Павел Дунін-Вольський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дунін-Вольський.
Павел Дунін-Вольський
пол. Paweł Dunin-Wolski
Герб
Герб
Познанський єпископ
1544 — 1546
Церква: римо-католицька
Попередник: Себастьян Браніцький
Наступник: Бенедикт Ідзбєнський
 
Діяльність: католицький священник, державний діяч, католицький єпископ
Народження: 1487
Смерть: 19 лютого 1546
Познань, Великопольська провінція, Корона Королівства Польського
Похований: Базиліка Святих Петра і Павла
Батько: Миколай Дунін-Вольський
Посада: войський радомський, староста ґостинінський, бургграф краківський, каштелян сохачевський і радомський, підканцлер і канцлер коронний; єпископ Познанський

Павел Вольський, також Дунін-Вольський[1] гербу Лебідь (нар. 1487 — пом. 19 лютого 1546, Познань) — польський римо-католицький і державний діяч; каштелян сохачевський (1532—1542) і радомський (1542—1544), підканцлер (1537—1539) і великий канцлер коронний (1539—1544); єпископ і ординарій познанський (1544–1546)[2].

Життєпис

Народився Павел 1487 року в родині Миколая Дунін-Вольського, каштеляна сохачевського, і Катажини Шидловецької. Мав також сестру від іншого шлюбу батька — Барбару Анну — дружину бжесць-куявського воєводи Рафала Лещинського.

Політична кар'єра

Павел Дунін-Вольський займав різні земські уряди. Був войським радомським (1531)[3], каштеляном сохачевський (1532—1542)[4], старостою ґостинінським (1533)[5], бургграфом краківським (1537—1546)[1], каштеляном радомським (1542—1544)[5]. З 1537 року посідав міністерські уряди підканцлера коронного (1537—1539)[4] та великого канцлера коронного (1539—1544)[5].

Церковна кар'єра

Після смерті дружини 1544 року Павел Вольський був номінований королем єпископом познанським[6][3], інгрес відбув 20 квітня 1545 року[7]. Проте, недовго перебував на цьому уряді, здебільшого хворів.

Помер Павел Вольський 19 лютого 1546 року у Познані[8][9], похований у місцевій катедрі святих Петра і Павла[10].

Сім'я

У шлюбі з Доротою Вівецькою мав 11 дітей — 6 дочок і 5 синів[6]:

  • Ядвіга — дружина Яна Добжиковського з Крошні.
  • Станіслав — каштелян рацьонжський (1555–1557), сохачевський (1557–1561).
  • Анна — дружина Пйотра Щавінського.
  • Кшиштоф.
  • Ян.
  • Пйотр Дунін-Вольський — канцлер великий коронний (1576), єпископ плоцький.
  • Каспер.
  • Зофія — дружина N Пекарського.
  • N — дружина NВікторовського.
  • Катажина — дружина N Дзіка.
  • Дорота — дружина N Чернєвського та N Бжезінського.
  • N.

Твори

  • Dziennik z lat 1519—1545 Pawła Dunin-Wolskiego, kanclerza wielkiego koronnego biskupa poznańskiego, Wyd. Uniwersytetu Łódzkiego, 1999, 114 s.
  • Modlitewnik Pawła Dunin-Wolskiego kanclerza wielkiego koronnego, biskupa poznańskiego : 1541—1542 r. : facsimile, Poznań : Wydawnictwo «Poznańskie Studia Polonistyczne», 2018.

Примітки

  1. ↑ а б Wolski Paweł. Encyklopedia PWN.
  2. ↑ Metropolitan Archdiocese of Poznań. GCatholic.org.
  3. ↑ а б Andrzej Obrębski, Dziennik z lat 1561—1583 dyplomaty i biskupa płockiego Piotra Dunin-Wolskiego [w:] Biuletyn Biblioteki Jagiellońskiej, R-XLII, 1992, s. 101.
  4. ↑ а б Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 108.
  5. ↑ а б в Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 54.
  6. ↑ а б Kasper Niesiecki, Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. : powiększony dodatkami z poźniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych. T. 1-10 / i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza./T. 9. : [K-Kyk], Lipsk, 1842, s. 401.
  7. ↑ Encyklopedyja powszechna, T. III: Bd.-Bol. Warszawa, 1860, s. 677.
  8. ↑ 1546. Poznańska Wiki. Wszystko o Poznaniu.
  9. ↑ Józef Łukaszewicz, Obraz historyczno-statystyczny miasta Poznania w dawniejszych czasach, Т. 2, Poznań, 1838, s.277.
  10. ↑ Krzysztof Rafał Prokop, Nekropolie biskupie w nowożytnej Rzeczypospolitej (XVI—XVIII w.), Kraków-Warszawa 2020, s. 139.