Емільяно-романьйольська мова (Емільяно-романьйольський діалект; самоназва. Emiliàn e rumagnòl, emigliàn-rumagnôl) — одна з галло-італійських мов, поширена в основному на півдні північної Італії (область Емілія-Романья). Традиційно відноситься до « італійських діалектів». У Емілії-Романьї цією мовою володіє, за різними даними, від 2 до 3,5 млн осіб. (90 % населення області).
Мова поширена на північному заході Італії від П'яченци до Равенни, між Апеннінами, річкою По і Адріатичним морем, а також у південній Ломбардії (райони Мантуї і Павії) і півночі Тоскани (район Луніджани), а також півночі Марке (провінція Пезаро).
Емільянська зона — чіткі обриси має лише південна межа по природному гребеню Апеннін між емільянськими і тосканськими діалектами.
Романьйольська зона — кордон між емільянською і романьйольською зонами досить умовний, частина його проходить по р.Сілларо так, що до романьйольського ареалу відноситься схід емільянської провінції Болонья. До діалектів романьйольського типу відносяться і говори півночі області Марке до р.Езіно, що включає провінцію Пезаро-е-Урбіно.
Перехідні говірки
Вікіпедія має розділ Емільяно-романьйольською мовою PP
Lokasi Pengunjung: 3.14.142.103