Погані дороги
рос. Плохие дороги
Жанр	драма
Режисер	Наталія Ворожбит
Продюсер	Юрій Мінзянов, Дмитро Мінзянов
Сценарист	Наталія Ворожбит
У головних ролях	Ігор Колтовський,Андрій Лелюх, Володимир Гурін
Кінокомпанія	Kristi Films
Дистриб'ютор	Артхаус Трафік (Україна)
Тривалість	105 хв. (між.) 124 хв. (повна)
Мова	російська[прим. 1]
Локалізація	багатоголосе озвучення, LeDoyen
Країна	Україна
Рік	2020
Дата виходу	3 вересня 2020 (Venice) 20 травня 2021 (Україна)
Кошторис	₴13.5 млн
Касові збори	₴0.7 млн[2] ($28.0 тис.)[3]
IMDb	ID 8126172

«Погані дороги» (рос. Плохие дороги) — український переважно російськомовний фільм режисера та сценариста Наталії Ворожбит, екранізація її однойменної п'єси 2017 року. Стрічка складається з п'яти новел, об'єднаних темою доріг. Сюжет описує події що відбуваються з українськими мешканцями та військовими на Донбасі на фоні російсько-української війни.

Міжнародна прем'єра фільму відбулася 3 вересня 2020 року на Венеційському кінофестивалі в конкурсній програмі Міжнародного тижня критиків^[it], де стрічка не змогла перемогти, однак отримала заохочувальну «Нагороду веронського кіноклубу» (Verona Film Club Award).^[4][5][6] В український обмежений прокат фільм вийшов 20 травня 2021 року.

П'ять розбитих доріг. П'ять реальних історій мешканців Донбасу і українських військових. Тих, чиє життя проходить по обидва боки лінії розмежування. Історії про кохання, ненависть, довіру, зраду і порушення особистих кордонів на тлі порушення кордонів державних.^[7][8]

• Перша історія — розповідає про затримання нетверезого озброєного місцевого директора школи Ігоря Оніщука на українському блокпості, який помічає в бліндажі українських військових роздягнену восьмикласницю Людку Марченко з його школи й він хоче забрати дівчину назад до сім'ї.
• Друга історія — розповідає про трьох місцевих старшокласниць, які лузаючи насіння на автобусній зупинці в місцевому прифронтовому містечку, сперечаються про сексуальні зв'язки з українськими військовими та наслідки цих зв'язків. Одна з цих трьох місцевих школярок закохана в українського військового, однак їх відносини намагається стримати її проросійська бабуся.
• Третя історія — розповідає про полонену українську журналістку, яку намагається зґвалтувати російський окупант, однак вона замість пручання освідчується йому у коханні, чим абсолютно збиває його з пантелику.
• Четверта історія — розповідає про те, як українська міська молодиця на своїй машині ненароком збиває курку поблизу села й хоче відшкодувати вартість курки її господарям, які, користуючись ситуацією, намагаються відібрати в молодиці все.
• П'ята історія — розповідає про закохану в українського військового Віктора українську військову-медсестру, яка після вбивства та обезголовлення Віктора російськими окупаційними військами, на пару з іншим військовим їде у машині та везе вікторове безголове тіло до його дружини.

Як зазначив кінокритик Віталій Гордієнко з інтернет-видання «Загін кіноманів» «більша частина [реплік фільму] російськомовна»;^[10] цей же висновок про мову стрічки підтвердила й кінокритик видання «Вікенд» Марина Ніколаєва, яка зазначила що «у фільмі здебільшого говорять російською».^[1]

Цей розділ потребує доповнення.

Фільм знято практично на 100 % російською мовою;^{[прим. 1]} однак для українського кінопрокату його продублювали українською.^[11]

Сюжет фільму заснований на однойменній п'єсі «Погані дороги», яку Ворожбит вперше написала російською для Лондонського театру Королівський двір і на основі якої у жовтні 2017 року було створено англомовну виставу «Bad roads» режисерки Вікі Фезерстон^[en] (переклад з російської на англійську виконала Sasha Dugdale).^[12] В Україні російськомовна версія вистави режисерки Тамари Трунової у виконанні Київського академічного театру драми й комедії на лівому березі Дніпра виграла у номінації «За найкращу драматичну виставу» на Фестивалі-Премії ГРА у 2019 році^[13][14]. У 2023 році постановку п'єси українською мовою здійснив монреальський театр «Стожари» за участю Григорія Гладія (режисер-постановник Ольга Онищенко)^[15].

Сюжет п'єси та фільму «Погані дороги» описує події що відбуваються з мешканцями Донбасу та українськими військовими на фоні російсько-української війни. В основу сюжету п'єси та фільму лягли документальні історії занотовані Наталкою Ворожбит на сході України у 2015 році під-час збору матеріалу для фільму «Кіборги».^{[14][16][17][18]} За словами Наталки Ворожбит, на відміну від фільму «Кіборги»,^{[прим. 2]} який присвячений силі духу людей та є чоловічим поглядом на російсько-українську війну, фільм «Погані дороги» присвячений людській слабкості і є жіночим поглядом на російсько-українську війну.^[19]

Стрічка «Погані дороги» складається з п'яти різних новел, об'єднаних однак темою доріг. З оригінальної п'єси Ворожбит 2017 року до фільму увійшло саме 5 (а не всі 6 новел з п'єси-першоджерела).^[20]

Проєкт фільму «Поганих доріг» був відхилений на десятому пітчингу Держкіно в 2017 році оскільки він не набрав прохідної кількості балів у експертів;^[20] тоді у 2017 році творці оцінювали свій кошторис на ₴17.8 млн, а у Держкіно творці просили ₴8.9 млн.^[21][22][23]

Згодом творці подалися на пітчинг Українського культурного фонду (УКФ), який вони таки змогли виграти, й стрічка була врешті профінансована Українським культурним фондом; тоді у 2019 році під-час пітчингу УКФ творці оцінювали свій кошторис на ₴13.5 млн, й в УКФ творці також просили ₴13.5 млн,^[24] однак УКФ виділив творцям лише десь 86 % заявленого кошторису ₴13.5 млн, а саме ₴11.6 млн грн.^{[17][25][26][27]}

Фільмування розпочалося у серпні 2019 року.^[28][29]

Існує дві версії фільму. Перша версія — міжнародна скорочена версія фільму, яка містить лише 4 з 5 новел фільму і звідки вирізано новелу про українську військову-медсестру, яка везе мертве обезголовлене тіло українського військового, чиєю коханкою вона була, до його дружини для поховання (тривалість 105 хв.).^[30][31] Друга версія — повна, у якій присутні всі 5 новел (тривалість 124 хв.).^[8] Причину, чому у міжнародний фестивальний прокат вирішили випустити скорочену версію стрічки згодом повідомила режисер Наталка Ворожбит, заявивши, що їхні «сейлз-агенти з Британії [REASON8 Films] наполягали на тому, щоб вирізати одну з новел [оскільки] вони вважали, що вона затягує фільм, що вона темно знята і що вона зайва».^[32]

Прем'єра міжнародної версії фільму (лише 4 з 5 новел) відбулася 3 вересня 2020 року у конкурсній паралельній програмі Міжнародного тижню критиків (італ. Settimana Internazionale della Critica) Венеційського кінофестивалю, де стрічка не змогла перемогти однак отримала заохочувальну нагороду «Verona Film Club Award».^[4][5][6]

Під час презентації свого фільму у Венеції режисер Поганих доріг Наталка Ворожбит повідомила у своїй «Заяві режисера» (англ. Director's Statement) що об'їзні дороги у моєму фільмі ведуть нас до зон конфлікту, де люди, живучи у страху та ненависті, навчилися стикатися з надзвичайними обставинами. Розгорнувши дію свого фільму у місці де протирічче між цивільними та військовими є показним однак непомітним, стриманим та заглушеним, моя ціль була зняти стрічку у квазі-документальному стилі, постійно запитуючи протагоністів хто вони, чому вони тут, та що коїться? [...] Моя стрічка оповідає про насилля, що з'явилося нізвідки та розпалило серйозний [військовий] конфлікт.^[33][34]

У грудні 2021 року права на показ стрічку придбала американська стрімінгова компанія HBO^[35].

В український обмежений прокат повна версія фільму (всі 5 з 5 новел) вийшла 20 травня 2021 року. На українському телебаченні повна версія вперше транслювалася з українськомовним закадровим озвученням 11 вересня 2021 року на телеканалі Volia Cine+. На українських vod-платформах була вперше оприлюднена 20 вересня 2021 на vod-платформі oll.tv (з оригінальною російськомовною авдіодоріжкою та без українськомовного закадрового озвучення, що було створено для кінопрокату в Україні).^[7][36]

Кінокритик Сергій Ксаверов у своїй рецензії для видання «Лівий берег» позитивно відгукнувся про стрічку «Погані дороги» й називає фільм «одним із найцікавіших» в українському кіно кінця 2010-х. На його думку, «Погані дороги» — це «фільм про окремі локуси, майже повністю виключені з того, що ми можемо назвати „життям країни“», а сама назва фільму символізує «ментальний стан людей на цих дорогах» і «стан країни в цілому, яка не є цілісною з огляду на війну». Він називає цей фільм «обережним», та небагатим на кінографічні прийоми, що виглядає принциповим режисерським рішенням. Натомість критик підкреслює «об'ємність» персонажів/ок стрічки, яку уможливлює вміння режисерки «зробити складну та багатовимірну людину з будь-якого матеріалу». І зрештою, ці персонажі/ки «часто знаходять сили та здатність чинити спротив хаосу, що вимагає від них жахливих дій» завдяки здатності до емпатії, яка перетворює їх «з інструмента хаосу на людину».^[37] Також позитивно про стрічку відгукнувся кінокритик інтернет-видання НВ Валерій Мирний який у своїй рецензії поставив фільму оцінку в 10 балів з 10-ти^[38].

Прохолодно про стрічку відгукнувся кінокритик Ігор Грабович, який своїй у рецензії для видання «Detector.media» зазначає що фільм режисера Наталки Ворожбит подобається багатьом кінокритикам насамперед через свою «позірну ідеологічну невизначеність» у питанні російсько-української війни через яку «у фільмі немає поділу на „наших“ та „ненаших“», однак застерігає що ця ідеологічна неоднозначність Ворожбит в умовах тривалої російсько-української війни «не завше є компліментом для українського митця» та підкреслює що через цю ідеологічна розмитість стрічка має цілий ряд контроверсійностей, зокрема у питанні достовірності зображення українських військових як некомпетентних та імпульсивних осіб які діють з якихось своїх власних мотивів, а не за статутами та службовими інструкціями українського війська. Грабович підкреслює що такі ідеологічно розмиті інтонації щодо російсько-української війни, з усією їхньою контраверсійністю, «нині [станом на 2021 рік] відтворюються не лише у стрічці Ворожбит, а й багатьма, в тому числі й не дуже доброзичливими до України, людьми».^[20] Також прохолодно про стрічку відгукнувся кінокритик Олександр Ковальчук, який своїй у рецензії для видання «Варіанти» назвав стрічку «гуманістичним трешем» та зазначив, що хоча Ворожбит підняла великий хайп навколо свого фільму й «так багато наговорила у своїх численних інтерв'ю перед прем'єрою про сакральні спроби зрозуміти (панять і прастіть) православну душу ***ського сепаратиста з позицій всемилостивого гуманізму та лівого лібералізму», однак у кінцевому продукті від усього того великого хайпу «залишився лиш один пшик».^[39]

• Погані дороги на сайті IMDb (англ.)
• Погані дороги на сайті Kino-teatr.ua
• Погані дороги на сайті DzygaMDB

Це незавершена стаття про український фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.