Ставлення Люксембургу до європейської політичної та економічної інтеграції позитивне. Більшість населення Люксембургу вважає, що європейська єдність має сенс тільки в контексті динамічного розвитку трансатлантичних відносин, і, таким чином, вважає, що в зовнішній політиці потрібно орієнтуватись на відносини з НАТО та США.
Для спільної євроінтеграції Люксембург і Бельгія 1921 року сформували Бельгійсько-Люксембурзький Економічний Союз (BLEU), щоб створити змінну валюту та єдиний митний режим. Люксембург є членом Економічного союзу Бенілюкс і був одним із членів-засновників Організації Об'єднаних Націй і Європейського економічного співтовариства (нині = Європейський союз).
Бере участь у Шенгенській групі (за назвою села в Люксембурзі, де були підписані угоди), метою якої є вільний рух громадян між державами-членами.
В Люксембурзі знаходяться Європейський суд, Європейський суд аудиторів, Статистичне бюро Європейських співтовариств (Євростат) та інші життєво-важливі органи ЄС. Секретаріат Європейського парламенту також знаходиться в Люксембурзі, але парламент зазвичай зустрічається в Страсбурзі.
Люксембург має намір відкрити посольства в Туреччині та Об'єднаних Арабських Еміратах
Посольства зарубіжних країн в Люксембурзі
Австрія, Бельгія, Канада, Китай, Хорватія, Чехія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ірландія, Італія, Японія, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Росія, Південна Корея, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Сполучене Королівство і Сполучені Штати — утримують свої посольства в Люксембурзі.
Відносини з окремими державами
Австралія
Австралія представлена в Люксембурзі через посольство в Брюсселі (Бельгія). Люксембург представлений в Австралії через посольство Нідерландів в Канберрі і через консульство в Східному Ліндфілді.
Канада
Канада представлена в Люксембурзі через посольство в Брюсселі (Бельгія).
Люксембург представлений в Канаді через своє посольство в Вашингтоні, округ Колумбія (США), і 4 почесними консульствами (у Калгарі, Монреалі, Торонто, і Ванкувері).
Обидві країни є повноправними членами Організації економічного співробітництва та розвитку, НАТО і франкомовних країн
Чехія
Чехія має посольство в Люксембурзі.
Люксембург має посольство в Празі.
Обидві країни є повноправними членами Організації економічного співробітництва та розвитку, Європейського Союзу і НАТО.
Обидві країни мають спільне минуле: в 14-му столітті король Люксембургу Іоанн Сліпий одружився з Елішкою Пршемисловою — сестрою померлого короля Вацлава III Богемії, і став королем Чехії.
Данія
Данія має посольство в місті Люксембурзі.
Люксембург має посольство в Копенгагені.
Обидві країни є повноправними членами Ради Європи, Європейського Союзу, і НАТО.
Естонія
Люксембург визнав Естонію 22 лютого 1923 і 27 серпня 1991. Обидві країни відновили дипломатичні відносини 29 серпня 1991
Естонія представлена в Люксембурзі через посольство в Брюсселі (Бельгія) і консульство в Люксембурзі. Люксембург представлена в Естонії через посольство в Празі (Чехія).
У 1937 році, відомий естонський політичний лідер Артур Сірк, тікаючи з Люксембургу, був знайдений мертвим, вважається, що він покінчив життя самогубством, вистрибнувши з вікна другого поверху. В доповіді Люксембурзької жандармерії, зазначається, що смерть настала через самогубство, однак естонський повірений у справах в Парижі Рудольф Моллерсон був відправлений для проведення розслідування, через наявність невідповідностей. Естонські історики в тому числі Пуста і Томінгас стверджують, що смерть настала через те, що агенти першого президента Естонії Костянтина Пятса викинули Артура з вікна.
Станом на 31 грудня 2007 року, інвестиції Люксембургу в Естонії склали 225 млн євро, що становить 2 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій. Близько 300 естонців живуть в Люксембурзі. Естонське культурне товариство було засноване в 1998 році. Естонський президент Арнольд Рюйтель здійснив державний візит в Люксембург у травні 2003 року. Прем'єр-міністр Андрус Ансіп — в 2006 р, прем'єр-міністр Люксембургу — Жан-Клод Юнкер — відвідав Естонію в 1999 році і 2007 році.
Зовнішні відносини Люксембургу в різних регіонах та країнах
Дипломатичні відносини між Люксембургом і Мексикою були встановлені в 1947 році. У 1980 році прем'єр-міністр П'єр Вернер відвідав Мексику з офіційним візитом. У березні 1996 року Великий герцог Жан відвідав Мексику. Під час візиту Великого герцог обидві країни підписали угоду про повітряний транспорт. У квітні 2019 року прем'єр-міністр Ксав'є Беттель здійснив офіційний візит до Мексики та зустрівся з президентом Андресом Мануелем Лопесом Обрадором.
Люксембург акредитований в Мексиці від свого посольства у Вашингтоні, округ Колумбія та має почесне консульство в Мериді.
Мексика акредитована в Люксембурзі від свого посольства в Брюсселі та має почесне консульство в місті Люксембург.
Під час світових воєн США сприяли визволенню Люксембургу. Більше 5000 американських солдатів, у тому числі генерал армії США Джордж С. Паттон, були поховані на Люксембурзькому кладовищі та під Меморіалом біля столиці міста Люксембургу. В багатьох містах Люксембурга встановлені пам'ятники в честь американських визволителів. Міцні відносини між США та Люксембургом виражаються як на двосторонній співпраці, так і через спільне членство в НАТО, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Люксембург має посольство у Вашингтоні, округ Колумбія, і генеральні консульства в Нью-Йорку та Сан-Франциско.
У листопаді 1947 року Люксембург проголосував за план поділу щодо Створення Держави Ізраїль. Ізраїль і Люксембург встановили повноцінні дипломатичні відносини в 1949 році.
Ізраїль акредитований в Люксембурзі від свого посольства в Брюсселі, Бельгія.
Люксембург акредитований в Ізраїлі від Міністерства закордонних справ у місті Люксембург.
Двосторонні відносини між Турецькою Республікою та Великим герцогством Люксембург формально розпочалися із відкриттям посольства Туреччини в Люксембурзі в 1987 році.
Люксембург має посольство в Анкарі, яке було відкрито 29 листопада 2011 року.
Туреччина має посольство в місті Люксембург.
У Люксембурзі офіційно проживає 500 етнічних турків, 200 з яких мають подвійне громадянство. Обсяг торгівлі між двома державами досяг 2011 року 217 мільйонів доларів. [10]
Люксембург рішуче підтримує кандидатуру Туреччини як повноправного члена Європейського Союзу.
В історії двосторонніх відносин першим президентом Росії, який приїхав з офіційним візитом до Люксембурга, був Володимир Путін 24 травня 2007 року. Оскільки двосторонній товарообіг збільшився більш ніж втричі: з 66,6 млн дол. у 2003 році до 228,3 млн дол., зв'язки і відносини між двома країнами зміцнилися. Енергетика та фінанси є ключовими сферами співробітництва між Росією та Люксембургом.
Люксембург був оточений армією Людовика XIV у 1684 р. та був анексований Францією до склад департаменту Форе під час війни Першої коаліції 1795 року. Анексія спала після поразки Наполеона в 1815 році.
Франція має посольство в місті Люксембург.
Люксембург має посольство в Парижі, генеральне консульство в Страсбурзі, а також консульства в Бордо, Ліллі, Лонгві, Ліоні, Марселі та Меці.
Обидві країни є дійсними членами Ради Європи, Європейського Союзу, НАТО, Організації економічного співробітництва та розвитку та Організації з безпеки та співробітництва в Європі.
Люксембург визнавав Естонію двічі: 22 лютого 1923 року та 27 серпня 1991 року. Обидві країни відновили дипломатичні відносини 29 серпня 1991 року.
У 1937 році було знайдено мертвим видатного естонського політичного лідера Артура Сірка. Було постановлено, що причинною смерті стало самогубство, а саме стрибок у вікно. Через невідповідності у звіті жандармерії з естонським тимчасовим повіреним, Рудольфа Моллерсона було направлено до Парижа для розслідування. Естонські історики, зокрема Пуста та Томінгас, стверджують, що смерть була актом розбещення агентів першого президента Естонії Костянтина Пеца.
Станом на 31 грудня 2007 року іноземні інвестиції, здійснені в Естонії з Люксембурга, становили 225 млн євро, що становить 2 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій. У Люксембурзі проживає близько 300 естонців. Естонська культурна асоціація була заснована в 1998 році.
Візити вищого рівня з Естонії до Люксембурга:
У травні 2003 прибув з державним візитом президент Естонії Арнольд Рютель;
В 1999 та 2007 роках приїздив з офіційним візитом прем'єр-міністр Люксембурга Жан-Клод Юнкер відвідав Естонію.
У 1935 році була підписана торгова угода між Естонією, Бельгією та Люксембургом.
1 грудня 1994 року набула чинності угода про автомобільний транспорт між Естонією, Латвією, Литвою, Бельгією, Люксембургом та Нідерландами.
23 вересня 1999 року набула чинності угода між Естонією та Економічним союзом Бельго-Люксембург про взаємну допомогу та захист інвестицій.
1 лютого 2005 року набула чинності угода між Естонією та державами Бенілюксу про реадмісію осіб.
23 травня 2006 року була підписана угода про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків на прибуток та податків на капітал.
Естонія акредитована в Люксембурзі від свого посольства в Брюсселі та має почесне консульство в місті Люксембург.
Люксембург акредитований в Естонії від свого посольства в Празі, Чехія.
Обидві країни є дійсними членами Організації економічного співробітництва та розвитку, Європейського Союзу та НАТО.
Обидві країни розділили спільну долю в XIV столітті, коли Іоанн Сліпий Люксембурзький одружився з сестрою Елішки Пржемісловни, сестрою загиблого короля Чегеля Вацлава III та став королем Чехії.
