Перебував на Майдані від самого початку, активіст Самооборони Майдану. Востаннє навідався до рідних у грудні 2013 року.
Зник 18 лютого. Побратими з його сотні відшукали Віктора через тиждень у морзі. Перед тим тіло загиблого виявили у дворі Хрещатика, викинуте зі слідами насильницької смерті та з перерізаним горлом.
27 лютого в Хорошеві Житомирської області поховали 38-річного Віктора Прохорчука.
У Володарську-Волинському Житомирської області в останню путь за останні десятиліття так не проводжали нікого. Безліч люду, оберемки квітів. Прощалися з Віктором у рідному містечку, вкривши його синьо-жовтим прапором та під вигуки «Герої не вмирають!»
Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[2]
Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[3]