PROFILPELAJAR.COM

Сергій Байдовський
Сергій Байдовський
Байдовський Сергій Романович
	Байдовський Сергій Романович
Народився	21 серпня 1990; Нововолинськ, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Помер	20 лютого 2014 (23 роки); Київ, Україна; ·Загинув від поранення у легені на вулиці Інтистуцькій
Поховання	c. Менчичі; Іваничівський район; Волинська область, Україна
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	Луцьк
Діяльність	Інспектор з безпеки лінійної частини магістральних нафтопроводів «Дружба»
Відомий завдяки	Небесна сотня
Alma mater	Луцький інститут розвитку людини
Батько	Роман Байдовський
Мати	Марія Байдовська
Діти	немає
Нагороди
	Медаль «За жертовність і любов до України»
	; ; ;

Сергій Романович Байдовський (нар. 21 серпня 1990, Нововолинськ, Волинська область, Українська РСР — пом. 20 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану.

Працював інспектором з безпеки лінійної частини магістральних нафтопроводів «Дружба». Рядовий Українського реєстрового козацтва. Убитий снайпером 20 лютого 2014 на вулиці Інститутській у Києві. За суспільним визнанням є в числі «Небесної сотні». Герой України.

Біографія

Народився в сім"ї шахтарів у великій родині священика (о. Євген — його дідусь, батько матері). Коли Сергієві було 10 років, мама Марія змушена була поїхати на заробітки в Італію, щоб прогодувати трьох дітей. Згодом батько також почав їздити на заробітки — в Росію. З 13 років Сергій виховувався у селі Менчичі Іваничівського району Волинської області, де жила бабуся. Виховували Сергія дядько Онуфрій і тітка Галина.

У 2007 році Сергій закінчив Соснинську школу. З 2007 року навчався у Луцькому інституті розвитку людини університету «Україна». Дуже любив Луцьк, тому часто приїжджав до нього й після закінчення інституту, хоча любив подорожувати всією Україною, особливо Західною.

Їздив також кілька разів в Італію до мами, але все одно хотів жити в Україні — вірив, що тут житимуть і батьки, і сестра, яка останні роки була в Італії, і брат Олександр, який їздив на заробітки з батьком. Сергій працював на магістральному нафтопроводі «Дружба» в Дрогобичі. Мав звання рядового у складі Українського Реєстрового Козацтва (всеукраїнська громадська організація).

На Майдані

На Майдан їздив постійно, востаннє вирушив зі Львова у ніч проти 20 лютого 2014 року. Одна із останніх цитат на його сторінці в соцмережі — це слова Левка Лук'яненка: «Нація, яка не готова посилати синів на смерть, не виживе».

Загинув від вогнепального поранення на Майдані у Києві 20 лютого. Похований в селі Менчичі Іваничівського району Волинської області.

Похорон

В останню дорогу його проводжало 20 тисяч населення міста Луцька та весь рідний Нововолинськ. Сергія поховал під вигуки «Слава!» та «Герої не вмирають!». Чин відспівування відбувся у Верхньому храмі Свято-Троїцького собору міста Луцька. Після чого траурною ходою Героя провели до окраїни міста, співаючи Гімн України.

Нагороди

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності^[2]
Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)^[3]

Вшанування пам'яті

14 травня 2014 року на фасаді приміщення Філії "Магістральні нафтопроводи «Дружба» ПАТ «Укртранснафта» і Дрогобичі встановлено меморіальну табличку працівнику підприємства Сергію Байдовському.
19 лютого 2015 року у селищі Іваничі відкрили Стелу пам'яті Героїв Небесної Сотні та вояків, загиблих на Сході України, на якій серед інших імен викарбувано також ім'я Сергія Байдовського.
По всій Україні є Пам'ятники Героям Небесної Сотні, до яких зокрема належить і Сергій Байдовський.
Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 р. заснував в числі стипендій імені Героїв Небесної Сотні для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які здобувають вищу освіту стипендію імені Сергія Байдовського за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення».^[4]
У місті Нововолинськ названо вулицю його імʼям. Раніше вулиця носила назву Макарова ^[5]
У селі Соснина названо ліцей його іменем.^[6]