ht/hat ▪ мова Сан-Мігелю
scf ▪ мова Реюньйону
rcf ▪ креольська мова Луїзіани
lou ▪ каріпуна (Центральна Америка)
kmv ▪ мова Гвіани
gcr ▪ мова Гваделупи
gcf ▪ сеселва (мова Сейшельських о-вів)
crs ▪ мова Сент-Люсії
acf ) ▪
Мова ойль (бургундська ▪ говірка Франш-Конте ▪ лотарінгська ▪ шампанська ▪ говірка Бурбоне ▪ говірка Беррі ▪ говірка Пуату ▪ галло ▪ нормандська ▪ джерсійська говірка ▪
пікардійська pcd ▪
валлонська мова wa/wln ); Франко-провансальська мова:
Арпітанська (франко-провансальська) frp (діалекти: ліонський ▪ діалект Дофіне ▪ савойський ▪ діалект Франш-Конте ▪ діалект Во ▪ діалект Вальдотен ▪ фаетарський ▪ п'ємонтський)
Ретороманські Романшська rm/roh (рейнські діалекти ▪ ладинські діалекти) ▪
Ладинська (Італія)
lld ▪
Фріульська fur (діалекти: центральний ▪ північний ▪ південно-східний ▪ західний)
Піренейсько-мосарабські Піренейська підгрупа:
Арагонська an/arg (діалекти: південний ▪ східний ▪ західний ▪ центральний); †Мозарабська підгрупа: †
Мосарабська mxi Італо-далматинські Східнороманські Румунська (дакорумунська) мова:
Румунська rum/ron (північні діалекти: банатський ▪ марамуреський ▪
молдовський ▪ трансильванський; південні діалекти: мунтенський ▪ олтенський); Інші східнороманські мови:
Аромунська rup (діалекти: москопольський ▪ ґрамустянський ▪ фаршеротські ▪ бітольський ▪ струґський ▪ вардарський) ▪
Меглено-румунська ruq ▪
Істро-румунська ruo Південнороманські Сардинська мова:
Сардинська srd (діалекти: північний лоґудорезький
src ▪ центральний нуорезький ▪ південний кампіданезький
sro ); Інші південнороманські мови:
Сассарська sdc ▪
Корсиканська cos (діалекти олтрамонтано: корсо-галурезький
sdn та сартенський ▪ сассарський
sdc або окрема мова ; перехідний діалект (вкл. м. Аяччо); діалекти сісмонтано: північний ▪ діалект крайньої півночі ▪ капрайський)