Селевкі́ди — македонська династія, яка оголосила себе в 312 до н. е. спадкоємицею більшої частини азійської імперії Александра Македонського. Династія Селевкідів отримала
свою назву від імені її засновника Селевка I, полководця Александра Македонського. Центром держави Селевкідів була Сирія, але з часом вона розширила свої межі, включивши в них більшу частину Близького Сходу, від Малої Азії до північної Індії. При Селевкідах грецька культура продовжувала поширюватися по всій Азії. Правителі династії вели війни з бунтівними намісниками провінцій, з іншими елліністичними державами, що виникли на уламках імперії Олександра Македонського та галатами, які вторгались на її територію і, пізніше, з римлянами. Зрештою в 65 до н. е. Сирія, де правили Селевкіди, була приєднана до Риму, ставши його провінцією.
Дочка Птолемея VI Єгипетського. Була одружена з трьома царями: Александром Баласом, Деметрієм II Нікатором та Антіохом VII Сідетом. Мати Антіоха VI, Селевка V, Антіоха VIII Гріпа та Антіоха IX Кізікського. Співправителька Антіоха VIII Гріпа.