Характерні риси південноваленсійського діалекту (субдіалекту)
Перевага надається складеній формі простого минулого часу: jo aní → jo vaig anar.
У множині означений артикль чоловічого та жіночого роду набирає форми "es" перед голосною: es bous та es vaques; перед приголосною залишається літературна форма: els alacantins та les alacantines.
Зберігаються подвоєні "l•l/tl" та "nn/tn" – в інших субдіалектах вони вимовляються, як одинарне l та n. У деяких місцевостях ці подвоєні приголосні переходять в "rl", "rn": ametla → [(a)•'mel•la] або [(a)•'mer•la], cotna → [con•na] або [cor•na].
Дієслово "ser" вживається у значенні «знаходитися у певному місці», в інших субдіалектах валенсійського діалекту у цьому значенні вживається дієслово "estar".
Вживаються слабкі займенники на відміну від інших субдіалектів. Займенник "et" вимовляється "at" у кумарці Маріна-Алта, "es" у кумарках Маріна-Башя та частково в Алкойї та "el" в інших кумарках, займенник "em" вимовляється як "en" або "am". Займенники "mos" (ens) та "vos" зберігаються у кумарках Маріна-Алта та Маріна-Башя, на відміну від решти кумарок, де вони переходять у "se" (mo'n anem, aneu-vo'n та se n'anem, aneu-se'n). У кумарці Маріна-Башя вираз "anem-nos-en" вимовляється 'mone або 'némon (anem-nos-en → anem-mos-en → ane'-mo'n → ane'-mo'n → 'ne-mo'n → 'mo-ne).
Кінцеве "-r" зберігається, за виключенням кумарок Маріна-Алта та Алкойя, де цей звук може вимовлятися або опускатися: fer-los → fe-los, anar-se'n → anà-se'n. У багатьох районах, якщо після дієслова йде сладкий займенник, який починається з голосної, з’являється звук "v": tenir-ho → tení-vo, comprar-ho → comprà-vo, esperant-ho → esperan-vo.
У дієсловах у формі першої особи однини, замість -o з‘являється закінчення -e. У муніципалітеті Ла-Віла-Жойоза (кат.La Vila Joiosa) це закінчення трансформується у -ec: jo pense → jo pénsec.
Colomina i Castanyer, Jordi, (1991), El valencià de la Marina Baixa. Estudis del valencià actual. València: Conselleria de Cultura, Educació i Ciència. Generalitat Valenciana. (кат.)
Сардинська мова: Сардинськаsrd (діалекти: північний лоґудорезький src ▪ центральний нуорезький ▪ південний кампіданезький sro); Інші південнороманські мови: Сассарськаsdc ▪ Корсиканськаcos (діалекти олтрамонтано: корсо-галурезький sdn та сартенський ▪ сассарський sdc або окрема мова; перехідний діалект (вкл. м. Аяччо); діалекти сісмонтано: північний ▪ діалект крайньої півночі ▪ капрайський)