Жіноче кіно визнає внесок жінок не тільки в художні фільми, а й у документальні. Визнання жіночої праці відбувається за допомогою різних фестивалів та нагород, таких як кінофестиваль «Санденс».[2]
«Жіноче кіно — це складна, критична, теоретична та інституційна конструкція», — пояснює Елісон Батлер. Концепція зазнала неабиякої критики, внаслідок чого деякі кінорежисерки дистанціювалися від неї, побоюючись бути пов'язаними з маргіналізацією та ідеологічними суперечками.[2]
Аліс Гі-Блаше була піонеркою у кіно і першою жінкою-режисеркою. [3] Працюючи у кінокомпанії «Gaumont» у Франції на час винайдення кіно, вона створила «La Fée aux Choux» (1896). Дати багатьох ранніх фільмів є спекулятивними, але La Fée aux Choux цілком може стати першим оповідальним фільмом.[4] Гі-Блаше працювала керівницею виробництва Гомонт з 1896 по 1906 рік і зняла сотні німих фільмів у Франції та США.[5]
Гелен Гарднер (Vitagraph), яка здобула визнання за роль Беккі Шарп у версії Ярмарок суєти 1910 року, була першою акторкою, серед чоловіків і жінок, яка створила власну продюсерську компанію, The Helen Gardner Picture Players.[6] Першою постановкою Гарднер стала «Клеопатра» (1912), один з перших американських повнометражних фільмів.
Режисерка американського походження Лоїс Вебер була тренеркою і натхненницею Гі-Блаше і досягла успіху у створенні німих фільмів.[7] Вебер добре відома фільмами «Лицеміри» (1915), «Клякса» (1921) і «Саспенс» (1913). Фільми Вебер часто фокусуються на складних соціальних питаннях. Наприклад, картина «Де мої діти?» (1916) розглядає спірні питання контролю над народжуваністю та абортів. Вона поставила під сумнів законність смертної кари у «Народ протиДжона Доу» (1916).[8][9]
Мейбл Норманд почала актркою, а стала продюсеркою, сценаристкою-режисеркою у 1910-х, працюючи над першими короткометражками Чарлі Чапліна («Блукач») на студії KeystoneМака Сеннета.[10] Вона також співпрацювала з Сеннетом над іншими фільмами, і наприкінці 1910-х — на початку 1920-х мала власну кіностудію та продюсерську компанію. [11] Інші відомі акторки, які стали режисерками: Грейс Кунард та Нелл Шипман.
Сценаристки були дуже затребувані в перші роки кіно. Френсіс Маріон, Аніта Лус та Джун Матіс — усі вони мали успішну кар’єру в епоху раннього звучання. Матіс також була першою жінкою-керівницею Голлівуду.
Класичний Голлівуд
Оскільки в 1920-х американське кіно стало високо комерціалізованою індустрією, а його зміст ставав дедалі традиційнішим, можливості для продюсерок та режисерок ставали все меншими. До того моменту, як кіно стало звуковим у 1927 році та відразу після цього, жіночі ролі за камерою значною мірою обмежувалися сценаристками, костюмерками, декораторками, візажистками тощо. А впровадження галузевої самоцензури у формі Кодексу Гейса 1934 року означало, що такі теми, як контроль над народжуваністю та аборти, стали табу. Дороті Арзнер була єдиною жінкою-режисеркою, яка вижила в цьому недружньому середовищі. Тим не менш, у її фільмах можна простежити феміністичні елементи.[12] Кінокритики вважають її фільм «Dance, Girl, Dance» про двох жінок, які борються за успіх у шоу-бізнесі, особливо цікавим з феміністичної точки зору. Фільм був відібраний для включення до Національного реєстру фільмів. Арзнер працювала з такими акторками як Кетрін Гепберн у фільмі «Крістофер Стронг» (1933) та Джоан Кроуфорд у фільмі «Наречена була в червоному» (1937).
Експериментальне та авангардне кіно
Жанр, який вважається найближчим до кінорежисерок та просуває жіночу тематику. Пем Кук і Лора Малві також відзначили узгодженість та союз експериментального та авангардного кіно з феміністичним інтересом та феміністичною політикою. Зокрема, Малві пояснювала, що мейнстрімові чи голлівудські фільми не здатні забезпечити досвід суперечностей, посилюючи антиреалізм, і саме тут авангардне кіно корисне для жінок та фемінізму.[13]
Залучення жінок до експериментального та авангардного кіно розпочалося на початку ХХ ст., хоча воно було обмеженим через суспільні умовності цього періоду.[2] Лише після війни жінки почали активно брати участь у жанрі. Жермен Дюлак була провідною учасницею французького авангардного кіно після Першої світової.[14] Існує також випадок прозорливих фільмів Майї Дерен, які належали до класики експериментального кіно та зосереджувалися на північноамериканському авангарді.[15] Сучасна тенденція не протистояла вступу кінорежисерок в авангардне кіно, хоча в перші роки вони не отримували такого визнання критиків, як їхні колеги-чоловіки.[2]
Ширлі Кларк була провідною фігурою незалежної американської кіносцени в Нью-Йорку в п'ятдесяті роки.[16] Її робота незвичайна, оскільки вона режисувала видатні експериментальні та художні фільми, а також документальні. Джойс Віланд — канадська режисерка експериментальних фільмів. Національне кіноматографічне управління Канади дозволило багатьом жінкам знімати некомерційні анімаційні фільми. У Європі такі художниці як Валі Експорт одними з перших дослідили художній та політичний потенціал відео.
Фемінізм другої хвилі
Наприкінці 60-х, коли розпочалася друга хвиляфемінізму, «нові ліві» були на піку зростання. Обидва рухи рішуче виступали проти «домінуючого кіно», тобто голлівудського та чоловічого європейського буржуазного авторського кіно. Голлівуд звинувачували в утиску, поширенні сексизму, расистських та імперіалістичних стереотипах. Жінки брали участь у змішаних нових колективах, таких як кінохроніка, а також створювали власні кіногрупи. Ранні феміністичні фільми часто фокусувалися на особистому досвіді. Першим шедевром стала «Ванда» Барбари Лоден, один з найпотужніших будь-коли створених портретів відчуження.[17]
Фемінізм другої хвилі проявлявся у різних формах у фільмах в другій половині ХХ-го ст., наприклад, з ідеєю «сестринства» у фільмах, хорошим прикладом якої є «Сталеві магнолії» 1989 року[18]. Протягом цього часу фемінізм у кіно також представлятиметься як контр-кіно[19], за допомогою якого режисерки навмисно деконструювати модель класичного фільму. Цей стиль можна побачити у творах таких мисткинь, як «Триллер»Саллі Поттер 1979 року.
Опір утиску жіночої сексуальності був однією з основних цілей фемінізму другої хвилі. Аборт все ще був дуже суперечливим у багатьох західних суспільствах, і феміністки виступали проти контролю держави та церкви. Дослідження жіночої сексуальності набуло багатьох форм: зосередження уваги на давньо цензурованих формах сексуальності (лесбійство, садомазохізм) або демонстрація гетеросексуальності з жіночої точки зору. Біргіт Гайн, Ельфі Мікеш, Неллі Каплан, Кетрін Брейя та Барбара Гаммер — деякі з режисерок періоду.
Ролі, які виконують чоловіки, — це супергерой, заможний діловий чоловік чи всемогутній лиходій. Що стосується ролей, які відіграють жінки, то вони, як правило, є домогосподарками, жінками, які не можуть отримати чоловіка, повіями чи секретарками. Справжнє порівняння — це мужність проти жіночності. Тест Бекдел для кіно — це лакмусовий папірець, який вивчає представництво жінок у медіа. Три фактори: 1. Чи є у фільмі принаймні 2 жінки з іменами? 2. Ці жінки розмовляють між собою? 3. Вони розмовляють між собою про щось інше, ніж про чоловіка? Багато ролей, які відводяться жінкам, роблять їх залежними від чоловіків або обмежують їх роль. Жінки вдвічі частіше виконують роль, пов’язану з життям, а не з роботою. Голлівуд рідко вибирає жінок на роль всемогутніх босів або щоб вони навіть мали успішну кар'єру. Було кілька прикладів, які порушують цю норму, наприклад, «Освідчення» або «Я не знаю, як вона це робить». Навіть у цих картинах чоловік відіграє сильну роль, а жіноча роль залежить від акторів для сюжетної лінії. Жінки не є самостійними у фільмах і рідко бувають у центрі уваги без чоловіка, щоб вкрасти їх. Деякі ролі в останніх картинах працювали проти цієї норми, наприклад, Кітніс у «Голодних іграх» і Фуріоза у «Шаленому Максі: Дорога гніву». Ці ролі порушують норму, оскільки жінки зазвичай зображуються залежними від інших персонажів, надмірно емоційними та обмеженими роботами з низьким статусом порівняно з підприємливими та амбітними чоловічими персонажами (Bussey & Bandura, 1999).[20]
Протистояння патріархальному насильству було ключовою проблемою фемінізму другої хвилі з 1960-х до 1980-х. [21] Багато феміністок другої хвилі брали участь у русі миру вісімдесятих, як і їхні праматері у старих пацифістських течіях. Наслідки воєнного конфлікту для жінок після холодної війни часто не помічалися. Конфлікти після холодної війни призвели до того, що жінок посилено катували, ґвалтували та піддавали насильству.[22] Це спричинило ріст жіночих організацій та ініціатив протесту проти насильства над жінками, що посилило критику патріархального кліше «миротворчої» жінки.[22] Кінорежисерки задокументували участь жінок в антиімперіалістичних рухах опору. Натхненні індуїстською богинею-матір’ю Калі — традиційно асоційованою із сексуальністю, насильством та материнською ніжністю — німецькі режисерки Біргіт та Вільгельм Гайн створили фільм «Калі», який зображує жінок як жорстоких та загрозливих, протилежних невинному стереотипу «доглядальниці», який зазвичай призначають персонажкам.[23] Режисерки зібрали знайдені кадри з «тривіальних» жанрів, єдиної галузі кіно, в якій було дозволено зображувати агресивних жінок.
Режисерки також почали брати на себе представлення сексуальності та гендеру у фільмах, призначених спеціально для студентів та студенток коледжу. Оскільки сексуальне насильство в кампусах продовжує охоплювати університети, режисерки почали створювати фільми, які вирішують ці проблеми. У 2014 році група студенток та викладачок Техаського технічного університету створила серію фільмів «Сексизм | Кіно», щоб забезпечити навчання про насильство проти жінок та сексуальне насильство в університетських містечках.[24]
Енн Флетчер зняла чотири фільми: Крок уперед (2006), 27 весіль (2008), Освідчення (2009) та The Guilt Trip (2012), які зібрали в прокаті США понад 343 млн доларів та 632 млн доларів у всьому світі.[31] Вона також брала участь у режисурі продовження фільму 2007 року «Зачарована».[32]
Ава Дюверней — режисерка популярної «Сельми» (2014), а також перша афроамериканка, яка зняла трицифровий фільм з бюджетом «Складки часу» (2018).
Жіноча документалістика
Хоча між відсотком кінематографісток та жінок все ще існує розрив, жінки, як правило, більше залучаються до документальних фільмів. Відсоток жінок, які режисують документальні фільми, більший, ніж жінок, які режисують художні.[33]
Феміністки про режисерок
У світі кіно багатьом кінорежисеркам не приділяється особливої уваги або шансів показати, на що вони здатні. Це питання все ще обговорюється, але ряд активісток прагнуть змінити та подолати цей тип нерівності. Вони мають на меті підвищити обізнаність та внести соціальні зміни у те, що зараз відображається у засобах масової інформації. Протягом 1990-х з’явилося багато фільмів про кінорежисерок різних національностей та расових груп.[34] Наприклад, «Сестри в кіно»[35]Івонн Велбон. Це документарі демонструє, як афроамериканські режисерки перевіряють своє теперішнє місце у бізнесі.
Дискримінація жінок у кіноіндустрії
Багато жінок бояться вступити у кіноіндустрію, не кажучи вже про створення кількох творів у галузі. Кажуть, що найм жінок у галузь — це великий шанс або ризик.[36] Під час прийняття на роботу в кіногалузь жінок дискримінують за багатьма ознаками, такими як вік та надання нижчих ставок зарплати.[36] Більшість працівниць у кіноіндустрії стають лише фрілансерками, що заважає їм створювати кар’єру та заробляти на життя кіно.[37] Ці стратегії існують, навмисно чи ні, щоб запобігти процвітанню жінок у кіноіндустрії.
Однак після дискримінації пр наймі, коли жінки отримують та починають роботу, набагато більше гендерної дискримінації. Статистика показує, що жінок на керівних посадах у галузі не так багато. [37] Порівняно з кількістю найнятих жінок, чітко показано, що жінкам не дають можливості тривалий час зберігати роботу. «Однак варто відзначити, що жінки втрачали роботу в шість разів більше, ніж чоловіки, що свідчить про особливу та підвищену вразливість жінок у цій галузі». [37] Жінок не підвищують на вищі посади так часто, як їхніх колег-чоловіків, і їм навіть не дають можливості залишатися надовго, щоб отримати підвищення.
У галузі існує багато сценаріїв, де жінка має вищу кваліфікацію, ніж чоловік, але заробляє на тій же роботі менше грошей.[38] Навіть до професіоналок із надмірною кваліфікацією ставляться так, ніби цього недостатньо, що призводить до того, що вони докладають додаткових зусиль, щоб стати кращими та отримувати винагороду як і колеги-чоловіки.[38] Усі ці нерівності та дискримінація жінок у кіноіндустрії породжують у жінок страх іти в індустрію.
↑Hankin, Kelly (2007). And Introducing... The Female Director: Documentaries about Women Filmmakers as Feminist Activism. NWSA Journal. 19 (1): 59—88. doi:10.2979/NWS.2007.19.1.59. JSTOR4317231.
1951 film This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Toto the Third Man – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (June 2019) (Learn how and when to remove this template message) Toto the Third Man(Totò terzo uomo)Film posterDirected byMario MattoliWritten byAgenore IncrocciMarcello MarchesiVittori...
Kinderszenenoleh Robert SchumannEdisi pertama laman sampulBahasa InggrisScenes from ChildhoodOpusOp. 15PeriodePeriode RomantikDigubah1838Gerakan13 bagianPartiturSolo pianoKinderszenen [a] (pelafalan dalam bahasa Jerman: [ˈkɪndɐˌst͡seːnən], Adegan dari Masa Kecil), Op . 15, oleh Robert Schumann, adalah satuan karya musik yang terdiri dari tiga belas komposisi piano yang ditulis pada tahun 1838. Sejarah Schumann menulis 30 gerakan untuk karya ini tetapi ia hanya memi...
Pour les articles homonymes, voir Zem. Roschdy Zem Roschdy Zem au Festival de Cannes 2019. Données clés Nom de naissance Roschdy Zamzem Surnom Roschdy Zem Naissance 28 septembre 1965 (58 ans)Gennevilliers, France Nationalité Française Marocaine Profession Acteur RéalisateurScénariste Films notables 36 quai des OrfèvresIndigènesMauvaise FoiOmar m'a tuerChocolatRoubaix, une lumière Séries notables Les SauvagesNotre-Dame, la part du feu modifier Roschdy Zamzem[1], dit Roschdy Zem...
Letitia Elizabeth Landon Letitia Elizabeth Landon (14 Agustus 1802 – 15 Oktober 1838) merupakan seorang penyair dan novelis Inggris, lebih dikenal dengan inisialnya L.E.L. Letitia Elizabeth Landon lahir di Chelsea, London , ayahandanya adalah John Landon dan ibundanya adalah Catherine Jane, née Bishop.[1] Catatan ^ Byron (2004). Referensi Armstrong, Isobel, and Joseph Bristow, eds. Nineteenth-Century Women Poets. Oxford: The Clarendon Press, 1998. Blain, Virginia. Letitia Elizabeth...
Tallon GriekspoorGriekspoor di Prancis Terbuka 2022Kebangsaan BelandaTempat tinggalNieuw-Vennep, BelandaLahir2 Juli 1996 (umur 27)Haarlem, BelandaTinggi188 cm (6 ft 2 in)Memulai pro2015Tipe pemainTangan kanan (backhand dua tangan)PelatihDennis SchenkTotal hadiahUS $1,819,339TunggalRekor (M–K)38–48 (di kategori Tur ATP, Grand Slam, dan Piala Davis)Gelar1Peringkat tertinggiNo. 35 (3 April 2023)Peringkat saat iniNo. 35 (3 April 2023)Hasil terbaik di Grand Slam (tungg...
周處除三害The Pig, The Snake and The Pigeon正式版海報基本资料导演黃精甫监制李烈黃江豐動作指導洪昰顥编剧黃精甫主演阮經天袁富華陳以文王淨李李仁謝瓊煖配乐盧律銘林孝親林思妤保卜摄影王金城剪辑黃精甫林雍益制片商一種態度電影股份有限公司片长134分鐘产地 臺灣语言國語粵語台語上映及发行上映日期 2023年10月6日 (2023-10-06)（台灣） 2023年11月2日 (2023-11-02)（香�...
烏克蘭總理Прем'єр-міністр України烏克蘭國徽現任杰尼斯·什米加尔自2020年3月4日任命者烏克蘭總統任期總統任命首任維托爾德·福金设立1991年11月后继职位無网站www.kmu.gov.ua/control/en/（英文） 乌克兰 乌克兰政府与政治系列条目 宪法 政府 总统 弗拉基米尔·泽连斯基 總統辦公室 国家安全与国防事务委员会 总统代表（英语：Representatives of the President of Ukraine） 总...
Senin BersihFestival penerbangan layangan sebagai bentuk merayakan Senin Bersih di wilayah pesisir selatan YunaniDirayakan olehGereja Ortodoks Oriental dan Gereja Ortodoks Timur; Gereja Katolik TimurJenisKekristenan TimurKegiatanIbadah liturgi, bermaaf-maafan, puasaTanggal48 hari sebelum PaskahTahun 202418 Maret12 Februari (Komputus Gregorius)Tahun 20253 Maret3 Maret (Komputus Gregorius)Tahun 202623 Februari16 Februari (Komputus Gregorius)FrekuensitahunanTerkait denganHari pert...
Map of the military Department of the Gulf in 1864 The Department of the Gulf was a command of the United States Army in the nineteenth and early twentieth centuries and of the Confederate States Army during the Civil War. History United States Army (Civil War) Creation Major General Benjamin Franklin Butler The department was constituted on February 23, 1862, when the United States War Department issued General Orders No. 20; the department consisted of ...all of the coast of the Gulf of Me...
Rural municipality in Saskatchewan, Canada Rural municipality in Saskatchewan, CanadaWood Creek No. 281Rural municipalityRural Municipality of Wood Creek No. 281Location of the RM of Wood Creek No. 281 in SaskatchewanCoordinates: 51°30′00″N 105°35′10″W / 51.500°N 105.586°W / 51.500; -105.586[1]CountryCanadaProvinceSaskatchewanCensus division11SARM division5Formed[2]December 13, 1909Government[3] • ReeveGlen Busse •...
У этого человека испанская фамилия; здесь Перейро — фамилия отца, Лопес — фамилия матери. Гастон Перейро Общая информация Полное имя Гастон Родриго Перейро Лопес Родился 11 июня 1995(1995-06-11)[1][2] (29 лет)Монтевидео, Уругвай Гражданство Уругвай Рост 188 см Позиция а...
Pour les articles homonymes, voir Vol. Cet article concerne le vol libre en tant que pilotage, pas en tant que discipline de l'aéromodélisme Parapente Le vol libre est l'activité sportive ou de loisir consistant à piloter un planeur ultra léger (PUL) sans motorisation : deltaplane, parapente et cage de pilotage. Le décollage peut se faire à pied depuis un relief, et sur terrain plat par treuillage ou, pour le deltaplane, par remorquage avec un ULM. Les sites de vol libre les plus...
نجيب ميقاتي رئيس وزراء لبنان تولى المنصب10 سبتمبر 2021 الرئيس ميشال عون النائب سعادة الشامي حسان دياب رئيس وزراء لبنان الـ 48 في المنصب13 يونيو 2011 – 15 فبراير 2014 الرئيس ميشال سليمان سعد الدين الحريري تمام سلام رئيس وزراء لبنان الـ 45 في المنصب19 أبريل 2005 – 19 يوليو 2005 الرئيس إم�...
For other uses, see Ecce Homo (disambiguation). This article possibly contains original research. Please improve it by verifying the claims made and adding inline citations. Statements consisting only of original research should be removed. (June 2021) (Learn how and when to remove this message) 1908 book by Friedrich Nietzsche Ecce Homo: How One Becomes What One Is Cover of the 1908 Insel edition designed by Henry van de VeldeAuthorFriedrich NietzscheOriginal titleEcce Homo: Wie man wir...
Brazilian journalist and politician (1781–1847) Joaquim Gonçalves LedoPainting by Oscar Pereira da SilvaBorn(1781-12-11)11 December 1781Cachoeiras de Macacu, Rio de Janeiro, State of Brazil, Portuguese AmericaDied9 May 1847(1847-05-09) (aged 65)Sumidouro, Rio de Janeiro, Empire of BrazilNationalityBrazilianOccupation(s)Journalist and politicianKnown forRevérbero Constitucional Fluminense Joaquim Gonçalves Ledo (11 December 1781 – 9 May 1847) was a Brazilian journalist and pol...
UK act of Parliament of 1920 This article includes a list of general references, but it lacks sufficient corresponding inline citations. Please help to improve this article by introducing more precise citations. (January 2014) (Learn how and when to remove this message) United Kingdom legislationGovernment of Ireland Act 1920Parliament of the United KingdomLong titleAn Act to provide for the better Government of Ireland.Citation10 & 11 Geo. 5. c. 67Introduced byDavid Lloyd George (Commons...
.svg){kind=small}
