PROFILPELAJAR.COM

Майбутнє членство України в Європейському Союзі зобов'язує її врешті приєднатися до єврозони. Прийняття євро при вступі України до Європейського Союзу буде неминучим етапом згідно з Маастрихтським договором^[1] і, спричинить як позитивні, так і негативні наслідки, тому пріоритетом є встановлення відповідного рівня економіки та фінансів під час зміни валюти. У країнах єврозони прийняття єдиної валюти мало різні наслідки, але ні в якому разі вона не мала таких негативних наслідків, які могли б загрожувати значним економічним спадом.^[2]

Питання впровадження євро як національної валюти є предметом постійного суспільного інтересу в країнах Європейського Союзу, як ось у Болгарії, Польщі, Румунії, Угорщині та Чехії, та країнах майбутніх розширень ЄС, де в обігу лишились національні грошові одиниці.^[2]

Передумови

Докладніше: Україна і Європейський Союз

Держави, які приєднались чи в процесі приєднання до Європейського Союзу, а потім до Економічного та валютного союзу (ЕВС), беруть на себе зобовʼязання прийняття євро як національної валюти згідно Мастрихтського договору, Лісабонської угоди та відповідно виконання умов монетарної, фіскальної і валютної конвергенції, а саме: стабільність цін, фіскальна стабільність, стабільність процентної ставки та курсу валют.

Приєднання України до єврозони слід розглядати в довготривалому аспекті, насамперед, Україна зіткнеться з триступеневою інтеграцією введення єдиної валюти, а саме:

Дерогація. В актах, які стосуються законодавства Європейського Союзу, термін «дерогація» використовується у тих випадках, коли держава-член затримала реалізацію елементів законодавства ЄС у їх власній правовій системі, враховуючи те, що для цього є узгоджені терміни. Або, коли держава-член вирішує не застосовувати особливе положення певної угоди чи закону в таких випадках, як надзвичайні ситуації та форс-мажорні обставини. Дерогація — це тимчасові послаблення або відстрочки по імплементації узгоджених норм законодавства.^[3]
Приєднання до ERM II — (Exchaneg Rate Mechanism II), європейського грошового механізму. Це система, яка стабілізує обмінний курс національної валюти щодо євро. Проте, необхідність стабілізації валютного курсу в певному діапазоні також може спричинити інші небезпеки, такі як:

неможливість поглинати асиметричні поштовхи за рахунок зміни номінального курсу, адже коливання курсу обмежені правилами системи ERM II;
ризик спекулятивного нападу — інвестори можуть спокуситись перевірити рішучість центрального банку захищати обмінний курс і, таким чином, багато заробляти за рахунок наших валютних резервів;
практично немає можливости коригувати номінальний рівень обмінного курсу після введення ERM II — допускається лише переоцінка центрального паритету.

Завершальним етапом є входження держави до єврозони.

На даний час є багато аргументів «за» впровадження євро, а саме: покращення рівня інтеграції фінансових ринків; фінансова безпека банків; зниження трансакційних витрат та валютного ризику; покращення макроекономічної ситуації; зниження процентних ставок. Обмін національної валюти на євро є важливим елементом, що призведе до ліквідації курсу гривні на євро, до зниження витрат на підприємницьку діяльність внаслідок зменшення потреби в хеджуванні проти валютного ризику, підвищить міжнародну позицію країни як конкурента. Існування єдиної валюти збільшує прозорість ринку, що теоретично означає посилення конкуренції. Безперечно, це є перевагою як для підприємців, так і для споживачів, оскільки дозволяє ефективно приймати оптимальні рішення, як щодо вибору місця продажу, так і для придбання товарів і послуг.^[4]

Важливим елементом вступу до єврозони є проведення кампанії для інформування громадськости, оскільки це є необхідною умовою успіху приєднання до єврозони. Виходячи з досвіду країн єврозони, ефективна інформаційна кампанія значно покращує хід зобовʼязань щодо запровадження євро, а також подолання соціальних проблем, які є наслідком невизначености наслідків введення валюти. Кожен громадянин повинен знати про всі витрати при прийнятті єдиної валюти та курсу конвертації гривень в євро.^[4]

Історія

Досі Національний банк України використовує монетарну стратегію таргетування обмінного курсу, застосовуючи як валюту-якір долар США. Наприклад, у 2002 р. уряди балтійських країн змінили прив'язку літа з долара до євро, що допомогло країнам підготуватися до вступу у Європейський монетарний союз.^[5] Європейська інтеграція України та процес вступу України до Європейського Союзу відкрив питання перегляду оптимальної валютної зони. Термін «валютна зона» використовується для визначення рівня практичного співробітництва країн у сфері валютно-фінансових відносин, а концепція «оптимальної валютної зони» є теоретичною конструкцією і означає найбільший економічний простір, біля якого економічно доцільно використовувати одну грошову одиницю за умов збереження внутрішнього (зайнятість) та зовнішнього (рівновагу платіжного балансу) балансів.^[6] З'являється необхідність переорієнтації прив'язки обмінного курсу від долара США до євро через більшу відповідність монетарної інтеграції України з єврозоною цілям технологічного розвитку та економічного зростання України.^[7]

Україна розпочала процеси приведення у відповідність законодавства України та європейських норм. Не стала винятком і сфера регулювання малого та середнього бізнесів. 22 березня 2012 року був прийнятий Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні»,^[8] у якому Україна застосуває ті самі критерії, що використовуються практично у всьому Європейському Союзі. Дефініція малого бізнесу в цьому законі настільки схожа на європейську, що навіть параметри обороту виражені у євро, хоча станом на 2012 рік національною валютою України була гривня. Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» не містить визначення середнього бізнесу, хоча його можна вивести.^[9] Так, українське законодавство встановило, що всі компанії, які мають менше 10 працівників та обіг менше 2 млн євро, є мікропідприємствами, до компаній малого бізнесу зараховують ті, які мають від 10 до 50 робітників і оборот менше 10 млн євро, а компанії, що мають більше 250 співробітників та оборот понад 50 млн євро, називаються великими підприємствами.^[10]

1 серпня 2022 року після отримання статусу кандидата на вступ до ЄС, Національний банк України оголосив, що активно працює над приєднанням України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). З цією метою розпочато співпрацю з Європейською платіжною радою (ЕРС), яка координує діяльність SEPA. Україна продовжить діалог та експертні обговорення, щоб спільно визначити критерії процесу приєднання, розробити дорожню карту та покроковий план швидкої інтеграції.^[11]^[12] Крім того, Національний банк України 1 квітня 2023 року здійснить перехід на нове покоління системи електронних платежів Національного банку (СЕП) – на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та в цілодобовому режимі (24/7). Перехід на ISO 20022 разом із упровадженням IBAN створюють технологічне підґрунтя для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та реалізації сервісу миттєвих платежів в Україні.^[13]